Дмитро Калько

18 Бер, 18:00

3845

«Спочатку гроші йдуть в кишеню, а потім до бюджету»: інтерв’ю з членом Громадської ради при КМДА Дмитром Кальком

Одним із найцінніших ресурсів на планеті є земля. Тож питання використання її площ турбують громадян і ніколи не втрачають своєї  актуальності. Столична влада робить все для того, щоб затягувати розгляд земельних питань, чим фактично залишила чимало відведеної для використання київської землі «поза законом». Тисячі кадастрових справ накопичуються роками без розгляду. Це й оренда землі, і приватизація, й аукціони. А це – дохід, який Київ не отримує.

Журналісти «Київщини 24/7» поспілкувались з членом Громадської ради при КМДА Дмитром Кальком про роботу Громадської ради при КМДА, про схеми чиновників та недоотримання мільярдів гривень до бюджету міста Києва.

ДОВІДКА: Калько Дмитро Олексійович – фахівець у галузі права. Був керівником Адвокатського об’єднання «Український адвокат». Також очолював підприємство Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України». У 2018 році отримав свідоцтво адвоката. З 2020 року став членом Громадської ради при КМДА.

– Ви входите до громадської ради при КМДА. Чим саме займається ця структура? Зокрема, земельний комітет, членом якого Ви є?

– Громадська рада при КМДА – це консультативний дорадчий орган. Відповідно, місцева влада Києва, мала б зважати та обговорювати питання життєдіяльності міста з громадською радою. Чого, на жаль, ми не спостерігаємо.
Земельний комітет, членом якого я є, як і будь-який структурний підрозділ, він попередньо вивчає певні питання пов’язані із земельними ресурсами.

Але в будь-якому випадку важливий є результат. Якщо під час обговорення питань з громадською радою місцева влада робить певні висновки та зважає на них під час ухвалення рішень, то, можна сказати, що результат є і він позитивний. Якщо громадська рада живе своїм життям, а влада ухвалює проєкти рішень, не обговорюючи їх з громадською радою, тоді це просто для галочки.

– Які схеми вигадують чиновники, щоб обійти законодавчі запобіжники на ринку землі?

– Ну, наприклад, неодноразово суди давали оцінку договорам КП «Київтранспарксервіс». Цим так званим «договорам» на експлуатацію місць паркування. Суди, в тому числі й Верховний, констатували, що такі відносини щодо врегулювання питань паркувального простору мають відбуватися з урахуваннями земельного кодексу через відведення землі, як передбачено законом. Натомість у місті Києві діє так звана «схема Черновецького» та додаток 5 – рішення про затвердження податків та зборів, – де просто у вигляді адресного переліку містяться начебто паркувальні майданчики, з яких збирають податки. Але жодних податків та зборів там немає. Що робить цей додаток 5, якщо він не має жодного відношення до податків і зборів? Невідомо.

Чиновники змогли поліпшити навіть ідеальну корупційну схему Черновецького. Вони у 2018 році встановити паркувальний збір на позначці «нуль» і збирають там гроші за якісь паркомісця. Все це робиться без прозорих торгів через КП «Київтранспарксервіс» у телефонному режимі, зі своїми компаніями, які щодня «рейдерять», або гаражні кооперативи, або вже наявні стоянки. І просто по суті качають «чорний кеш» з міста в обсягах близько мільярда гривень на рік.

Зараз просувається ще одна схема з боку благоустрою. Вони вводять новий термін «елемент благоустрою» – це частина земної поверхні. Називаючи елементом благоустрою та обходячи нормативно-правове регулювання при встановленні тимчасових споруд, вони створюють нову схему розкрадання землі. А саме: яким чином передавати в оренду земельні ділянки повз земельний кодекс. Зазначу, що земельний кодекс передбачає два варіанти: без конкурсу або в інших випадках виключно конкурсні засади оренди чи продажу землі.

