Ексклюзив
Нещодавно в Києві відбулася резонансна подія, що викликала бурхливе обговорення у всієї країни – шкільна вистава з кульмінацією про побиття ТЦК. Відео виступу школярів потрапило в інтернет, де користувачі соцмереж активно коментували ситуацію та давали на неї різне бачення. 

20 Лют, 18:27

363

Скандальна учнівська вистава про ТЦК: директорка столичної школи пояснила, як стався цей інцидент

Нещодавно в Києві відбулася резонансна подія, що викликала бурхливе обговорення у всієї країни. Поліція виявила відеозапис шкільної вистави, в якій відбулося побиття військовослужбовця ТЦКПравоохоронці уже провели бесіди з адміністрацією навчального закладу, а також неповнолітніми, які брали участь у виставі. А педагог-організатор написала заяву на звільнення

Однак відео виступу школярів викликало суспільний резонанс — користувачі соцмереж активно коментували ситуацію з різними позиціями. Начальник управління комунікацій Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев також відреагував на інцидент, зазначивши: «Як ми дійшли до того, що мобілізація — захід, необхідний для виживання країни — стала предметом глузувань у навчальних закладах?».

«Приголомшливу» шкільну виставу продемонстрували в 309-й школі Дарницького району Києва. Аби з’ясувати всі обставини ситуації, журналісти «Київщини 24/7» поспілкувалися з директоркою школи – Ольгою Олексіївною Тимошенко. Про звільнення працівників після казусу, погрози директорці та майбутні плани адміністрації закладу задля унеможливлення подібних інцидентів – у нашому матеріалі.  

Сценка мала три фінали, проте діти показали той, що символізував перемогу 

Як стало відомо, учні 309-ї школи самі організовували захід – до Дня закоханих, 14 лютого. Але як так сталося, що адміністрація закладу не проконтролювала сценарій заходу? На це директорка школи Ольга Олексіївна чітко відповіла, що в школі діє активне учнівське самоврядування, яке займає важливе місце в житті як навчального закладу, так і дітей. Саме вони ініціювали проведення свята до Дня Святого Валентина, адже юного покоління це важливо. Ініціатива об’єднала всіх – від молодших класів до старшокласників. Директорка додає, що діти самостійно взяли на себе організацію святкової програми, а педагог-організатор допомагала їм із розробкою загального сценарію. Наповнення заходу, конкурси, пісні та танці були ініціативою самих школярів.

«Я ніколи не пригнічую дитячу ініціативу, адже учні дуже люблять виступати на сцені. Відповідно, ми дозволили їм реалізувати свої ідеї. Репетиції проходили в актовому залі, педагог-організатор була присутня. Оскільки це був 11-й клас, рівень довіри до них був вищим, тому контроль був мінімальним. Вони підготували три варіанти фіналу своєї сценки, розуміючи, що деякі моменти можуть бути недоречними для молодших школярів», – коментує Ольга Олексіївна.

У педагогічному колективі ніхто не очікував, що діти продемонструють саме таку кінцівку. Як зауважила директорка, це був розважальний захід, а не офіційне або патріотичне свято, де все ретельно перевіряється. Тому ніхто не міг передбачити політичний підтекст.

Уже після заходу учні пояснили директорці: їхня ідея полягала в тому, що представник ТЦК забирає хлопця у дівчини, але він повертається, перемагаючи суперника. На думку школярів, це символізувало перемогу над війною. При цьому на репетиціях ця сцена не демонструвалася у повному вигляді, а камуфляжний одяг не використовувався.

«Під час першого концерту для молодших класів усе відбулося без проблем. Я була на концерті, бачила всі номери: вони були веселими та розважальними. Після заходу я виклала фотографії у Facebook, не підозрюючи про можливі суперечливі моменти. Проте під час виступу для учнів 5-7 класів фінальна сцена була показана в повному обсязі. Заступник з виховної роботи повідомила мені про неї та запитала, чи можна використати її в наступному заході. Я категорично заборонила це», – зазначає Тимошенко.

Хто оприлюднив відео зі школи – невідомо

Про резонанс події  директорка школи дізналася з того, що їй зранку 17 лютого невідома людина надіслала відео в WhatsApp з питанням: «Що це у вас таке?»

