Розбудовував столицю, а довелося її боронити: історія Героя Олександра Горгана

«Київщина 24/7» продовжує серію статей про Героїв, які прославили наш регіон. Це історії людей, на плечах яких тримається вся країна, за спинами яких живе кожен з нас і щодня зустрічає сонце, у серцях яких стільки відваги, що і смерть їх не лякає. Нам треба знати про них, бо саме такі приклади дають впевненість, що ми переможемо, бо ж маємо таких воїнів. Бо саме з таких, часто болісних і нестерпних, історій складається велич і міць нашого народу.

Сьогодні історія Олександра Горгана, колишнього голови Київської обласної державної адміністрації, який став добровольцем.

«Я МАВ ЖИТТЯ, ПРО ЯКЕ ЛИШЕ МІГ МРІЯТИ»

До 24-го лютого 2022-го року Олександр Горган був успішний у багатьох сферах – державний службовець, правознавець і спортсмен. Очолював Київську обласну державну адміністрацію у 2016-2018 роках. Президент Всеукраїнської молодіжної організації «Молодь проти корупції». Засновник, почесний президент ВМГО «Асоціація молодих донорів України». Безпосередбньо перед повномасштабним вторгнення керував великим будівельним бізнесом. Його компанія створювала і втілювала в життя цілі комплекси. Достойна цікава робота, красуня дружина, троє чудових дітей і затишний заміський будинок. Іноді самому Олександру його життя здавалося казкою:

– До війни у мене були ситуації, коли я завмирав на якусь мить і я розумів, що в мене настільки прекрасне життя, що вона так вдало склалося, то в ті моменти я почував себе винятково щасливою людиною.

О. Горган з родиною до повномасштабної війни

«НА МОМЕНТ ПЕРШИХ РАКЕТНИХ УДАРІВ Я БУВ ПОВНІСТЮ ЗІБРАНИЙ ДО СЛУЖБИ»

Та попри таку ідилію в житті, Олександр готувався до війни. Ще у 2021-му році, після активних маневрів на кордоні з Білорусією, чоловік почав займатися бойовою підготовкою. Їздив на стрільби. Освоював тактичну медицину. Купив усе необхідне спорядження: від військової форми до тепловізорів і зброї.

А 24-го лютого 2022 -го року дружину з дітьми відвіз до тата на захід України. Сам же повернувся до Києва і того ж дня потрапив до бойового підрозділу. І все при тому він мав усі законні підстави не йти воювати! За сімейними обставинами, на той момент Олександр мав трьох неповнолітніх дітей, не був військовозобов’язаним. А за станом здоров’я міг, навіть, виїхати за кордон:

– У мене поганий зір – мінус 6. Колишні заняття боротьбою залишили у спадок спинну грижу. Але коли йшла колона на Київ на це ніхто не звертав уваги.

О. Горган під час оборони України

«БУЛО ВІДЧУТТЯ, ЩО СВОЇХ РІДНИХ УЖЕ НЕ ПОБАЧУ»

Про вчинок чоловіка дружина дізналася аж через два тижні. Увесь цей час Олександр «викручувався» як міг. Спочатку казав, що приїхати до рідних не може, бо робота. Потім вигадував, що не міг забрати гроші з банку… Правду викрив День народження доньки. Олександр разом з побратимами записав для своєї красуні привітання і виклав на сторінці у Фейсбук. Де після слів: «З Днем народження», – нарешті сказав, що пішов на війну боронити Україну. Тепер зізнається, чому саме так відкрив правду рідним:

– Було передчуття, що я вже не побачу своїх рідних. І тому вирішив записати це відео для донечки.

Як саме, якими словами відреагувала дружина на те, що коханий на фронті, Олександр уже й не пригадає. З посмішкою каже, що була дуже сердита і збиралась йти слідом за ним. Мовляв, якщо ти пішов, то і я теж піду! Але потім злість змінила на переживання і на постійну підтримку коханого.

«Я ЗАГУБИВСЯ У НЕТРЯХ ВІЙНИ»

У перші дні повномасштабного вторгнення Олександр боронив столицю на північному напрямку. З боку Білорусії. Символічно, адже саме через маневри на території цієї країни, чоловік і почав готуватися до війни. І тепер зізнається, що вже й забув, яке воно – мирне життя. Майже два роки служби «на нулі» дуже вплинули на воїна. Роль бізнесмена, турботливого батька і люблячого чоловіка замінила посада – бойовий офіцер. Розповідає, як це непросто:

– Тут, окрім того, щоб вижити, потрібно ще й виконати бойове завдання. І воно полягає в тому, щоб знищити ворога. Я тут займаюся тим, щоб безпосередньо вбиваю окупантів. Не гіпотетично, а безпосередньо. І для того, щоб результат завдання вдався, треба викластися на повну. Треба просто жити цим! І нічого більше за собою не тягнути. Це дуже складно і відповідально, бо від того, що ти робиш, залежить життя людей, які на тебе розраховують. Тому війна витісняє все.

О. Горган на захисті України

«ЗАРАЗ МОЯ РОДИНА – БОЙОВЕ БРАТСТВО»

У самому пеклі Олександр зустрів мужніх, відважних, талановитих і щирих людей. А найголовніше – патріотів. Саме так чоловік говорить про своїх побратимів. Разом пережили страшний біль втрат своїх і переможні моменти тріумфу, коли нищили ворога. Ці емоції й зробили їх однією родиною з єдиною метою – перемогти рашистів.

– Я відчуваю себе частиною цього моноліту і це дивовижне відчуття – бути частиною такої сильної спільноти, – з гордістю каже бойовий офіцер Горган.

Нагорода від доньки Олександра Горгана до Дня захисників і захисниць України

Але є «але». Неймовірний біль Олександра те, що він не може бути зараз татом для своїх дітей. Особливо для найменшої. Для тієї, яку вітав з побратимами у перші дні війни. Та попри особисті рани чоловік не збирається залишати поле бою. До повної перемоги буде там, де потрібен найбільше. І лише тоді, коли ми розіб’ємо ворога і буде наказ про демобілізацію, повернеться до своєї сім’ї. Але Каже, що і тоді боронити Україну не перестане:

– Я дуже хочу робити для своєї країни все те, що зробить її сильнішою. І зробить неможливим повторний напад будь-якої країни на нашу державу. Тому що наша слабкість значною мірою спровокувала ворога думати, що нас здолати дуже легко. І тому, щоб війна не повторилась, ми повинні переконливо перемогти ворога. І зробити все, аби Україна була настільки сильною, щоб більш ніхто не зміг зазіхнути на неї.

Слава Героям!

Авторка: Яна Курченко

Читайте також: «Я відчула, що маю продовжити його справу»: історія стійкої і мужньої захисниці з Ірпеня

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.