Прихистити переселенців та не порушити власні кордони: поради психолога

Після початку повномасштабної війни з росією понад 7,7 млн українців вимушено покинули домівки та поїхали до більш безпечних міст України. За інформацією звіту Міжнародної організації з міграції — кожна шоста людина стала внутрішньо переміщеною особою.

У березні Мінрегіон провів опитування серед власників житла, які безоплатно готові прихистили переселенців. Майже 90 % опитаних відповіли, що готові. Зокрема, розмістити оголошення про надання власного житла або знайти безплатний прихисток у більш безпечному місці можна на благодійній платформі dopomagai.org.

Однак як і в тих, хто готовий надати своє мешкання — хостів, так і в тимчасових гостей можуть виникати «гострі» або конфліктні ситуації. Люди, що були вимушені поїхати з власних домівок, зазвичай довгий час перебували в стані стресу та не завжди адаптовані до життя в нових умовах, які часто відрізняються від звичних для них. Це може спричиняти непорозуміння, агресію й побутові сутички. Як реагувати в таких ситуаціях та захистити власні кордони — розповідає психологиня Юлія Грушецька.

Підготуйте та заздалегідь розкажіть про правила проживання

Люди, які надають прихисток, часто з добрих намірів не ставлять ніяких умов та правил для гостей. Насправді чітко прописані правила допомагають одразу окреслити власні кордони та уникнути багатьох незручних ситуацій, оскільки гості розумітимуть, на що очікувати та чи підходять їм такі умови.

«Наприклад, ви категорично проти домашніх тварин, або розпиття алкоголю у вашій квартирі чи домі. Варто попередити про це заздалегідь. По-перше, не буде «сюрпризів», коли до вас приїде родина із собакою чи котом. По-друге, це дає змогу вирішити багато побутових питань до того, як до вас заїдуть незнайомі люди», — пояснює Юлія.

Також, якщо людина, яка надає мешкання, чітко розуміє, що саме вона категорично не дозволяє в себе вдома, це допомагає їй краще розуміти свої кордони та захистити їх.

Не сприймайте агресивну поведінку та зауваження на свій рахунок

Люди різні, ми маємо різне виховання, звички, темперамент. Навіть одній родині буває складно проживати разом, тож жити з незнайомими людьми тим паче не просто.

«Люди, які були вимушені тікати наразі живуть у стані стресу та невизначеності. Їм може бути складно контролювати себе, часом вони можуть підвищити голос, висловлювати претензії тощо. Але тут важливо не сприймати неприємні слова, зауваження тощо на свій рахунок. Людина в такі моменти йде на конфлікт від психологічного та фізичного виснаження, їй просто треба кудись спрямувати власні емоції», — пояснює спеціалістка.

Але це не привід терпіти ставлення, яке вам не приємне. Якщо ви розумієте, що людина проявляє до вас агресію, порушує правила проживання тощо — ви не маєте мовчати. У таких випадках краще одразу проговорити ситуацію та якщо конфлікт продовжується — відмовити в подальшому проживанні.

Не соромтеся відмовляти в прихистку, якщо вам некомфортно

Бувають моменти, коли ви озвучили правила, заздалегідь поговорили з майбутніми гостями телефоном, але під час зустрічі вам виявилося некомфортно з людиною. Причини можуть бути різні: ваші правила порушують, виказують своє невдоволення умовами проживання, провокують на конфлікт, або ви просто зрозуміли, що виявилися не готові розділити своє помешкання з незнайомими людьми.

Ситуації можуть бути різними, але важливо бути відвертими із собою: якщо ви не хочете жити конкретно з цією людиною — скажіть про це чесно та не відкладайте. Якщо ви будете мовчки терпіти дискомфорт, рано чи пізно ситуація лише погіршиться. Тож краще попередити одразу, щоби людина мала час знайти інше місце для проживання.

«Відкриваючи своє житло та серце для інших, ми очікуємо принаймні поваги до нас та нашого майна. Але варто розуміти, що переїзд і в мирний час досить складний процес, що вже казати про воєнний час. Можливо, люди звикли до інших умов і вони не завжди делікатно можуть про це казати. Не варто витрачати свої зусилля на суперечки, ви маєте повне право надати вибір: залишатися, або поїхати», — резюмує психологиня.

Ці ж правила діють і у зворотному напрямі: якщо ви приймаєте людину, поважайте її кордони та загальні правила спілкування. І пам’ятайте: передусім ми люди, тож завжди можемо йти на діалог. А війна — не привід для жорстокості й неповаги

Авторка: Юлія Грушецька.