росія масово атакує енергетичну інфраструктуру України: чого очікувати споживачам, розповів генеральний директор ДТЕК

З 10 жовтня терористична країна росія масово атакує енергетичну інфраструктуру України. Особливий акцент на виведенні з ладу теплової генерації. Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко розповів в інтерв’ю Економічній Правді про стан енергосистеми, наслідки та цілі російських ударів та чого очікувати споживачам.

Якщо оцінювати всю енергосистему, то скільки потужностей було до ударів 10 жовтня в країні, і скільки залишилося зараз?

Потрібно розуміти, що таке «залишилося потужностей», і що таке – «доступних потужностей». Ці удари завдають не по генерувальних потужностях, аби ми не могли виробляти електроенергію, а по системах зв’язку з енергосистемою України.

Б’ють по відкритих розподільчих пристроях, трансформаторах, перемикачах, щоб станцію, яка може виробляти електроенергію, було неможливо з’єднати з об’єднаною енергосистемою. Тобто, ключові цілі – це трансформаторні високовольтні підстанції «Укренерго» та обладнання видачі потужності на теплових електростанціях.

У чому тактика? У нас із радянських часів побудовані об’єднані енергосистеми: якщо пропадає десь одна генерація, її підхоплює інша. Тобто, все закільцьовано і ми працюємо в єдиній системі. За радянських часів будувалася схема енергосистеми, де все налаштовано під подібні події, які відбуваються сьогодні.

Думаю, російських військових консультують їхні енергетики і вони пояснюють, як завдати максимальної шкоди енергосистемі.

Коли розбивають вузлові підстанції «Укренерго» на 750 кіловат, які пов’язують регіони, де знаходиться генерація, а ключові – це атомні станції, то в одному регіоні виходить профіцит, а в іншому – дефіцит. Вони і завдавали удару по цих підстанціях, причому вдарили і в понеділок, і у вівторок. Учора вранці (13 жовтня. – ЕП) вони вдарили, щоб не було доступу електроенергії до Києва.

Я сам об’їжджав місця ударів 10 жовтня, і біля однієї з ТЕЦ удар припав на бізнес–центр, що стояв поруч. На лівому березі теж влучили не в ТЕЦ, а в будівлю поруч. Є відчуття, що били саме по генерувальних потужностях.

Правильно. Є станція, машинна зала, у яких знаходяться турбіни, генератор, де виробляється електроенергія. Поруч відкриті розподільні пристрої. Ви, мабуть, їх бачили – трансформатори, багато ліній, велика будова.

 Тобто, у випадку з ТЕЦ–5 і ТЕЦ–6 так і сталося? Розбиті саме підстанції?

Так. Розбито відкриті розподільні пристрої. Вони б’ють по тій інфраструктурі, яка дає змогу, як я вам сказав, видавати потужність.

 Яка довгострокова мета цих ударів?

Логіка на поверхні. Російська армія, про яку багато раніше говорили, не існує як професійна армія, відбуваються тотальні поразки на лінії фронту. З огляду на це вони б’ють у тил, щоб створити максимум проблем як цивільному населенню, шляхом підриву морального духу, так і у військовому плані з точки зору підвезення обладнання. Без електроенергії все зупиняється.

Наприклад, коли били по Дніпропетровській області, де розташовані наші шахти, то вдарили по підстанції. Без електроенергії зупиняються шахти, ми не виробляємо вугілля, і в нас немає на чому працювати ТЕС. Вони руйнують інфраструктуру, щоб тил не міг нормально функціонувати і, відповідно, забезпечувати лінію фронту.

Якщо повертатися до початкового питання, то скільки в мегаватах або у відсотках від загальної кількості потужностей виведено з ладу?

З точки зору генерації, у нас є зруйновані та окуповані історії. Найбільший удар по потужності – це Запорізька атомна електростанція. На сьогодні недоступні 6 тисяч мегават. Це найскладніша ситуація.

З точки зору наших теплових електростанцій, ми втратили Вуглегірську станцію, і Луганську і Запорізьку ТЕС, яка поруч із Запорізькою АЕС. Три теплові електростанції і одна атомна знаходяться на тимчасово окупованих територіях і не можуть для країни виробляти електроенергію. Це по–перше.

По–друге, з точки зору видачі потужності сьогодні не може працювати Ладижинська станція на Вінниччині, де теж цього тижня було завдано ударів. Ми працюємо, сподіваємося її повернути до життя. Решта теплоелектростанцій працюють.

Це близько 10 тисяч мегават.

Так. 6 тисяч – Запорізька атомна, Вуглегірська і Запорізька – по 1,2 тисячі кожна. Усі разом – до 10 тисяч мегават із 50 тисяч мегават. Загалом у країні близько 52 тисяч мегават.

Коли міністр або міністерство каже, що з ладу вийшло 30% енергетики, чи можна сказати, що це дезінформація?

Я точно не хочу оскаржувати твердження міністра. Тут по–різному можна розуміти. «Виведено з ладу» з точки зору того, що ми з’єднання втратили – у цьому плані коректно. Тобто, якщо у нас немає з’єднань із генерувальними станціями, про що я говорив, то ми втратили 30% потужності з огляду на видачу споживачеві.

Чому були віялові відключення? Тому що потужність, яку можна виробити, ми не можемо видати в мережу. У цьому плані, ймовірно, він мав рацію. З точки зору наявності потужностей у працездатному стані картину я вам змалював.

А скільки втрачено безповоротно? Тобто розбиті так, що станцію треба відновлювати з нуля.

Є ТЕЦ, треба перевірити цю інформацію, у Сумах і в Чернігові, які ще на початку війни сильно пошкодили. Але ТЕЦ є визначальними лише в тому регіоні, де вони знаходяться, і з точки зору тепла і гарячої води, але не визначальні з точки зору енергосистеми України.

