Річка, яка тисячу років рятувала киян: Київська обласна рада створила ландшафтний заказник «Ріка-Герой Ірпінь»

Київська обласна рада створила знаковий ландшафтний заказник «Ріка-Герой Ірпінь» в Бучанській громаді на Київщині. Під охорону взяли фрагмент річки Ірпінь завдовжки 8,5 км із берегами по 20 м, площа заказника 55 га. Про це «Київщині 24/7» розповів голова комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій, депутат Київської обласної ради Роман Титикало.

Ще тисячу років тому, за часів стародавньої Русі, річка Ірпінь не раз захищала Київ з півночі та північного заходу від набігів половців і печенігів. Вона має довжину 162 кілометри, а її заплава – це широка, близько кілометру, болотиста долина, через яку не могла пройти ворожа кіннота. Західні кордони столиці Київської Русі обороняли дві сильні фортеці – Білгород (тепер селище Білогородка) і фортеця Вишгород (тепер місто Вишгород).

Оборонила річка Ірпінь столицю і тепер, після початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022, вона відіграла одну з найсуттєвіших ролей у захисті.

– Хто був ініціатором створення заказника «Ріка-Герой Ірпінь»?

– Ініціатором створення заказника був я та Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ). Крім цього, депутати Бучанської міської ради ще в березні цього року підтримали створення ландшафтного заказника «Ріка-Герой Ірпінь». Оскільки, заказник входить до Бучанської громади, без них ми б не могли його створити. Після чого ми винесли це питання на сесію Київської обласної ради, де депутати підтримали його.

– Чому саме річка Ірпінь? Чому це рішення було важливим для Київщини? Чи усі депутати його підтримали?

– Загалом, ми створюємо багато природно-заповідних об’єктів. Річка Ірпінь має для Київщини символічне значення. Особливо у березні 2022-го, коли йшли бої за Київ. Наші військові підірвали мости через Ірпінь, щоб не пустити ворожу техніку до столиці. Вибухом була пошкоджена дамба в районі села Демидів, вода з Київського водосховища потекла у долину річки Ірпінь, і росіяни, які перли з району Чорнобильської зони, разом зі своєю технікою опинилися перед залитою водою заплавою річки-рятівниці. Рашисти намагалися навести понтонні мости через річку, а наші авіація та артилерія їх щоразу розбивали. Звання Героїв мають присвоюватися не лише людям, не лише містам, а й річкам.

Малі річки є важливими для екосистеми, тому я вважаю, що тут є не тільки елемент символізму, а ще й збереження екології.

Формально не усі депутати ухвалювали рішення, оскільки когось не було, хтось можливо утримався. Однак більшість депутатів Київської обласної ради, які брали участь у голосуванні, підтримали створення заказника. Ніхто з них не висловлювався негативно.

– Чи планується на цій території створення об’єктів, ландшафту, щоб розширити туристичний напрямок?

– Загалом, заказник – це про збереження природи. Він не передбачає розширення ділянки та створення об’єктів. Тому на цій частині території Бучанської громади ми плануємо зберегти первинний вигляд. Але є різні статуси природно-заповідного фонду. Наприклад, на попередній сесії, ми створили ландшафтний парк «Приірпіння» в межах Білогородської громади. Крім того, ми виділили кошти на його облаштування. Це також річка Ірпінь, але в іншому напрямку. Саме тут передбачено створення велодоріжок, інфраструктури, прокат човнів та інше, що приверне увагу туристів.

Ми намагаємось зберегти річку Ірпінь комплексно, на цій ділянці лише не вирішене питання в межах Ірпінської громади, де ми також хотіли створити заказник. В Ірпінській міській раді ми провели робочу зустріч, де нам розповіли, що вони залучили грантові організації, які мають розробити проєкт відновлення Ірпеня. Створення заказника буде відбуватися з урахуванням цього розробленого плану. Маю надію, що після ухваленого рішення в Бучанській громаді, Ірпінську громаду це підштовхне до дій.

– Як заказник «Ріка-герой Ірпінь» розвиватиметься далі?

– Заказник «Ріка-Герой Ірпінь» буде кращий, ніж зараз. На Київщині є постійні скарги екологів про те, що фермери розорюють прибережну смугу. Коли вони орють поля, які прилягають до річки, виходять за межі своєї ділянки, зачіпають прибережну захисну смугу, засипають хімдобривом, яке потім потрапляє у річку та порушує екосистему. Відповідно створення цього заказника застереже від будь-якого розорювання та збереже річку. Будуть розроблені заходи, які направлені на захист цієї території: встановлення поміток, розроблення туристичного шляху. Сподіваюсь, що Бучанська громада вживе заходів щодо недопущення засмічення й такого іншого.

– Скільки наразі є об’єктів природно-заповідного фонду на Київщині? Скільки вдалось створити цього року?

– Київська обласна рада за останні два роки стала в Україні рекордсменом зі створення заповідних об’єктів-заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ. За словами екологів, під охорону держави за два роки взято близько 40 унікальних природних територій, вікових дерев, місць зростання або розмноження рідкісних видів рослин і тварин.

Але якщо бути точним, то з жовтня 2020 року на території Київської області ми створили 69 території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення, загальною площею 3 750 га.

– В соціальних мережах Ви писали, що «тепер наша черга врятувати річку Ірпінь від забудови, оголосивши її річище і берега заказником». Чи є зараз на березі річки об’єкти, які будуть знесені? Або які зазіхають на цю територію?

– Наразі на заказнику немає об’єктів, які незаконно там звели. Хоча, на Київщині існує дивна негативна тенденція незаконної забудови. Коли була відкрита кадастрова карта ми бачили, що багато річок страждають від розділення територій. Створення заказника є певним запобіжником для цього.

– Чи є у планах Київської обласної ради створення нових заказників?

– Збереження природи та розширення природно-заповідного фонду в Київській області більшість депутатів Київської обласної ради вважають пріоритетною ціллю. Наразі у нас є певні напрацювання і я, як голова профільної комісії, співпрацюю з різними екологічними організаціями над цим. Оскільки для того, щоб створити будь-який заказник, потрібно екологічне обґрунтування, яке роблять зазвичай саме екологи. Ми майже на кожній сесії створюємо нові заповідники, тобто наше бачення і концепція це постійне збільшення природоохоронного фонду на Київщині.

Читайте також:​ На Київщині створили ландшафтний заказник «Планерна гора»: чому варто відвідати?

Фото: Роман Титикало.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.