«Київщина 24/7» зібрала поради адвоката як захиститися від протиправних дій ТЦК під час мобілізації

16 липня спливає термін оновлення даних для військовозобов’язаних. Зробити це можна у найближчому ТЦК або ЦНАПі. Або завантаживши застосунок «Резерв+» та авторизувавшись через Bank ID. Також у Міністерстві оборони наголошують, що військовозобов’язані громадяни, які не оновили свої дані до 16 липня, можуть отримати штрафи від 17 000 до 25 500 грн. Також окремий штраф можна отримати за непроходження ВЛК, зауважують в Міноборони. 

Однак, нині громадяни в Україні інколи стикаються з неправомірними діями представників ТЦК. Зокрема, йдеться про затримання з боку співробітниками територіальних центрів комплектування. Перехожі продовжують фіксувати випадки, коли чоловіків призовного віку затримують та заштовхують у транспорт. 

Звісно, Україна зазнає збройної агресії і потребує поповнення лав ЗСУ. Але закон є закон і воєнний стан не може слугувати виправданням порушення основоположних прав людини та приниження її гідності. 

Журналісти видання «Київщина 24/7»  зв’язалися з адвокатом, депутатом Київської обласної ради Романом Титикало аби з’ясувати — що робити чоловіку, якщо його неправомірно затримують працівники центрів комплектування та як відстояти свої права?

• Які саме повноваження існують у представників ТЦК стосовно цивільних громадян в умовах воєнного стану?

Перш за все, мова про вручення повісток про виклик до ТЦК. У випадку неявки за викликом до ТЦК до особи може бути застосована адміністративна відповідальність у вигляді штрафу. Крім того, у період воєнного стану уповноважені особи ЗСУ мають право вимагати в особи пред’явити документи, які посвідчують особу, оглядати речі, багаж та транспортні засоби.

Слід відзначити, що існують певні обмеження, за яких умов в уповноважених осіб ЗСУ виникає таке право. Але у будь-якому випадку зазначені повноваження не сягають можливості обмежувати волю особи.

• Чи можуть працівники ТЦК затримувати чоловіків через відмову від повістки?

Ми бачимо дуже багато таких відео, які лякають людей, де когось на вулиці спіймали і таке інше. ТЦК дійсно мають право проводити перевірку документів у чоловіків віком від 18 до 60 років, зупиняти автомобілі, перевіряти документи у громадян для встановлення їх військового облікового статусу і, відповідно, вручати повістки. Але вони не мають право самостійно затримувати військовозобов’язаних. Це здійснюється виключно з працівниками поліції і в тому випадку, якщо конкретний громадянин уже перебуває у розшуку. Тобто його оголошено в розшук і він переховується від призову. Йдеться про ті випадки, коли чоловіку вже надсилали повістку, він отримав цю повістку і не з’явився до ТЦК, не пройшов медичний огляд, тож його оголошують в розшук. Вже тоді й лише разом з працівниками поліції вони мають право затримати та доставити таку людину в центр комплектації.

• Найрозповсюдженішим випадком зловживань є примусове доставлення громадян до ТЦК, застосуванні фізичної сили чи спеціальних засобів. Як правило, воно здійснюється самими співробітниками ТЦК, при цьому інколи стосовно осіб, яким повістку до цього не вручали. Як можна інкримінувати такий метод мобілізації?

Вважаю, що такий метод мобілізації можна інкримінувати як злочин, а саме — як перевищення повноважень працівниками територіальних центрів комплектації. А крім того це — незаконне позбавлення волі громадян, за що передбачена окрема кримінальна відповідальність. Тому тут є два окремих склади злочину і вважаю, що в такому випадку потрібно звертатися із заявою до Державного бюро розслідувань. Ставити питання про кримінальну відповідальність цих працівників ТЦК.

Ми багато чуємо випадків про безпідставне затримання, доставлення, про намагання вибити заяви про те, що люди бажають начебто служити. Нещодавно так затримали 22-річного водія і змушували написати заяву, що він добровільно хоче йти служити. Тому, фактично, це можна ще окремо кваліфікувати як позбавлення волі й катування, як окремий склад злочину.

На жаль,  ДБР належним чином не розслідує такі факти, випадків належно притягнутих до кримінальної відповідальності працівників ТЦК не так багато. І це все призводить до свавілля, яке зараз відбувається.

• Інколи звучать заяви, що співробітники ТЦК можуть затримувати осіб в адміністративному порядку. Чи відповідає це дійсності?

