«Ситуація неконтрольована, а КМДА закриває очі та вважає, що проблеми немає», – депутат Київради Андрій Вітренко розповів про реальні проблеми на Поштовій площі

У Києві останнім часом часто згадують про ще одну серйозну небезпеку для столичного метрополітену. Йдеться про синю гілку метро, а саме про станцію «Поштова площа». Деякі активісти запевняють, що поруч зі станцією метро на Поштовій площі розташований підземний двоповерховий ТЦ, який почали будувати понад 10 років тому. Велетенський довгобуд, як стверджують фахівці, тримається на тимчасових палях і може зазнати руйнувань та пошкодити станцію метро. Втім місцева влада запевняє, що станція працює у звичайному режимі для перевезень і ніяких ризиків підтоплення або закриття станції на ремонт немає.

Це питання підіймалося і на останньому засіданні парламентської тимчасової спеціальної комісії (ТСК), яка вивчає діяльність київської влади. Тоді Народні депутати поставили запитання заступникам мера Києва про можливі загрози для станції метро «Поштова площа», а також показали фото загрози – підземного довгобуду. Нібито у ньому збирається вода, яка може затопити станцію метро.

Журналісти видання «Київщини 24/7» зв’язалися з Андрієм Вітренком, з головою постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київради. Столичний депутат був присутній на останньому засіданні цієї парламентської ТСК. Наші журналісти дізналися – чи вдалося все ж провести перевірку станції метро і яка ситуація насправді зараз на Поштовій площі.

Вітренко Андрій Олександрович – український науковець, доктор економічних наук, депутат Київської міської ради ІХ-го скликання від партії «Слуга народу», голова постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності. Входить до складу тимчасової спеціальної комісії при Верховній Раді України, яка вивчає діяльність київської влади. З 30 березня 2023 року призначений також на посаду заступника Міністра освіти і науки України.

– Відбулося уже друге засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо ефективності влади в Києві. Ви як представник Київради та фракції «Слуга народу» також були присутні. Як часто відбуваються засідання? Скільки їх має бути взагалі? І чи бачите Ви вже якийсь вплив функціонування цієї комісії на діяльність влади та на життя столиці?

– Так, я був запрошений на два засідання ТСК щодо Києва — як Голова постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київради. Щодо того, як часто та скільки засідань ще буде, я не володію інформацією. Це питання до членів ТСК. Чи запросять мене на наступне засідання, я теж поки не знаю.

ТСК порушує критичні питання. Якраз на крайньому засіданні відбулась важлива дискусія щодо стану Поштової площі. Ситуація неконтрольована, а КМДА закриває очі та вважає, що проблеми немає. Експерти та громадськість, які були присутні на засіданні ТСК, б’ють на сполох: Поштова площа в критичному стані. Завдання не допустити катастрофи, це ж не за один день відбулось. Проте команда Кличка замість розв’язання проблеми та забезпечення безпеки грається в політику. Якщо Поштова площа обвалиться, хто буде нести відповідальність?

Кейс щодо метрополітену показує неякісні підходи до управління в столиці, які спричинили закриття шістьох станцій. Формула успіху для посадовців у Києві останні 10 років проста: очолити жирне комунальне підприємство, довести підприємство до занепаду, облаштувати собі і родині красиве життя з віллами в Іспанії чи хоча б у Козині. І все коштом киян. Через корупційні оборудки. А потім, коли виникнуть проблеми, міський голова по-тихому і по-батьківськи тебе звільнить з посади. Для мене важливо убезпечити киян, щоб подібної катастрофи на Поштовій станції не відбулось.

– Як Ви вже зазначили, на засіданні підіймалося питання щодо Поштової площі та тамтешньої станції метро. За інформацією київських активістів, станція перебуває на межі аварійності, ситуація навколо неї критична і має загрозливі ознаки. Скажіть, будь ласка, чи дійсно це так?

– Будемо відверті: дев’ять років Поштова площа занепадає, реконструкція не відбулась. Помилки в плануванні стали видимими, фонтан не працює, отвори забиті дошками, недобудовані об’єкти, вихід зі станції метро «Поштова площа» у бік Річкового вокзалу зачинений. Під загрозою знищення унікальні археологічні розкопки часів Київської Русі. Про багаторічні проблеми, які вже на сьогодні несуть реальну небезпеку для життя та здоровʼя киян, відомо багатьом, крім представників київської влади.

Перше: Держаудитслужба попереджала київську владу про можливі проблеми на окремих станціях метро ще рік тому. Під час огляду «Поштової площі» у 2023 році було виявлено недовиконані роботи з гідроізоляції, водовідведення та водопониження, були зафіксовані ознаки корозії металу та руйнування захисного шару бетону. Фахівці Держаудитслужби прийшли до висновків, що технічний стан об’єкта постійно погіршується, а його подальша експлуатація без консервації чи добудови вкрай небезпечна. Під загрозою руйнації опинився практично весь інфраструктурний вузол, яким є Поштова площа.