«Коли я його подивилася, спочатку не могла зрозуміти, що саме відбувається. Сцена була залита рожевим світлом, якісь падіння – важко було розібрати, що саме зображено», – додає Ольга Олексіївна. 

Далі директорка розповіла, що після побаченого викликала заступника та педагога-організатора, щоб з’ясувати ситуацію. В результаті – обидві написали заяви на звільнення того ж дня, 17 лютого, розуміючи масштаби резонансу. Далі було багато пояснень, розмови з адміністрацією, СБУ, поліцією – ситуація набула значного масштабу.

«Ми не могли змоделювати, і навіть якби намагалися придумати, не змогли б. Але тепер ми розуміємо, що контроль навіть за ініціативами старшокласників має бути ретельнішим», – підкреслює директорка школи.

Хто оприлюднив відео – невідомо. За офіційною інформацією, воно потрапило в мережу через батьків, які передали його пресслужбі Сухопутних військ.

На запитання про те, чи стало все-таки відомо, хто розповсюдив відео зі свята, керівниця закладу висловилася:

«Я можу приблизно припустити, які класи сиділи напроти сцени та могли знімати виступ. Проте, варто розуміти, що це велика робота: записували весь концерт, а потім із відзнятого матеріалу вибрали фрагмент, проаналізували, порізали, збільшили, додали коментарі та створили відповідну історію. Чесно кажучи, з самого відео складно зрозуміти, що там відбувається. Сюжет став більш очевидним лише після коментарів глядачів». 

Щодо національно-патріотичних заходів у школі до інциденту, директорка Ольга Олексіївна Тимошенко коментує, що вони проводилися регулярноОднак роз’яснювальної роботи щодо ролі ТЦК, важливості їхньої діяльності та боротьби з російськими наративами в соціальних мережах майже не велося.

«Ми ніколи не акцентували на роботі ТЦК, не пояснювали, що це важлива служба. Але діти, особливо старшокласники, активно споживають інформацію із соціальних мереж, зокрема з TikTok і ЗМІ, тому вони формують власні уявлення на основі тих наративів, які там зустрічають. Після інциденту ми вже мали зустрічі з представниками ТЦК, військовими. Проте раніше зустрічі з ЗСУ також проходили в нашій школі», – зізнається директорка. 

Також Ольга Олексіївна додала, що батько одного із хлопців, який брав участь у сценці, зараз захищає нашу країну на фронті. Вона вважає, що якщо в сім’ї є військовий, то патріотичне виховання там, безумовно, присутнє. Проте діти могли не усвідомлювати наслідків своїх дій.

«Якби я знала про цю сценку заздалегідь, то, звичайно, змогла б пояснити їм, що така подача є некоректною та неправильною. Але вони вирішили, що це їхня позиція, яку вони мають право висловити, не очікуючи на це негативної реакції», – припускає Ольга Олексіївна.  

Директорка пояснює, що після інциденту діти прийшли до неї самі й просили вибачення, розуміючи, що створили скандал, який приніс багато клопоту як керівнику, так і всьому навчальному закладу. Однак, як говорить Ольга Олексіївна, позицію дітей щодо ТЦК не можна виправити миттєво — потрібен час, щоб змінити їхнє ставлення.

«Проблема полягає в тому, що в суспільстві існують суперечливі думки: ми в школі кажемо дітям, що військові — це герої, а в соцмережах вони бачать протилежне. Це породжує подвійні стандарти», – стверджує керівниця.  

Щодо подальших заходів у школі, то тепер необхідно проводити регулярні зустрічі та обговорення з учнями. Директорка підкреслює, що в їхньому закладі діти виховуються у дусі демократії, також їх заохочують до активності, свободи думки, критичного мислення. Але це не означає, що вони не мають розуміти відповідальність за свої слова та дії. Старшокласники — це завжди своєрідні бунтарі, зазнає Ольга Олексіївна, які хочуть мати власну думку на все. І це нормально. Проте їхнє критичне мислення має базуватися на правдивій інформації, а не на маніпулятивних наративах.

«Тепер ми плануємо запросити представників різних державних інституцій, зокрема військової комендатури та інших підрозділів, які працюють у системі Збройних сил України. Діти мають отримати реальне уявлення про роботу цих структур, щоб формувати своє ставлення на основі правдивих фактів, а не популярних трендів у соцмережах», – ділиться планами на майбутнє керівниця навчального закладу.