Для розуміння цифр. У нас зараз навантаження 11 тисяч мегават. Тобто, при загальній продуктивності в 50 тисяч мегават, навіть віднявши 10 тисяч, маємо 40 тисяч мегават. При потребі енергосистеми в 11 тисяч мегават.

Це в піку чи середнє число?

Це середнє. У піку може підніматися ще на 2 тисячі мегават. Власних потужностей в Україні достатньо. Історія зупинки експорту пов’язана з тим, що нам потрібно економити вугілля, газ, і ті потужності, які є, тому ми не готові стабільно експортувати електроенергію.

Власних потужностей всередині України для проходження зими і для нормальної роботи достатньо. Проблема – це удари по інфраструктурі, яка дозволяє давати цю потужність.

Коли запрацює Бурштинська станція та відновиться експорт електроенергії?

Експорт не залежить від Бурштинської станції. Після синхронізації із європейською енергетичною системою Бурштинського енергоострова немає.
Це найбільша теплоелектростанція. Важливо її захистити.

Чи посилився захист генерацій після того, що сталося цього тижня?

Не можу сказати, що в нас хтось з’явився на станції. Ні. За ці дні ми ще раз провели ревізію критичних об’єктів, і ще раз розповіли військовим, що ми вважаємо важливим захистити. Сподіваємося, будуть ухвалені рішення.

Чи буде група займатися відновленням станцій до того моменту, поки захист не посилиться? Чи є сенс у цьому?

Є. Я переконаний у цьому. Нам потрібно паралелити ці процеси. Ми не можемо просто дивитися на ситуацію і не намагатися зробити все можливе, щоб ця потужність була доступна. У нас ключова проблема, і це те, про що я вчора говорив з іноземцями, – обладнання. Виробництво автотрансформатора займає 6–9 місяців. У нас немає цих 6–9 місяців. У нас і місяця немає.

Найболючіше місце – автотрансформатори. Нам потрібно активно шукати вживане обладнання на вугільних теплоелектростанціях у Європі, яке ми можемо знімати і перевозити сюди. Можна складати якісь тимчасові схеми, але вони не можуть працювати на постійній основі.

– Розумію, що ви не військовий експерт, але все ж запитаю: чи розглядаєте ви сценарій, коли всі ці удари були лише своєрідною розминкою? Можуть же і два рази по 80 ракет запустити, і три рази. Є якийсь план «В» або «С», що робити в такому разі?

План «В» має бути у військових. Ми можемо зробити елементарні речі для захисту обладнання. У нас є так звана програма «Бастіон». По всіх наших електростанціях ми будуємо захисні споруди, умовно, бетонні блоки, які огороджують трансформатори від удару й осколків. Проте якщо це пряме попадання, як я вам показав на фотографії, жодні блоки не допоможуть.

Ми розуміємо час підльоту, за який наші люди спускаються в бомбосховища. Ми можемо лише максимально захистити свою інфраструктуру, захистити людей і швидко реагувати після удару.

Питання технічне, але важливе. Якщо наші російські «друзі» розіб’ють потужності, а не видачу потужностей, то енергосистема опиниться без теплової генерації. Чи здатна в такому режимі працювати атомна генерація?

По–перше, у нас є «Укргідроенерго». Важливу роль балансування відіграє гідроелектростанція. По–друге, тими лініями, якими йшов експорт електроенергії в ЄС, може здійснюватися й імпорт. Відповідно, це теж може відігравати певну роль у балансуванні потужностей.

Ми не припиняємо наш проєкт зі встановлення батареї. Я про це говорив – 20 мегават ми все–таки плануємо привести і встановити. Батарея ця теж буде відігравати важливу роль у балансуванні. Нехай це не такий великий обсяг, але в цій ситуації він важливий.

Тому, вважаю, що в нас не може бути якогось армагеддону, ситуації, що все розіб’ють і все згасне. Я в цей сценарій не вірив. Хоча я і у війну з Росією не вірив. Усе можливо, але з огляду на те, як ми проявили себе і як проявила себе система з точки зору стійкості, у мене є впевненість, що ми впораємося з цими викликами. Знову ж таки, у зв’язці з військовими.

Я дуже покладаюся на ППО. Все ж навіть за такої масованої атаки понад 50% ракет збили. Це певні уроки для нас і для військових, як справлятися з подібними ситуаціями.

Є думка, що розбиватиметься й інфраструктура з видачі потужностей з атомної генерації і в такий спосіб «гаситимуться тисячі мегават. Чи правильно я розумію, що якщо такий сценарій буде реалізовано, то ми маємо технічні можливості і домовленості з Європою брати в них електроенергію?

Так. По–перше, мій особистий коментар: у цих росіян, можливо, все ж таки вистачить мізків із їхньою умовно високоточною зброєю не бити по атомних станціях, бо можна промазати і влучити в блок. Я сподіваюся, що вони не стануть розбивати інфраструктуру атомних станцій. Але виключати з цим божевіллям нічого не можна.

Так, є технічні можливості, є домовленості, є фінансові моменти, і вони ще обговорюються, яким чином оплачувати електроенергію. Ви ж знаєте, у нас вона коштує в 4–5 разів дешевше, ніж у Європі, а постачання буде, ясна річ, за європейськими цінами.

Днями бачили повідомлення від директора ДТЕК «Дніпровські електромережі» про те, де дістати генератори. Чи треба людям купувати електрогенератори?

Я б не хотів вселяти якийсь помилковий спокій. Ми живемо в найвищій невизначеності. І, відверто, якщо є можливість генератор купити, то краще купувати. Якщо тверезо дивитися на ситуацію, яка зараз відбувається, краще мати резервні потужності.

Фото: Дмитро Ларін.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.