Реставрація пам’ятки монументального мистецтва місцевого значення за завищеними цінами: як за два тижні заробити 46 млн грн на мистецтві?

«Бої» за пам’ятки архітектури, історії та монументального мистецтва місцевого значення тривають уже десятки років. Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України вони посилились. При чому участь у «боях без правил» беруть не тільки активісти, забудовники та урядовці, а і звичайні люди — українське небайдуже суспільство, яке або прагне змін, або бажає зберегти історію.

Реставрація садиби Терещенків, позбавлення статусу пам’ятки національного значення музею Булгакова, знесення 200-річної садиби, яка була зразком київської житлової дерев’яної забудови ХІХ століття — усе це та багато чого іншого і досі є предметом суперечок між українцями. Та і що можна казати про будівлі, якщо навіть знесення пам’ятника колаборанту Щорсу у Києві не могли дозволити роками.

Цього тижня ми розглянемо чергове «спірне» питання про реставрацію пам’ятки архітектури, історії монументального мистецтва місцевого значення по вулиці Десятинній,14 у Києві за майже 46 мільйонів гривень. 

Споруда на вулиці Десятинній, 14 — будинок, у якому раніше мешкали відомі особистості: російський художник-символіст Михайло Врубель, український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв Володимир Орловський, польсько-український художник у галузі монументального, монументально-декоративного та станкового живопису Вільгельм Котарбинський та родина Прахових.

Отож, 8 грудня 2023 року в електронній системі публічних закупівель Prozorro з’являється тендер від Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій на реставрацію прибуткового будинку на вулиці Десятинній, 14 за 45 954 612 грн.

У будівлі мають демонтувати покриття відмощення та провести демонтажні роботи на фасадах, відремонтувати покрівлю, замінити вікна і каналізацію, укріпити стіни, а також провести капітальний ремонт всередині приміщення. Усе це мають зробити до 30 листопада 2024 року.

Протягом 5 календарних днів після підписання договору підрядник має отримати аванс, а через 60 календарних днів після виконання робіт — вже повну оплату.

До 13 грудня 2023 року учасники мали подавати тендерні пропозиції, а вже 18 грудня повинні були відбутись торги. Процедура мала проводитись у вигляді відкритих торгів з особливостями. Проте сталося не так, як гадалося. Торги скасовували нібито через відсутність пропозицій.

Новий тендер

Вже 20 грудня 2023 року в електронній системі публічних закупівель Prozorro новий тендер на реставрацію цієї ж будівлі за ту ж суму — 45 954 612 грн, — проте вже «постфактум», адже, як виявилось, закупівля була проведена без використання електронної системи. І це буквально через 2 дні після того, як жодного підрядника на виконання цих робіт не знайшлося.

Просто магія якась: Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій буквально за 2 дні знайшов підрядника, якого до цього пів місяця шукали, встиг все з ним узгодити та підписати з ним договір. Щоправда, не публічно, як то кажуть, між собою.

До того ж роботи у новому тендері мають виконати до 31 грудня 2023 року. Дуже цікаво, як підрядник має за 2 тижні виконати реставрацію будівлі за 46 мільйонів… Будемо сподіватись, що це просто «хибодрук», бо інакше і звичайній людині без відповідного досвіду стає зрозуміло, що ніякі роботи проводитись не будуть…

Тендерна документація 

Закон України «Про публічні закупівлі» передбачає можливість здійснювати закупівлі без застосування електронної системи. Такі винятки, як правило, дозволяють укладати прямі договори з постачальником товарів, надавачем послуг чи виконавцем робіт, яких обрав замовник. Взагалі законом нібито передбачено, що без використання електронної системи мають проводитися закупівлі на менше, ніж 50 000 грн, проте воєнний стан вносить свої корективи.

Умови, за яких можна здійснювати закупівлі без застосування електронної системи:

• інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, належить до інформації з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці;
• замовник перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю;
• замовник не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, що повинно бути документально підтверджено замовником, якщо публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для: проведення заходів із мобілізації та цивільного захисту; будівництва, облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб; будівництва, поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів; підготовки до проведення опалювального сезону (крім закупівлі енергоносіїв);
• існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником;
• роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків: предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання; укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу; відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником; необхідність захисту прав інтелектуальної власності; укладення договору про закупівлю з постачальником «останньої надії» або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу.

Жодній з цих умов закупівля, як бачимо, не відповідає. Проте є ще один важливий і дуже цікавий пункт. Без використання електронної системи закупівля може здійснюватись «у разі скасовування відкритих торгів через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом».

При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики проєкту договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які скасовували через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі.

Таким чином, згідно із законом, тендерна документація до нової закупівлі має бути ідентичною з тою, яку скасовували через відсутність пропозицій. А там, як виявилося, є цікавинки.

Зокрема, у Технічному завданні (додаток 9 до Тендерної документації) недостатньо інформації для визначення вартості робіт. Замовник не надав ніяких уточнень про матеріали чи устаткування, які повинні були бути вирахувані чітко за проєктом. Наприклад, якими мають бути огорожі, які саме світильники мають встановлюватись, якою має бути покрівля тощо. Складається враження, що у «відкритому» тендері підрядника не дуже то і шукали, а одразу знали, хто і як буде виконувати роботи.

Але одночасно із цим ціла сторінка у Тендерній документації приділена антикорупційним застереженням, де чітко прописано, що і підрядник, і замовник мають діяти в межах закону. В цілому, вийшло досить законно, але замовник таки обрав того підрядника, якого хотів і зробив це не публічно.

Цінова пропозиція 

Тільки на демонтажні роботи підрядник витратив 571 635 грн. Це пів мільйона, на які можна було купити машину для ЗСУ або 28 бронежилетів у повній комплектації. Решта суми пішла на будівельні роботи.