Наголошу ще раз. Підставою для затримання є лише факт перебування особи у розшуку. Це і є адміністративний порядок, який передбачає, що людину розшукують і мають право затримати. І це може відбуватися лише з працівником  поліції, а не самостійно заштовхувати людину в буси.

• Законом передбачена процедура доставлення особи до ТЦК, якщо така особа ухиляється від прибуття за викликом чи проходження медичної комісії. Хто уповноважений здійснювати цю процедуру — представники ТЦК чи Національної поліції? Чи можна людину умисно утримувати до тих пір, поки вона не пройде ВЛК?

Всі дії щодо затримання та певного утримування особи працівники ТЦК можуть здійснювати разом з представниками Нацполіції. Тобто працівники ТЦК самостійно доставляти та затримувати громадян не мають право.

• Чи правда, що людину мають право змусити пройти ВЛК?

Людина може бути доставлена для проходження ВЛК, процедура передбачає, що ти її проходиш. Однак медична комісія не має бути примусовою. Проходження лікарської комісії і відповідно перебування людини в закладі, де її проводять, – це не є затримання чи тримання під вартою. Людину не можуть примусово водити від кабінету до кабінету. Примусове проходження медичної комісії не передбачено законодавством.

• Чи можуть військовозобов’язаного мобілізувати в ТЦК та СП не за місцем перебування на військовому обліку?

Ні, не можуть його мобілізувати. Не можуть навіть направити його на медкомісію не за місцем військового обліку. Для цього особу мають по-новому поставити на облік у цьому ТЦК і лише після цього може здійснюватись відповідне проходження медичної комісії, а також мобілізація цього громадянина.

А для такого перебігу події він має написати заяву, також мають бути якісь правові підстави чому він стає на облік за новим місцем реєстрації. Тому фактично ті спроби, коли намагаються мобілізувати людину не за місцем реєстрації, значною мірою є незаконними діями органів ТЦК.

• Як довго висновки ВЛК вважаються дійсними в період воєнного стану? Як часто потрібно проходити цю комісію? 

В період мирного часу – це 5 років, в період воєнного стану – один рік. Тобто раз на рік потрібно проходити цю медкомісію. Але порядком проходження мед комісії передбачено, що він відбувається за направленням ТЦК, тобто вони мають відповідним чином направити людину на проходження медкомісії раз в рік. Тобто висновки комісії, по факту, діють один рік в умовах воєнного стану.

• Чи дійсно не можна виписувати повістки на вулиці, а цей документ мусить бути виписаний саме в кабінеті й тільки потім його мають право вручати громадянину?

Попередньою редакцією закону не передбачалося такої можливості — це фактично було таким ноухао. Але на сьогоднішній момент передбачено, що повістки можуть виписувати й сусідні центри комплектацій. Новою редакцією закону передбачено можливість виписування повісток на вулиці, на блок постах і т.д.

• Куди можна звернутись зі скаргами про вчинення злочину уповноваженими особами ТЦК?

При першій можливості слід звернутись до Національної поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення з вимогою прибути на місце вчинення злочину. На практиці співробітники поліції здійснюють це, м’яко кажучи, далеко не кожного разу, у зв’язку з чим може знадобитись ще скарга на їхню бездіяльність. Крім Національної поліції зі скаргами на вчинення злочину уповноваженими особами ТЦК можна звернутись до Військової служби правопорядку у ЗСУ та до спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері. Але взагалі такі випадки повинно розслідувати ДБР, тому з заявою потрібно звернутися і туди.

• Чи можна оскаржити в суді факт неправомірного вручення повістки або рішення про мобілізацію?

Так, є адміністративний процес, можна в адміністративному порядку оскаржити в суді цю процедуру і подати адміністративний позов про незаконну мобілізацію. В реєстрі судових рішень доволі часту зустрічаються відповідні рішення суддів, які скасовують рішення про мобілізацію.

Наприклад, ТЦК мобілізує людину, яка була заброньована. Людина оскаржує це в суді, ТЦК виправдовує це тим, що людину не правильно забронювали. Суд в цьому випадку стає на бік мобілізованої людини. Дійсно зараз дуже багато таких позовів. Тому оскаржити можна. І є позитивна судова практика, хоча, звісно, вона дуже індивідуальна, залежить від конкретних незаконних підстав мобілізації, від ситуації з конкретним військовозобов’язаним.

