Скандал майже на два мільярди: Як підсанкційний бізнесмен та його донька опинилися в центрі будівництва військового меморіалу?

Будівництво Національного військового меморіального кладовища на Київщині, яке повинно було стати символом вшанування пам’яті полеглих захисників України, опинилося у центрі скандалу через тендер та вибір підрядника. Журналісти видання «Київщина 24/7» провели деталізований аналіз скандалу та зібрали все, що необхідно знати про цю непросту ситуацію.

Загалом навколо будівництва цього майбутнього Національного військового меморіального кладовища вже майже два роки виникають все нові й нові скандали. Вони охоплюють питання вибору ділянки, екологічних загроз, незадоволення місцевих мешканців та проблеми з вибором підрядника для на будівництва меморіального комплексу. І саме останні непорозуміння щодо переможця у тендері на будівництво за майже два млрд грн мають кілька важливих аспектів, які вказують на серйозні проблеми з прозорістю та ефективністю державних закупівель в Україні.

Проблеми з підрядником

Скандал навколо будівництва виник через те, що тендер вартістю 1,7 млрд грн виграв консорціум «Білдінг ЮА», в якому 80% частки належить ТОВ «Євроелітбуд». Це маловідома компанія з уставним капіталом 5 тис. грн. З моменту свого створення компанія взяла участь лише у двох невеликих закупівлях на суму близько 30 млн грн.

Відсутність досвіду в масштабних будівельних роботах і невеликий уставний капітал ставлять під сумнів її спроможність успішно виконати такий масштабний проєкт.

Крім того, ця компанія не має необхідної техніки та персоналу, що лише підсилює підозри щодо її здатності виконати роботи самостійно. Участь у консорціумі інших компаній, серед яких є підприємства з сумнівною репутацією, ще більше ускладнює ситуацію.

А за даними аналітичної системи Youcontrol, консорціум «Білдінг Юа» взагалі було створено 4 липня 2024 року – наступного дня після оголошення тендеру на будівництво першої черги Національного військового меморіального цвинтаря.

Політичний контекст і можливі наслідки

Скандал навколо тендеру на будівництво Національного військового меморіального кладовища на Київщині набув нових обертів. Виявилося, що «Білдінг ЮА», який виграв тендер є компанії, пов’язані з підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим та його донькою. Їхня участь порушує питання щодо прозорості тендеру та можливого впливу санкцій на реалізацію цього важливого проєкту.

Вадим Єрмолаєв — відомий бізнесмен з Дніпра, що перебуває під санкціями РНБО через зв’язки з російським бізнесом. Його донька також фігурує в декількох компаніях, що були залучені до тендеру. Зокрема, у консорціум «Білдінг ЮА» входить компанія «АКАМ», яка частково належить фонду «Технології», також підсанкційному. Участь цих компаній у тендері викликає серйозні підозри щодо можливого обходу санкцій та забезпечення преференцій для певних осіб.

Важливо зазначити, що тендер відбувся в умовах війни, коли кожен проєкт, пов’язаний з обороною або пам’яттю про загиблих військових, має особливе значення. Скандал кидає тінь не лише на організаторів тендеру, але й на саму ідею створення меморіалу, який повинен був стати місцем національної гордості.

Що відомо про консорціум «Білдінг Юа» і до чого тут дочка Єрмолаєва

Консорціум, який виграв тендер на будівництво Національного військового меморіального кладовища, був створений лише за два дні до початку тендеру. За даними YouControl, цей консорціум включає три компанії: одеське ТОВ «Євроелітбуд» (80% участі), ПрАТ «Броварське Шляхово-Будівельне Управління № 50» і ТОВ «Акам» (по 10% участі кожна). ТОВ «Акам» належить на 90% Олексію Міхєєву з Дніпра, а 10% акцій володіє кіпрська компанія «Ліціта трейдінг ко лімітед», яка до червня 2024 року належала підсанкційному бізнесмену Вадиму Єрмолаєву.

Цікаво, що «Акам» зареєстровано за адресою, де знаходиться офіс корпорації «Алеф» Єрмолаєва, а кіпрська компанія належить Софії Кононенко, яка, скоріше за все, є його дочкою.