Друге: ще на початку будівництва на Поштовій площі, фахівців Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (ДП НДІБК) опублікували експертне дослідження, де зазначено, що на Поштовій площі є ускладнюючі умови: слабкі водонасичені ґрунти заплавних відкладів Дніпра; високий рівень ґрунтових вод, який вже був зарегульований тунелями метрополітену; зсувонебезпечний схил Володимирської гірки. Тобто, якщо не зробити горизонтальний та вертикальний дренаж дощових вод, то обов’язково буде загроза і для площі, і для станції метро.

Під час будівельних робіт в котловані на Поштовій площі горизонтальний дренаж так і не було виконано, вертикальний з 2015 року працював в ручному режимі, а з початку 2019 року не працював взагалі. Це підтверджує колишній генпідрядник будівництва підземного торговельного центру «Альтіс-Холдинг».

Третє: у 2020 році знову фахівці ДП НДІБК зазначили, що на окремих ділянках об’єкта спостерігається фільтрація ґрунтових вод, замочування опорних та огороджувальних конструкцій поверхневими та ґрунтовими водами. Цьому сприяє зупинення роботи дренажної системи (вода з дренажних свердловин не відкачується) та затікання поверхневих вод. А це призводить до руйнування захисного шару бетону та корозії арматури залізобетонних конструкцій.

Як бачимо, експерти та громадськість кричить на повний голос про проблеми Поштової площі.

– Народні депутати зі складу ТСК вирішили переконатися у стані справ на власні очі. Чи плануєте і Ви як депутат Київради перевіряти Поштову площу та станцію метро? Якщо так, то коли?

– 23 квітня під час засідання ТСК ніхто не отримав чіткої відповіді від посадовців київської міської влади про стан конструкцій і комунікацій на Поштовій площі. Така неконтрольованість та необізнаність ситуації столичних посадовців вимагає невідкладних управлінських рішень. Фракція «Слуга народу» в Київраді виступила з вимогою від міського голови Києва та Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка звільнити керівника КП «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд» Романа Лісневського, директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслана Кандибора та профільних КМДА.

Відповідальність за стан конструкцій та комунікацій на Поштовій площі несе команда мера Кличка. Місто залишається толерантним до забудовників, але ворожим до мешканців Києва. Ми вимагаємо відповідних управлінських рішень.

Окремо ми скеруємо заяву до правоохоронних органів для перевірки всіх фактів бездіяльності столичного менеджменту, яка створює небезпеку для життя і здоров’я мешканців Києва.

– Нещодавно у КМДА повідомили, що станція метрополітену «Поштова площа» працює у звичайному режимі. Перегінні тунелі, що примикають до неї, в належному технічному стані, немає ризиків підтоплення чи закриття на ремонт. Чи дійсно можна стверджувати, що ці ризики повністю відсутні?

– Про небезпеку для всього інфраструктурного вузла — для станції метро, для площі, для найближчих будівель — заявили Держаудитслужба, Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, громадські організації.

Жодної експертизи щодо станції метрополітену «Поштова площа» КМДА не оприлюднила. Так званий «належний стан» тільки на словах. Проблема є, її треба вирішувати, а КМДА намагатися зам’яти.

– Чи планує КМДА виділити гроші на експертне дослідження стану цього об’єкта?

– 10 квітня 2024 року КП «Київський метрополітен» оприлюднив тендер на обстеження тунелів метрополітену на суму 13 135 000, 00 грн 23 квітня розкрито тендерні пропозиції й найменша була у ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРХБУДЗЕМ» на суму 3 400 000,00 грн. Але в Prozorro відсутній договір з цим підприємством і зазначено, що його цінова пропозиція аномально низька.

– На засіданні також підіймалася проблема так званого дуалізму в столичній владі, який виник із початком повномасштабного російського вторгнення. Є і Київська міська державна адміністрація (КМДА), яку очолює мер Віталій Кличко, і Київська міська військова адміністрація (КМВА), яку очолює Сергій Попко. Наскільки ця ситуація ускладнює стан речей у місті? Чи вдалося вже пропрацювати якийсь план дій щодо розв’язання цієї проблеми?

– Як стало відомо на засіданні ТСК, де між Кличком і Попком межі відповідальності не знають, при чому навіть заступники Кличка. Тобто для команди мера цей дуалізм дуже вигідний, тому що відповідальність розмита. Стан об’єктів стратегічної інфраструктури, зокрема мостів та метро за два роки війни тільки погіршився, система управління – хаотична. Вона має бути виправлена, нам необхідне нормальне розмежування повноважень на рівні закону. Верховна Рада повинна напрацювати закон, щоб столицю нарешті могли регулювати адекватним законом.

– Приділили увагу й укриттям, а точніше — хто має сповіщати киян про місце їх розташування. Чи правда, що у Києві немає єдиної структури, яка централізовано має відповідати в місті за інформування його жителів про розташування бомбосховищ? Як думаєте, чому більше ніж за два роки війни досі цієї структури немає?

– Це повноваження Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). А саме — інформування, облік та контроль за належним утриманням, а також за забезпеченням доступу до всіх захисних споруд міста Києва.

