Суп і тушкована картопля на вогні: мешканець Гостомеля розповів про «окупаційне меню»

У дворі однієї з багатоповерхівок Гостомеля, куди російські військові зайшли майже одразу з початком повномасштабного вторгнення, протягом всієї окупації люди готували їжу на вогні. Тушкували картоплю, варили супу, навіть пекли коржі та смажили м’ясо. Історіями та рецептами «окупаційного меню» ексклюзивно для «Київщини 24/7» поділився один з мешканців, який попросив не називати його імені. Він розповів про рецепти та основні підходи до зберігання й розподілу харчів в окупації.

Двір будинку став кухнею, плитою ㅡ вогнище

Всю окупацію чоловік жив у багатоповерховому будинку. Коли почалася повномасштабна війна, всі мешканці масово виїжджаи, але спочатку евакуювались не всі. Ще близько 70 людей залишились «перечекати війну». Ситуація загострилася, коли у двір впав снаряд. Після цього решта прийняли рішення також виїхати. Це сталося шостого березня. 

Сам чоловік евакуюватися не захотів.

«Їхати я не мав куди. Є квартира в Києві, але вона зачинена, ломитися  туди не хотів, а виїжджати за межі області було вже небезпечно, ризики були надто високі. Навколо била артилерія, було чути вибухи, тому і залишився», ㅡ розповідає.

Всього в будинку залишилось вісім осіб: три чоловіки три жінки та дві дитини.

Через два дні, восьмого березня, у будинок зайшли російські окупанти. Але військові довго не затримались. Згодом заїхав й інший підрозділ. Ці, каже чоловік, багато мародерили, але мешканців дому не чіпали. 

««Любові»до нас не було, але й знущань і принижень теж», ㅡ говорить.

Їжу гостомельці готували на вогні, у дворі свого будинку, адже світла та газу не було. А от продукти мали в достатку.

«Буквально перед захопленням будинку, російськими окупантами, нам волонтери завезли їжу із розрахунком на 70 осіб, які на той момент ще перебували у житловому комплексі. Оскільки майже всі виїхали, продуктів залишилося дуже багато. У нас були м`ясо, яйця, тушкованка, картопля, капуста, морква, крупи, макарони…», ㅡ згадує чоловік.

Готували всі разом, а ще багато розмовляли та підтримували один одного. Дрова та цеглу для багаття брали з трансформаторної підстанції, яка постраждала під час обстрілу.

Приготуванням їжі займалися жінки. Чоловіки, слідкували за багаттям, могли взяти на себе приготування м’яса. Готували один раз на день. Суп з`їдали відразу весь, а «сухі» страви, такі як м’ясо чи каша, можна було взяти з собою на вечір. Після їжі разом прибирали. На ранок все починали спочатку. Збирались на десяту-одинадцяту ранку.

«Окупаційне меню» та поради з виживання

Жили вони під постійними обстрілами, тому зі стравами не фантазували. 

«Оскільки волонтери привезли багато м`яса, то перші десять днів ми їли його майже кожен день, адже швидко псувалось. Готували просто: нарізали шматочками, додавали цибулю та просто смажили на пательні, виходило щось схоже на шашлик», ㅡ згадує мешканець Гостомеля.

Готували також картоплю з домашньою тушкованкою. В каструлю з водою клали картоплю, туди ще морквину, додавали банку тушкованки, сіль та лавровий листок, пів години на вогні і готово. Ще було молоко, яке скисло, то жінки готували з нього коржики. 

«Варили декілька разів суп. Одного разу приготували щось на кшталт харчо з тушонкою, рисом і томатом. Готували різні каші, макарони. Ніхто нічого не вигадував, готували з того, що було. Насправді, всі їли дуже мало, бо були на нервах. Раз в день. Якось більше і не хотілося», ㅡ додає чоловік.

Так само як зі світлом та газом, в будинку була проблема з водою. Але чоловік встиг зробити запаси. Він мав 18 літрів питної та ще 30 ㅡ з-під крана. Щоправда, зізнається, вже під кінець окупації, з цим назрівали серйозні проблеми. 

Чоловік прожив в окупації майже місяць і, з власного досвіду, сформував поради, які допоможуть людині вижити в схожій ситуації:

–         Потрібно себе різко обмежити. Те, що можна поділити на десять частин, добре було б розділити на 35. 

–        Розсортувати продукти. Вони не мають лежати в «купі». Це потрібно для того, щоб в подальшому їх раціонально використати. Припустимо, є багато гречки, але мало масла. Відповідно, крупу слід розрахувати порційно і розділити масло так, щоб вистачило на кожну порцію. 

–         Щодня пити воду. За добу необхідно випивати мінімум 300 грамів води. Це мінімальна норма для дорослої людини. Пити треба, коли хочеться. Не обов’язково випивати всю за один раз. Можна, а навіть бажано, її розділити. Обов’язково треба залишити трохи на ніч, бо різне буває: їжу гостру з`їли, або занервували. Потрібно пам`ятати, головне ㅡ вода. 

–         В першу чергу їсти те, що швидко псується. Але якщо це сталося, то ні в якому разі не варто куштувати таку їжу. Лікуватися нема де.

–         Готувати прості страви.

 –        Не готувати гострі та пісні страви. Після гострого хочеться пити багато води, а сіль необхідна організму, хоч в невеликих кількостях.

–         Якщо продукти закінчуються, не варто чекати, поки їх повністю не буде. Потрібно відразу шукати варіанти. Як приклад: можна взяти запаковані військові пайки, або якщо в сусідів зламали двері, то взяти щось у них. В такій ситуації ваше завдання вижити.