Ситуація у школі складна, проте весь колектив об’єднався

Щодо правоохоронних органів, то питання з поліцією вже врегульоване. Як зазначає директорка, батьки були оштрафовані, оскільки їхні діти на сцені зобразили сцену насильства. Поліція кваліфікувала це відповідно до чинного законодавства.

«Хоча в мене також є певні питання щодо цього. Я повністю погоджуюся з тим, що є відповідна стаття закону, але якщо увімкнути телевізор чи подивитися будь-який фільм, то там повсюди сцени насильства, кровопролиття. З екранів ллється одне, а в школі ми маємо говорити дітям, що насильство — це погано і його не можна допускати. Це знову демонструє подвійні стандарти суспільства і школи», – міркує Ольга Олексіївна.

Зараз ситуація в школі залишається складна. Директорка додає, що колектив, звісно, об’єднався, адже всі розуміють, що йдеться про ім’я школи.

«Я працювала на цей імідж 11 років. Школа, яка колись не мала високої репутації в районі, стала однією з найкращих, першою брала участь у пілотних проєктах, постійно рухалася вперед. І ось одним днем усе це може бути зруйновано. Один випадок може перекреслити роки наполегливої роботи — не лише моєї, а й усього колективу. Це дуже боляче. Ми будемо намагатися повернути довіру, відновити авторитет, але це надзвичайно складно», – підкреслює Тимошенко.

Вона зауважує, що ситуація склалася справді страшна. Проте страшніше освітянці було лише у 2014-му в рідному Криму, коли прийшла росія.

«Але зараз особливо боляче, тому що цькування організували свої ж, проти своїх же. Тут немає «чужих», але ніхто не хоче розбиратися, люди одразу навішують ярлики, зачіпаючи твою сім’ю, дітей з погрозами…», – додає директорка.

Почуття патріотизму – виховання, «привезене» з Криму до Києва

Також Ольга Олексіївна згадувала про Крим. Вона сама, з Євпаторії. У 2014 році переїхала звідти до столиці. В Криму вона була директоркою української школи 9 років. Коли прийшла Росія — розпочалися шалені переслідування в березні 2014 року. Звільнилася ж Ольга з роботи – 1 липня.

Жінка зазначає, що їй потрібно було видати дітям документи про освіту. Дітям були потрібні саме українські атестати. Влада Криму тоді вже заявила, що українські не видаватимуть, тільки російські. А ці діти, як стверджує директорка, мали їхати до Києва, Львова, навчатися за кордон, тому їм були необхідні документи України. Ольга Олексіївна тримала зв’язок з міністерством, намагаючись розв’язувати ці питання всіма можливими способами, хоча зв’язок тоді був дуже поганим… То були жахливі часи. Але вручити дітям українські атестати, на щастя, вдалося.

«Пригадую, як частина школярів — більшість із них — принципово одягали вишиванки. Прапор України у школі висів ще до початку квітня. Люди, яким це було важливо, спеціально змінювали свій маршрут, щоб пройти повз нашу школу і побачити його. Звичайно, у мене була серйозна війна з ФСБ. Проти мене порушили кілька кримінальних справ. Через це я більше не могла повернутися. Навіть у ті часи, коли інші ще могли їздити до Криму, для мене це питання було закритим», – згадує Ольга Олексіївна.

Вона зазначає, що вона жила в тому кошмарі до тих пір, поки її не звільнили. Тоді жінка вирішила їхати до Києва, де й почала життя спочатку, залишивши в Криму все: житло, роботу… Діти поїхали разом із нею, до України.

«Попри всі труднощі ми тримаємося. І навіть зараз. Сподіваюся, що репутацію та імідж школи ми зможемо повернути швидко. Для цього ми будемо робити все можливе», – підсумувала директорка.

Ця ситуація стала серйозним випробуванням як для школи, так і для суспільства загалом. Вона продемонструвала, наскільки важливою є чітка комунікація між учнями, педагогами та батьками, а також необхідність ретельного підходу до організації заходів у школах. А що головне – наскільки чутливим є юне покоління до того, що бачить в соцмережах.

Читайте також: Блокпост «Жираф» в Ірпені: легендарний ТРЦ відкривають після повної відбудови

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.