Також зараз є скандал в одному з районів столиці. Там продавали земельну ділянку. Але потім люди, які не цікавляться політикою (а у нас таких 99,9%), дізнаються, що під їхнім будинком вже платна стоянка, хоч все життя була безплатною. І вони починають перешкоджати заходити на цю земельну ділянку підприємцю, який виграв конкурс. При цьому Київська міська рада, як представницький орган, жодної участі у цих скандалах не бере. Депутати кнопочку натисли, проголосували, а що далі – це вже проблеми підприємця. Хоча так не має бути! Бо поки люди перешкоджають підприємницькій діяльності, то сам підприємець не веде бізнес і відповідно не сплачує податки. З цими людьми мають працювати депутати, але для них це не популярно, бо вони думають лише про свої рейтинги.

Варто ще згадати схему, яку просувають через підроблені документи на майно. У нас є купа свідоцтв про право власності, які не видавались. Ще за часів Петра Порошенка у Києві за 300 доларів хабаря можна було зареєструвати будь-що. У кожного комунального підприємства України був філіал у Києві. Порошенко був другим Черновецьким, тільки в масштабах  реєстрації. По суті, здійснили таку кількість «чорних реєстрацій», що я впевнений, що ми за 100 років не оскаржимо їх усі.

Повний безлад відбувається на об’єктах комунальної власності. На відміну від державної власності, де фонд Держмайна веде облік, реєстру комунального майна у місті Києві немає. А я нагадаю, що таких об’єктів понад 2 тисячі. Ба більше, цього майна не те, що у реєстрі немає, на нього навіть немає технічних паспортів. Повний безлад! У місті Києві відсутній будь-який аудит та контроль за використанням комунального майна, так щоб його не можна було вкрасти. Я наведу вам приклад. На вулиці Старонаводницькій є Шляхово-експлуатаційне управління Печерського району – це стратегічне підприємство, яке експлуатує дороги й під’їзні шляхи до всіх органів влади країни у столиці. Так, приміщення ШЕУ Печерського району було при Черновецькому продане на аукціоні, тобто не просто вкрадене, а продане згідно з законом, і місто вже не є власником цього майне. Той факт, що там розташоване ШЕУ – це просто не доопрацювання і пасивна поведінка нового власника. А місто не знає про факт продажу, знаєте чому? Тому що у чиновника, який очолював управління комунальної власності, начебто вкрали машину з документами на ШЕУ. Ось такий приклад, а їх тисячі, або й десятки тисяч у Києві. Тобто, якщо ви бачите, що комунальне підприємство розташоване у якійсь будівлі, це ще не означає, що ця будівля є комунальною.

– Наведіть, будь ласка, приклад найбільш резонансної земельної махінації, з якою Ви стикалися?

– Напевно, схема з Шляхово-експлуатаційним управлінням Печерського району вразила мене найбільше. Для мене це був шок. Найбільший резонанс полягає в тому, що місто навіть не знає про те, що воно втратило майно. Чи взяв прокурор хабаря тут, я не знаю. Але, у Департаменті містобудування, я бачив особисто макет, де на фрагменті цієї місцевості було дві багатоповерхівки. Тобто, будівництво вже заплановане самим містом.

У нас проблема полягає в тому, що відсутні реєстри та публічна інформація. Що не дає можливості активістам контролювати ситуацію, тому що всіх активістів не підкупиш. Підкупити прокурора, суддю, Кличка набагато легше, ніж громаду. Той факт, що громада не може контролювати цінні об’єкти, які вибули з державної чи комунальної власності, дає можливість чиновникам наживатись на цьому. Держава не ефективний власник. Все, що у власності держави – це умовно втрачений актив.

– Чи збільшилась кількість земельних махінацій від початку повномасштабного вторгнення?

– З погляду державних реєстраторів, то вони навпаки бояться робити навіть законні речі. Напевно є якийсь наказ припинити реєструвати «щось не те». Але моя думка, що вартість послуг просто зросла. Від того, що на ринку стало менше пропозицій.

– З якими земельними проблемами найчастіше до Вас звертаються?