Крім того, для усіх киян працює онлайн-мапа укриттів на порталі https://gis.kyivcity.gov.ua/shelter/, а також застосунок «Київ Цифровий», якими усіх жителі Києва, активно користуються. Крім того, ця інформація також є на сайті кожної з районних адміністрацій міста Києва.

Проте ми повинні памʼятати, що ворог не спить, вчиться, посилює свої сили й змінює тактику. І завдання будь-якої місцевої влади створювати додаткові механізми інформування та безпеки наших громадян.

– А чи обговорювали необхідність збільшення кількості укриттів? Чи є в планах столичних керманичів будівництво нових сховищ від ракетних атак рф?

– Вважаю, що столиці не вистачає наземних сховищ. У 2023 році Київ планував закупити до 250 наземних модульних бетонних укриттів, частину встановити біля шкіл і дитсадків. На це місто виділило 300 мільйонів гривень. Проте команда мера Кличка нічого не зробила. Модульними укриттями користуються у Херсоні, Харкові, Миколаєві, Одесі, рятуючи життя українців. Але для команди столичного мера це питання «впирається», як вони кажуть, в державні будівельні норми щодо укриттів цивільного захисту.

Я звернувся до профільного міністерства і виявилось, що такі документи є. Наприклад, державно-будівельні норми для будівництва модульних споруд цивільного захисту населення видані у 2018 році й оновлені у 2022 році. Передав ці документи Віталію Кличку. Якщо Київ залишається без модульних укриттів через надумані причини команди мера, хто буде нести відповідальність?

Безпека – перший пріоритет. Доступні та надійні укриття по всій країні мають бути й будуть пріоритетом для Києва та кожного міста. За даними Департаменту муніципальної безпеки Київської міської держадміністрації станом на 25.03.2024 фонд захисних споруд цивільного захисту міста Києва налічує 4091 обʼєкт. У 2024 році заплановано провести ремонти у 298 обʼєктах фонду захисних споруд цивільного захисту. Планова вартість ремонтних робіт коштом місцевого бюджету становить 597 235 000 грн. Нарощено нових укриттів у місті Києві: у 2022 році – 156, у 2023 – 852. Протягом першого кварталу 2024 року фонд захисних споруд цивільного захисту збільшено на 76 обʼєктів.

– Відомо, що Віталій Кличко не прийшов на засідання парламентської ТСК щодо Києва. Чому, на Вашу думку?

– Вчинок міського голови столиці особисто для мене був досить неочікуваним. Адже перше засідання ТСК він назвав конструктивним, а перед початком другого засідання сказав, що конструктиву на комісії немає. Дивна зміна позицій. Але це показує тільки неготовність Кличка відповідати за той управлінський хаос, який існує в Києві, та перспективу й надалі позбавляти столиці можливостей для розвитку.

– Це питання не стосується засідання, але дуже цікаво дізнатися. Відомо, що в столиці розпочалися роботи із заміни зношених труб систем теплопостачання. Загалом цього року планують замінити близько 100 кілометрів труб. У минулому інтерв’ю Ви казали, що ситуація з трубами теплопостачання ледь не критична. Як Ви вважаєте, чи зможе нинішнє оновлення конструкцій ситуацію хоч трохи?

– Ми цієї зими, як і раніше, ми бачили регулярні аварії трубопроводів і тепломереж. Є вулиця А- віаконструктора Антонова на Солом’янці, де з 2016 до 2018 року аварії на трубопроводі відбувалися вже 56 разів. Головні два фактори — зношеність мереж та їхня неправильна експлуатація. Проблему зношених та аварійних мереж може вирішити тільки комплексна та системна заміна їх на нові. Для цього потрібна Стратегічна програма заміни, а не латання дірок по декілька кілометрів на рік. Також важливо впроваджувати новітні технології у системі водо- та теплопостачання, як це роблять міста Європи.

У Києві діє міська програма з підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021−2025 роки. В межах цієї програми є захід із капітального ремонту, будівництва та реконструкції теплових мереж, перепідключення споживачів на більш ефективні котельні. У 2023 році планувалося замінити 14 км теплових мереж. На це було виділено 131 млн грн, проте витрачено було лише 39,9 млн і замінено 0,152 км теплових мереж. Зокрема, в рамках Інвестиційної програми КП «Київтеплоенерго». Виконано будівельно-монтажні роботи на одному об’єкті. Проєктно-вишукувальні роботи завершено на двох об’єктах, а чотири об’єкти – у процесі виконання і роботи мають завершити у 2024 р. На поточний рік виділено фінансування у сумі 245 млн грн.

Сподіваюсь, що влада Києва на цьому не збирається зупинятись і проблему з трубами теплопостачання усунуть повністю. Сподіваюсь, що влада Києва на цьому не збирається зупинятись і проблему з трубами теплопостачання усунуть повністю. Тоді нарешті не буде таких ситуацій, як останній масштабний прорив трубопроводу поблизу торгового центру «Ocean Plaza» на Либідській площі, який паралізував рух у центрі столиці на кілька днів (https://kyivschina24.com/news/u-kyyevi-stavsya-masshtabnyj-proryv-truboprovodu-bilya-tcz-ocean-plaza/).