Суїцид у війську: як врятувати життя?

Цю тему не прийнято обговорювати та висвітлювати в публічному просторі. Суїцид у ЗСУ, на жаль, трапляється і його випадки не поодинокі. Причини можуть бути різними, як пов’язані з війною, смертями побратимів, так і особисті.

 Тому дуже важливо спостерігати за станом  рідних, побратимів/посестер, щоб могти вчасно їх врятувати. «Київщина 24/7» підготувала інструкцію, як розпізнати, що людина хоче скоїти самогубство та, головне, як їй при цьому допомогти, не нашкодивши.

Звернути увагу на стан людини і дати їй підтримку може кожен, але з суїцидальними намірами має працювати спеціаліст. Тетяна Ціленко, керівниця психологічного відділу Волонтерського Об’єднання «ВЕСТА», психологиня розповіла, що до основних факторів, що можуть призвести до збільшення випадків суїциду серед військових відносять: фізичне та емоційне виснаження, відсутність підтримки, психічні розлади, травматичний досвід.

«Зараз питання суїцидів стоїть гостро. Але наразі у людей є мотив (причина) триматися – захист Батьківщини і близьких людей від ворога. Коли ця причина відпаде – кількість суїцидів може збільшитись. (Я змінився, я все втратив, заради чого далі жити? Кому я потрібен? Що робити далі?)», – підкреслила експертка.

Які чинники можуть підсилювати суїцидальні думки? 

• втрата близьких;
• важкий життєвий досвід, наприклад, фізичне чи емоційне насильство;
• сильні і раптові стресові ситуації;
• вживання наркотичних речовин чи алкоголю;
• відчуття ізоляції, брак соціальної підтримки;
• гнів або образа на інших людей;
• наявність психічних розладів;
• хвороби з особливо вираженим больовим синдромом.

Що в поведінці людини може свідчити про наявність суїцидальних намірів, на які слід звернути увагу:

• тривожність, дратівливість, конфліктна поведінка;
• відстороненість, уникнення контактів з друзями та родиною;
• часті перепади настрою;
• надто ризикова поведінка;
• збої сну, брак енергії;
• відмова від їжі або ж навпаки переїдання;
• негативні репліки про себе ж;
• розмови про неможливість виходу зі складної ситуації;
• труднощі в подоланні щоденних проблем;
• спроби вдавати веселість;
• втрата інтересу до свого зовнішнього вигляду, в тому числі гігієни.

Окрім того, часом людина може не приховувати своїх намірів і говорити про смерть чи самогубство, розробляти відповідний «план», готувати прощальні повідомлення, завершувати поточні справи, дарувати свої речі та навіть складати заповіт. До цього завжди треба ставитись серйозно. Часто це і є заклик про допомогу.

Як допомогти людині, не погіршивши її стан?

МОЗ рекомендує такий алгоритм дій:

• спонукайте людину до розмови;
• запитайте, для чого вона живе і чому хоче померти;
• спробуйте поговорити про небайдужих їй людей, які піклуються про неї, і яким вчинення суїциду може завдати болю;
• заохочуйте людину шукати допомоги і просити про неї;
• переконайтеся, що людина із суїцидальними думками не залишається наодинці і їй не загрожує небезпека;
• при цьому варто уникати розмов про далеке майбутнє, краще допоможіть зосередитися на тому, як прожитий саме цей день.

Богдана Левицька, керівниця Волонтерського Об’єднання «ВЕСТА»

– Чи є якась статистика кількості суїцидів серед військових?

– В Україні офіційної статистики не має. Ні по військовим, ні по ветеранах. Суїцид серед цієї категорії людей – не поодинокий випадок. На державному рівні необхідно фіксувати цю статистику, аби профільні відомства мали цифри та спираючись на них розробляли, вдосконалювали, впроваджували, підсилювали різні програми, які спрямовані на психічний стан ветеранів війни. Без цифр держава якісно не опрацює цю проблему, і дуже шкода, що досі не впровадили зміни в нормативно-правові документи аби повноцінно фіксувати суїцид та працювати над цим питанням комплексно.

– Що має зробити держава, щоб підтримати психологічне здоров’я військових? 

• ротації;
• доступність медичної, психологічної та психіатричної допомоги;
• якісну роботу з особовим складом. Відповідальні особи мають пройти хоча б базові курси з підтримки та працювати з людьми. Бо ціннішого за людський ресурс – життя немає.