– Останнім часом до мене звертаються щодо прокурорської діяльності. При чому позиція така, що важко це навіть назвати суперечкою. Наприклад, в одній з останніх ситуацій, фірма, інтереси якої я представляв, звернулась до Київради через те, що вони 3 роки не розглядали звернення щодо оренди землі. Лише коли зрозуміли, що платити хабар їм ніхто не буде, розглянули його. За ці 3 роки, прокуратура, в інтересах Київради, стягнула оплату з фірми, згідно з договором, якого навіть не було. Тому, що так закон написаний, немає значення хто винуватий. Якщо земля належить Київраді, користувач має сплатити орендну плату. Але як він мав її сплачувати, якщо договору з Київрадою весь цей час не було? Прокуратура називає Київраду потерпілою особою, а ця потерпіла особа і є винувата, що нібито потерпіла. Тут немає жодної справедливості. Було б дійсно справедливо, якби мер Кличко заплатив за ці 3 роки. Адже саме через нього Київрада не могла розглянути питання. Бо Кличко не виносив його на розгляд порядку денного.

– Чи є якісь обмеження у розгляді або у видачі земельних документів під час воєнного стану?

– Особливість тільки в тому, що, порівнюючи з довоєнним станом, припинена приватизація земельних ділянок, на яких немає майна. Саме безоплатна приватизація.

– Як відомо, Ви є прихильником передачі в оренду землі в столиці. Тобто не продавати, а отримувати постійні надходження до бюджету міста саме з цього. Чому саме на цьому Ви наголошуєте?

– Один з основних показників діяльності Київради – це наповнення бюджету. У тому числі й через реалізацію права на землю. Ба більше – це обов’язок Київради за запитом протягом двох тижнів передавати земельні ділянки в оренду. Тобто Київрада не має права, згідно з законом, не передавати в оренду землю. Якщо вона цього не робить, то порушує закон та права територіальної громади. Тому що це наш бюджет і він недоотримує кошти.

Що ж відбувається сьогодні? З початку повномасштабного вторгнення прокуратура, як ніколи, почала нищити кожну першу особу, яка звертається за оформленням земельної ділянки. Зазначу, що всі, хто звертається до влади з такою пропозицією, хочуть сплачувати податки в бюджет міста. Прокуратура почала перевіряти документи, які стали підставою для реєстрації права власності на будівлі, які розташовані на цій землі. Однак реєстрації можуть бути 2003, 2007 року і так далі. У цьому контексті працюють строки давності. Але нещодавно Верховний суд разом з прокуратурою прийшли до висновку, що це триваючі правопорушення. Тобто ніщо не заважає прокуратурі, називаючи ці справи триваючими, навіть після закінчення війни робити будь-що з цими землями. Але вже сьогодні людина, яка звернулась за орендою землі, могла б сплачувати гроші у бюджет, з якого фінансуються Збройні сили України. Прокуратура бореться з тими, хто має намір сплачувати гроші в бюджет. Це також схема, але вже з боку держави. Моя особиста думка, що прокурори беруть хабарі, наче живуть останній день.

Ми просто тонемо в кримінальних справах, які не розслідуються. А прокурори нібито займаються захистом зелених зон, але це функція міського голови. Ви підозру вручіть Кличку за недбалість! Нещодавно Віталій Кличко написав, що взяв участь у засіданні секції Асоціації міст України з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих громад. Серйозно? Він за це отримує зарплату? Чим він займається? Ось в чому питання і проблема. А головне, питань таких ніхто не ставить. Є ще дуже важливе питання: яка різниця передати землю в оренду 10 ТОВ, чи 100 ТОВ?. Я скажу, що Київраді не має бути різниці, адже сума не міняється. Користування землею є платним і крапка! Але ж ні, прокурори вважають, що передали дуже багато землі одному землекористувачу. А на моє питання: а скільки треба було передати? відповіді вони не знають. І коли звертається новий власник майна за цією ділянкою, сформованою не ним, а державою, Департамент земельних ресурсів відповідає: «Ви знаєте, там був такий поганий спір, ми не будемо вам передавати цю землю». Хоча це не передбачено законом і рішення суду не містить заборону передачі. Прокурори не тільки не вирішують спорів, а й породжують нові. А Департаменту земельних ресурсів ніхто не подає запит: чому у них на столі стоїть мільярд гривень, які могли б піти у державу?