Натомість, в «Акам» заперечують зв’язки із підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим і його вплив на неї. Про це заявив керівник ТОВ «Акам» Олексій Міхєєв на нещодавньому брифінгу.

«У нас немає, у нашій компанії, ніяких стосунків із Вадимом Єрмолаєвим. З 2023 року. На цю мить я є засновником даної компанії. І ніяких впливів від цього чоловіка немає. Думаю, що тут більше нічого сказати. В Youcontrol, на «Прозорро» все написано: що, чому і як…», – сказав Міхєєв, коментуючи інформацію щодо ймовірного впливу Вадима Єрмолаєва, який перебуває під санкціями України.

Тендерні дискримінації та їх наслідки

Тендерна документація містила низку дискримінаційних вимог, які, ймовірно, були розроблені для того, щоб відсіяти потенційних конкурентів і створити сприятливі умови для певного учасника. Однією з таких вимог був обов’язковий акт обстеження об’єкта, підписаний Замовником. Це фактично дозволяло замовнику знати наперед, хто буде брати участь у тендері, і контролювати цей процес. Інші вимоги, такі як наявність досвіду виконання робіт на глибині понад 2 метри або в замкнутих просторах, виглядали невиправдано строгими для проєкту будівництва меморіалу, що лише підсилює підозри щодо упередженості тендеру.

Позиція Національного військового меморіального кладовища щодо переможця тендера

Керівництво Національного військового меморіального кладовища заперечило будь-які порушення в процесі проведення тендера. Вони наголосили на тому, що всі учасники консорціуму мають значний досвід у реалізації будівельних проєктів. Зокрема, вони займалися реконструкцією Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні та іншими значущими проєктами. Щодо юридичних і фінансових питань, у меморіалі зазначили, що всі вимоги тендера були дотримані, а компанії, що входять до консорціуму, не є «одноденками».

«Учасники консорціуму мають значний досвід у реалізації будівельних проєктів, створені та працюють з 1996, 2006 та 2014 років. Вони не є компаніями-одноденками, а мають у своєму портфоліо десятки реалізованих об’єктів. Наприклад, учасники консорціуму, зокрема, реалізовували проєкти з реконструкції І черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом І та II черг Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» в Києві. Здійснювали капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення Баштанка — Березнегувате в Миколаївській області», — так учасників консорціуму представили у НВМК.

Директор державної установи Ярослав Пронюткін зауважує, що тендер стосується лише будівництва комплексу. Стосовно виробництва надмогильних споруд згодом оголосять інший тендер.

У Мінветеранів також відреагували на скандал, там уточнили, що консорціум «БІЛДІНГ ЮА» є тимчасовим об’єднанням підприємств, створеним для реалізації конкретного проєкту. Він переміг з пропозицією у розмірі 1 759 401 657,00 грн. В той час, як тендер (UA-2024-07-03-010451-a) на вибір підрядної організації був оголошений з очікуваною вартістю 1 801 364 480,00 грн.

«Це є розповсюдженою практикою, яка не суперечить законодавству. І у такому випадку — бізнес об’єднався для участі в такому масштабному проєкті, як створення Національного військового меморіального кладовища», — повідомили в Мінветеранів.

Скандальне тло військового меморіалу на Київщині

Перші непорозуміння, дискусії та плутанина виникли ще на етапі обрання місця для цього кладовища українських Героїв. У жовтні 2022 року Кабмін схвалив створення Міністерством у справах ветеранів державної установи «Національне військове меморіальне кладовище», а розмістити його спершу хотіли в урочищі «Лиса Гора» в Голосіївському районі Києві. Однак громадськість виступила проти, тож уряд та Київрада скасували таке рішення.

Далі столична влада визначила, що військове кладовище збудують у Биківнянському лісі, де вже існує меморіальний заповідник з похованнями жертв масових політичних репресій НКВС УРСР у Києві в 1937-1941 роках. Однак виявилося, що ця ділянка потребує ретельних археологічних досліджень з пошуковими та ексгумаційними роботами. Тож згодом Кабінет Міністрів України затвердив розташування меморіалу в межах Гатненської громади.  Законопроєкт в цілому підтримали 303 народні депутати на пленарному засіданні.