Загалом, локальний кошторис містить 146 сторінок. Проте, що дуже цікаво, фірми багатьох будівельних матеріалів не вказані, тож їх вартість перевірити неможливо. У локальному кошторисі вказана максимальна ціна за такі товари, проте які будуть використовуватись під час реставрації, звісно ж, достеменно невідомо.

Дюбель стельовий 6х40 мм Bierbach коштує 3 грн за штуку, відповідно, якщо навіть брати їх поштучно, а не гуртом, загальна вартість за 100 штук вийде 300 грн. Проте у локальному кошторисі вказана ціна 467 грн. Таким чином, вартість дюбелів завищена на 36%.

Пакування зі 100 штук дюбелів 6×40 мм коштує 47,4 грн. Відповідно, 1000 таких дюбелів коштує 474 грн, знову ж таки, якщо брати НЕ гуртом. Проте підрядник закупив їх за ціною 660 грн, завищивши таким чином ціну на 29%.

Отож, що ми маємо: ціни більшості будівельних матеріалів чи не найвищі на ринку, проте фірми цих матеріалів у кошторисі не вказані. Будівельні матеріали, виробники яких вказані, закуплені за завищеними цінами. І це все під час війни, коли військові кожного дня ризикують своїм життям задля того, щоб замовники і підрядники могли красти.

Переможець тендеру

«Вистражданим» замовником підрядником стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська будівельно-монтажна компанія». Фірма була зареєстрована 28 січня 2016 року у Києві Євгенієм Світличним. Наразі керівницею і єдиною власницею компанії є Інна Василівна Чаус з Маріуполя. Раніше жінка працювала у сфері бухгалтерського обліку й аудиту та консультантом з питань оподаткування, а зараз володіє будівельною фірмою і є контактною особою у КП «Маріупольавтодор».

ТОВ «Київська будівельно-монтажна компанія» раніше отримувала підряди лише у Києві та Київській області. Загалом, за 7 років роботи підприємство взяло участь у 264 закупівлях та стало переможцем у 214 (на загальну суму — 468,58 млн грн). Найбільше підрядів компанія отримала від Управління будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації — 39 (на суму — 98 817 881,31 грн). Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій — у п’ятірці лідерів-замовників. З ним ТОВ «Київська будівельно-монтажна компанія» уклала два дорогі договори — на ремонтно-реставраційні роботи монумента на честь надання м. Києву Магдебурзького права (за 8,9 млн грн) та, власне, на реставрацію будинку на вулиці Десятинній, 14.

До того ж за всю історію існування компанії їй вперше довірили тендер аж на 46 мільйонів гривень. Раніше максимальною вартістю закупівлі була сума 23,9 млн грн. Її підрядник отримав на капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту КНП «КМКЛ №9».

У висновку, попри усі антикорупційні застереження замовник уклав договір із підрядником, який фігурує у кримінальному провадженні, що триває з вересня 2022 року. У суді розглядають справу Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», яке уклало договори підряду з КМДА на аварійно-відновлювальні роботи будинків, які були пошкодженні протягом 2022 року в результаті бойових дій. «Житлоінвестбуд-УКБ» використовував дешевші матеріали, ніж ті, що були вказані в проєкти, а різницю забирав собі. ТОВ «Київська будівельно-монтажна компанія» зазначається у справі як співучасник.

Останній розгляд справи у суді відбувався 30 листопада 2023 року, тобто за кілька тижнів до того, як ТОВ «Київська будівельно-монтажна компанія» стала переможцем тендеру на 46 млн грн. Тоді суд задовольнив клопотання слідчого щодо огляду однієї з будівель, відреставрованої підрядником.

Звернення до Держаудитслужби

Під тендером, що скасували, Катерина Бритавська звернулася до Держаудитслужби із проханням припинити розтрату бюджетних коштів і спрямувати їх на потреби армії.

«У нас в Україні війна, а кошти вкладають в старі будинки, про які останні роки не сильно згадували і вкладали в них кошти. Невже ця старовина цінніша за життя захисників, які боронять усіх нас? Спрямуйте кошти на потреби армії!!!», — ідеться у повідомленні.

Проте, у зв’язку із тим, що тендер скасували, це звернення Держудитслужба розглядати не буде.

Прибутковий будинок XIX століття реставрують не вперше

У кінці 2021 року пам’ятку архітектури, історії, монументального мистецтва місцевого значення – прибутковий будинок на вул. Десятинній, 14, у якому раніше проживали відомі художники Михайло Врубель, Володимир Орловський, Вільгельм Котарбинський, родина Прахових вже реставрували за кошти від продажу земельних ділянок під нерухомим майном, а також від проведення аукціонів і експертної грошової оцінки.

Тоді на ремонтні роботи витратили 13,8 млн гривень, з них 12,7 млн грн спрямували з місцевого бюджету.

Висновок

Повномасштабна війна на території України скоро «відсвяткує» другу річницю, а в пріоритеті держави і досі залишаються не потреби ЗСУ і повне переведення країни на воєнні рейки, а реставрації пам’яток архітектури, мистецтва і не тільки. Чому українським урядовцям набагато простіше сперечатись щодо того, чи варто зносити, чи ремонтувати якусь старовинну будівлю, аніж як перемогти ворога. Складних питань бояться всі. А от корупція в Україні — питання просте, прозоре і зрозуміле. Саме тому, напевно, із року в рік нічого не змінюється, навіть під час війни.

Читайте також: Завищені на 80% ціни та підрядник із кримінальним минулим: «дуже важлива» під час війни реконструкція казарми у селі Віта-Поштова обійшлася державі у 95 млн грн

Фото з відкритих джерел

Авторка: Софія Афоніна

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.