Центральні органи виконавчої влади мали б контролювати та давати вказівки органам місцевого самоврядування, в рамках закону. Однак, ніякого втручання немає. Київрада протягом двох тижнів має розглядати питання передачі земельної ділянки в оренду. Якщо міський голова Віталій Кличко не включив в порядок денний питання, то він сам має сплатити в бюджет ту суму збитків, які він завдав, не розглядаючи ці питання. Київрада не може розглянути проєкт рішення, передати ділянку та отримати гроші, поки міський голова не забезпечить належну організацію роботи згідно зі своїми повноваженнями. У нього є те, що він не виконує, а він їздить обговорювати розвиток деокупованих та тимчасово окупованих громад. Він сам собі хазяїн, але забуває, що він посадова особа!

До речі, одного разу я зміг оштрафувати міського голову Віталія Кличка, напевно вперше в історії, на 350 тисяч гривень, в окружному «продажному» адміністративному суді. Штраф був за невиконання судового рішення, пов’язане саме із земельними питаннями.

– Про які суми йдеться, якби стабільно і фіксовано здавали в оренду земельні ділянки у столиці?

– У Києві всього 25% земель оформлено. Тобто, якщо оформити решту 75%, умовно на 40 мільярдів гривень можна було б збільшити надходження до бюджету на рік. Але це не просто 40 мільярдів гривень, а ще мінус 400 мільярдів гривень, які йдуть на хабарі.

– На якому етапі зараз процес передачі земель в оренду у Києві? До Вас часто звертаються громадяни з такими питаннями?

– У Києві є важлива робоча група під головуванням депутата Миколи Конопелька щодо надходження коштів до бюджету та самовільно зайнятих ділянок. Хоча це має бути не просто робоча група, а основна діяльність Київради, чи як мінімум земельної комісії. Ми вже двічі засідали робочою групою – питань мільярд. На таких засіданнях зустрічаються і казуси. Наприклад, депутат Олена Овраменко, яка є членом земельної комісії від політичної партії «Удар», запитала у представників юридичного управління Київради: «А чому так багато питань на земельній комісії?» Просто абсурд!

– Ви порушуєте питання оренди землі, значить в цьому є певні неузгодженості та проблеми. Виходить, що нинішня столична влада не є таким прихильником оренди земельних ділянок в Києві, як громадська рада при КМДА? Чому? 

– Столична влада є прихильниками неправомірної вигоди, ось і все. У них спочатку гроші йдуть в кишеню, а потім до бюджету. Нонсенс в тому, що корупція працює таким чином, щоб сплачувати гроші в бюджет, треба заплатити хабар. Хто винуватий? Центральна влада! Оскільки саме вона мала б контролювати належне виконання Київською міською радою, в умовах війни, норми земельного законодавства. Принаймні тих питань, вирішення яких, передбачає наповнення бюджету. Та як наслідок посилення обороноздатності.

Річ у тім, що Окружний адміністративний суд міста Києва припинив своє існування, а це саме монополіст у спорах з Київрадою та й загалом владою міста. Київський адміністративний суд переповнений іншими справами, тобто судової гілки влади в адміністративному аспекті не існує. Це означає, що інші гілки влади автоматично узурповують цю владу. У місті Києві, не працює принцип стримань і противаг трьох гілок влади. Тому саме компенсаторний механізм контролю виконання законів мав би взяти на себе, хоча б під час війни, Кабінет міністрів України, або Київська міська військова адміністрація. Яка по суті, мала б бути незалежною і першою владою у місті Києві, яка б дотримувала виконання норм конституції та законів. Але сукупність депутатів Київради на громадських засадах продовжують робити, що їм заманеться. Нічим, порівняно з часом до повномасштабного вторгнення, діяльність центральної влади, на жаль, не відрізняється.

– Чи реагує міська влада на Ваші звернення та зауваження?

– Я вам скажу більше: я їм не цікавий як політик, бо не можу бабусям розповідати те, що вони хочуть почути. Переважна більшість депутатів, які вже по три терміни сидять у Київраді, навіть не знають, як земля відводиться.