– Які психологічні служби допомоги чи групи підтримки нині існують?

– Зараз є лінії підтримки, організації, які здатні надати першу допомогу і скерувати в терапію чи лікування. До прикладу, ГО «Вільний Вибір» – безкоштовна робота з психологами, психотерапевтами та психіатрами. ГО «Сила жінок України» – гаряча лінія кризових підтримок, надають допомогу військовим.

У межах діяльності ВЕСТА також функціонують різного виду групи підтримки. Проте для військових та ветеранів є індивідуальний психологічний супровід (онлайн).

Крім того, є проєкт «Коло Своїх» – групи підтримки для нашої ЦА, там є групи для колишніх військовополонених. Важливо аби військові не лишалися сам на сам з пережитим досвідом і такі групи – можливість знайти підтримку та «однією мовою» обговорити все. Групи є не терапевтичними, вони проходять в онлайн форматі.

– Який міжнародний досвід у цій справі?

– У США існує програма щодо запобігання самогубств серед ветеранів. Вона працює при кожному Управлінні у справах ветеранів. Також є цілодобова лінія підтримки для ветеранів.

Безкоштовні психологічні служби України

Національна гаряча лінія

В Україні діє державна «гаряча лінія», спеціалісти якої допомагають українцям зберегти психічне здоров’я в умовах постійного стресу та емоційної напруги, викликаної війною.

«Гаряча лінія» за номером 0-800-100-102 працює щодня з 10:00 до 20:00, дзвінки з України безкоштовні. Консультації надають професійні психологи з багаторічним досвідом роботи, які попередньо пройшли спеціальну підготовку для роботи зі складними кризовими ситуаціями.

Лінія працює у двох форматах: через аудіо та відео зв’язок.

Цілодобова психологічна підтримка від БФ «Запорука»

Команда фонду – 20 кваліфікованих психологів із безпосереднім досвідом роботи з кризами.

За замовчуванням усі сеанси анонімні та проходять у відеоформаті в найбільш зручних месенджерах – Viber, WhatsApp чи Telegram. Серед спеціалістів – чоловіки та жінки. Якщо вам зручніше спілкуватися, наприклад, з жінкою, то координатор гарячої лінії обов’язково візьме це до уваги.

Щоб отримати допомогу, телефонуйте на безкоштовну (від усіх вітчизняних мобільних операторів) гарячу лінію 0 800 4000 23 з будь-якого куточка України в будь-який час доби (номер для дзвінків з-за кордону – +38 050 493 03 07).

Група психологічної підтримки «Разом»

Щоп’ятниці о 10:00 та 20:00 фахівці платформи «Ваш психолог» організовують безкоштовну групову терапію для українців. Під час цієї сесії ви можете обговорити свої проблеми або просто вислухати спеціалістів та інших учасників зустрічі.

Терапія організована онлайн через додаток Zoom. Приєднатися до конференції можна за посиланням https://us02web.zoom.us/j/83666337069. ID: 836 6633 7069, код доступу: 1111. Напередодні сеансів, за 1-2 дні, платформа Instagram повідомляє, які психологи приєднаються до наступної терапії.

Ви також можете замовити індивідуальну безкоштовну онлайн консультацію на сайті проєкту.

Платформа Tell Me

Це безкоштовна онлайн-платформа психологічного консультування, розроблена Інститутом когнітивного моделювання. Команда проєкту працює за методикою когнітивно-поведінкової терапії, яка є однією з найпоширеніших форм психотерапії людей з різними психологічними проблемами.

Щоб отримати допомогу спеціалістів, необхідно залишити заявку.

Консультації проводяться безкоштовно онлайн, тривалість – від 30 до 60 хвилин. При необхідності ви можете записатися на прийом до психолога повторно. Дізнатися більше про спеціалістів платформи та залишити заявку можна за цим посиланням.

Центр психологічної підтримки «ОбійМи»

Це ініціатива психологів-волонтерів, які допомагають людям, які пережили стрес внаслідок бойових дій та переселення. Команда проєкту об’єднує понад 500 спеціалістів з різних куточків України та світу та працює цілодобово.

Для отримання допомоги необхідно заповнити коротку форму, вказавши своє ім’я, контактний телефон, вік та регіон. Крім того, ви можете вибрати стать психолога і вказати, наскільки терміново вам потрібна консультація. Сконтактувати можна через сайт центру.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Freepik

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.