• Чи часто до Вас як до адвоката звертаються з такими питаннями громадяни?

Постійно, цей процес зараз постійний. До того ж порушень дуже багато. Наприклад, останній раз до мене звернувся чоловік, який за медичними документами був непридатний до військової служби, оскільки його хвороба підпадає передбачає такий статус. Медична комісія, не дивлячись на наявність хронічної й невиліковної хвороби, прямим чином відносить людину до неправильної категорії.

Скаржаться також ще на порушення прав під час несення військової служби. До мене звернувся батько одного військовослужбовця. Хлопець знаходився на бойовій позиції, був контужений, побратими змогли його витягти з бойової позиції в непритомному стані, зупинили якусь машину, яка їхала в тил, попросили підвезти цього хлопця до медичного пункту. Люди його взяли, поклали на заднє сидіння і везли на якусь позицію. Дорогою хлопець прийшов до тями і не зрозумів, де він знаходиться — чи зі своїми, чи з чужими. Почав кричати, що в нього гранати і він всіх підірве, бо думав, що це ворог. Люди вийшли з машини, він сів за кермо і доїхав до якогось поста. На цьому пості сказав, мовляв, от я свій, і все ніби завершилося. Військові не мають претензій, ніхто не має претензій. Однак ДБР порушило кримінальне провадження про викрадання машини з використанням зброї, йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Парадокс нашої державної правоохоронної системи в багатьох випадках просто доходить до межі. Тому немає системної державної політики, системних державних органів, які б вибудовували підхід до розв’язання будь-яких питань. Це мене найбільше за все лякає.

• У випадку незаконного затримання представниками ТЦК чи іншого застосування примусу, що варто робити громадян аби захистити себе?

Перш за все я раджу людям вивчити свої права, ознайомитися з ними. Також у випадку незаконного затримання представниками ТЦК чи іншого застосування примусу, стане в пригоді фіксування таких дій, наприклад, на відео. Зрозуміло, що в особи, яку затримують, як правило, така можливість відсутня. Але відеозапис може зробити супутник чи присутні очевидці. Крім того, подія може бути зафіксована камерами зовнішнього спостереження. Такі докази знадобляться, якщо співробітники ТЦК будуть стверджувати, що особа добровільно погодилась їхати з ними, що вони непричетні до завдання фізичних ушкоджень тощо.

• Чи зміниться щось за процедурою після 16 липня? якщо особа не оновить дані, то її представники ТЦК мають право затримати і одразу відправити на ВЛК і вручити бойову повістку? Чи після 16.07 буде виглядати процедура?

В цілому все залишиться так само. Але якщо неоновленні дані, то чоловіка можуть одразу затримати і доправити у війькомат для цього процесу.  Ну і якщо у нього немає підстав для відстрочки, то одразу можуть відправити на ВЛК, а потім вже на фронт.

• Процес мобілізації просто життєво необхідний державі, яка перебуває у стані війни. І тут є певний конфлікт – інтересів особистої свободи та обов’язкуяк громадянина. Як тут кожному не перегнути палку й у внутрішньому протистоянні не грати на руку ворогу? 

Моє відчуття таке: держава в цьому напрямку зробила дуже важливий певний крок. Я вважаю, що цей позитивний крок має розвиватися. Хоча цей крок був із запізненням. Тобто держава створила можливість призову довільного та добровільного в центри комплектації. В ЦНАПАх почали створювати такі можливості, де ти можеш підійти та оформитися в армію добровільно в той підрозділ, який тебе цікавить. Як на мене, кожна людина має вирішувати звісно для себе, але держава мала б в особі державних органів вибудовувати певну умовну політику, з одного боку. Мала б створювати умови для належної мобілізації, належні умови ведення служби. З погляду того, щоб людей не використовували, як м’ясо, не гнали їх на москалів м’ясними штурмами. Тому що всі знають, що військових не забезпечують належним чином, не захищають належним чином їх права. Є позитивні підрозділи, де це відбувається. А є де навпаки — там не підготовані командири, не підготовані позиції і нелюдський підхід для несення служби. Держава мала б вибудувати ще на початку війни певну політику, в якій би створювали належні умови несення служби, належні умови оплати і належний захист прав. У цьому випадку людей, які б хотіли мобілізуватися, було б в рази більше, не потрібно було б ганятися за людьми й ось так пакувати в буси.

Читайте також: В Ірпені відбудували ще один житловий комплекс, пошкоджений під час бойових дій

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.