– Нещодавно Віталій Кличко написав, що 3 тисячі гектарів Біличанського лісу повернули громаді Києва, рятуючи землю від незаконної забудови. Натомість голова Коцюбинської селищної ради Сергій Даніш заперечує таку заяву, стверджуючи, що історично ця земля належала Коцюбинському і ніякої забудови там не планувалось. Чи відомо Вам, що насправді відбувається навколо цього лісу? Хто тут правий?

– Київська міська рада завжди вважала і вважає, що їм всі «сусіди» щось повинні. З погляду закону, обговорювати рішення судді сенсу немає. Однак тут є інша важлива проблема – у міста Києва немає юридично визначених меж. Місто Київ регулярно витрачає приблизно 15 мільйонів гривень на розробку проєкту встановлення меж міста. Це ніщо інше, як крадіжка грошей. Вони беруть усі матеріали, які у них вже є, оновлюють їх та просто міняють дати, начебто роблять якусь роботу. Але для того, щоб змінити чи встановити межі міста Києва, як це хоче Київрада, потрібно перш за все погодження Київської обласної ради, тому що у них зменшиться площа області. Для чого тоді витрачати 15 мільйонів гривень, якщо можна просто зателефонувати в Київоблраду і запитати чи не проти вони. Але будемо відверті, ніхто не хоче, щоб у них забирали їхню територію. Тому, у Києві постійно будуть виникати суперечки.

Тут є ще один момент. Наприклад, сидить суддя у Києві, який постійно отримує від Кличка квартири, і не одну, тож яке він може ще прийняти рішення, як не на користь Київради. Питання звісно риторичне. Я читав рішення суду щодо Біличанського лісу, в основі цього рішення лежать рішення декількох інших суддів по цій земельній ділянці. В тому числі й з Держгеокадастром. Тобто Коцюбинське займалось претензійно-позивною діяльністю щодо цієї території. Коцюбинське опікувалось Біличанським лісом, а місто Київ, крім того, що сказали: «це наше», не зробило нічого.

Тут ще є питання не в площині рішення суду, а в тому, що робить Київ, щоб цих судів не було. Місто Київ витрачає 1,5 мільярда гривень на програму інвентаризації. Що вони інвентаризують? Ліси, в тому числі, але вони навіть не знають, де саме закінчують межі Києва. Віталій Кличко є єдиним розпорядником бюджетних коштів, без його підпису нічого не пройде. Так само як і без підпису казначейства та прокурорів. Не здивуюсь, якщо вони просто домовились і «роздерибанили» ці 1,5 мільярда.

– Які наразі найболючіші питання у Києві та області пов’язані із землею?

– Департамент транспорту подав програму розвитку транспортної мережі. Її не ухвалили, бо на цій ділянці є екопарк «Осокорки». Хоча, якби цю програму прийняли, то там була б альтернативна дорога в Бориспільський район. Бо наразі всі їдуть по Бориспільській трасі, а в села, які йдуть нижче траси, всі їдуть через Бортничі, а там жахлива дорога. Альтернативного виїзду тут якраз не вистачало. Це б покращило життя людей, транспортний потік. Там потрібно було побувати всього 2 кілометри дороги, а люди добирались додому значно швидше.

– Чи плануються певні нововведення у земельному законодавстві цього року?

– В рамках робочої групи з наповнення бюджету розробляється проєкт рішення, одним з ініціаторів якого є я, щодо внесення змін до рішення Київради, яке регулює обстеження зелених насаджень. Проблема в тому, що коли земельна ділянка передана рішенням, потім роками йде процес укладення договору оренди. Чому? Через бюрократію! Знову ж таки, за часів Черновецького та навіть вже Кличка, дуже сильно захищаються зелені зони. Так захищають, що без акту обстеження КП «Зеленбуд», Департамент земельних ресурсів не видасть мені проєкт договору оренди. Для того, щоб сплатити один мільйон гривень на рік до бюджету, я пів року маю бігати за КП «Зеленбуд» та доводити, що це мій кущ. Ось так все працює у Кличка. Бо йому чхати на наповнення бюджету.

Читайте також: Багатостраждальний «міст Кличка» знову тріснув

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.