Тоді Уряд затвердив виділення 515 мільйонів гривень на будівництво та функціонування Національного військово-меморіального кладовища у 2024 році.

Це викликало гострий спротив місцевих жителів Гатненської громади. Вони аргументували своє незадоволення екологічними ризиками та потенційним знищенням лісу, на території якого планувалося будівництво. В результаті місцеві мешканці навіть організували серію протестів, створили петиції і провели кілька акцій, спрямованих на привернення уваги до цієї проблеми.

Не зважаючи на обурення місцевих голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович заявив, що Національне військове меморіальне кладовище планується відкрити вже цієї осені.

За словами Дробовича, цей об’єкт вважається «найзначнішою меморіальною локацією в історії України, можливо, за всі часи». Військовий цвинтар має стати не тільки місцем поховання загиблих захисників, а й символом національної пам’яті, скорботи, суму та вдячності від живих тим, хто віддав своє життя за Україну.

Активісти заявляють про екологічні ризики

У межах Гатненської ОТГ, що впритул до сіл Мархалівка та Іванковичі, де планується будівництво Національного військового меморіального кладовища, була проведена незалежна геологічна експертиза. Фахівці визначили, що там здійснювати поховання заборонено.

«Результати експертизи виявилися сенсаційними: у 8 з 10 свердловин рівень ґрунтових вод мав відмітку вище 2-х  метрів (в деяких  свердловинах взагалі рівень  води був 80 см!)», — сказали в Київському еколого-культурному центрі.

Відповідно до державних санітарних правил і норм («Гігієнічні вимоги щодо облаштування та утримання кладовищ в населених пунктах України»), у такому місці здійснювати поховання заборонено.

Практично таку ж інформацію щодо рівня ґрунтових вод отримали й восени 2023 року, тоді робили експертизу на замовлення державної структури НВМК, яка лобіює розміщення кладовища у Гатненській громаді. Після буріння 60 свердловин у 33 із них рівень ґрунтових вод був такий, що ділянки були визнані «підтопленими» та «потенційно підтопленими».

Також у КЕКЦ додають, що рубка лісу під військове кладовище ще підніме рівень ґрунтових вод, а на місці майбутнього військового кладовища є взагалі заболочені місця.

Натомість ще раніше адміністрації НВМК запевнила, що всі необхідні дослідження були зроблені й ніяких ризиків немає – ні для екології, ні для мешканців.

«Національне військове меморіальне кладовище розмістять біля кладовища, що вже існує. І дивно, але це кладовище не викликає такої реакції у місцевих. Експерти провели на ділянці досить ґрунтовні дослідження і, власне, від поховань, які ми плануємо розпочати у цьому році до перших близьких будинків відстань понад кілометр. Додам, що наявне Мархалівське кладовище розташоване за 180-200 метрів до осель людей. Тому говорити, що це якимось чином вплине на ґрунтові води — нісенітниця», – зазначив Ярослав Старущенко, заступник директора державної установи «Національне військове меморіальне кладовище».

Також місцеві мешканці Гатного та Мархалівки стурбовані, що для будівництва кладовища вирубають 267 га лісу. Але у НВМК наголошують, що за проєктом 90% зелених насаджень залишаться недоторканними, а 10 % від цих 267 га – це аварійні та хворі дерева, вони там, де споруди на плані, їх зріжуть та передадуть на потреби Збройних сил України.

Можливі наслідки нового скандалу щодо забудовника для НВМК

Черговий скандал уже навколо переможця тендера на будівництво меморіального військового кладовища має потенціал викликати широкий суспільний резонанс і може призвести до серйозних наслідків, включаючи антикорупційні розслідування та перегляд умов тендеру. Такі ситуації підривають довіру громадськості до державних інституцій і вимагають кардинальних змін у підході до державних закупівель, особливо коли йдеться про проєкти, що мають символічне значення для країни.

Громадськість та експерти вже закликають до проведення незалежного розслідування, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому. Вкрай важливо, щоб такі проєкти реалізовувалися з належною увагою до прозорості та відповідальності, адже їх значення виходить далеко за межі фінансових аспектів і стосується національної пам’яті та гідності.

Читайте також: Росіяни викрали у киянина особисті дані й погрожують розправою

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.