У Гостомелі підрядник зі шлейфом судів і скандалів будуватиме садочок за 144 млн грн

Будівництво садочка в Гостомелі – приклад того, як благородна мета легко тоне у непрозорих рішеннях, завищених кошторисах і вибірковому підході до закону. Коли йдеться про десятки мільйонів гривень бюджетних і кредитних коштів, прозорість мала б бути головною умовою. Натомість – сумнівний підрядник, який вже «засвітилася» у завищенні кошторисів, підозрах у фіктивних оборудках і неодноразових скаргах від конкурентів, найдорожча з усіх пропозицій і порушення, зафіксовані навіть Держаудитслужбою. Як так сталося, що найдорожча пропозиція виграла? Чому замовник відверто знехтував рішенням АМКУ? І хто насправді стоїть за компанією з багаторічним шлейфом скандалів? Про все це – у щотижневій рубриці «Вражаюча закупівля».

У березні Департамент регіонального розвитку Київської ОДА опублікував в електронній системі публічних закупівель Prozorro черговий масштабний тендер – будівництво дитячого садка на 140 місць у селищі Гостомель. Загальна вартість – 144,8 мільйона гривень. З них понад 24 мільйони – кошти місцевого бюджету, решта – позика Європейського інвестиційного банку в межах Програми з відновлення України.

Садочок планується дорогий – і не лише у грошовому вимірі. У списку запланованих робіт усе: від підвалу до парапетів, від радіотрубстійки до шафного обладнання. Будівельники мають виконати повний комплекс архітектурно-будівельних робіт: влаштувати перекриття, сходові майданчики, підсилити стіни, зібрати навіс, облаштувати пандус, відновити цегляну кладку, підвал, фасад, водоприймальні воронки, зовнішні укоси, парапети, стелі, підлоги, покрівлю, а також – оздобити стіни, встановити огорожі, бордюри та навіть меблі.

Не забули й про мережі. У переліку – локальна ІТ-інфраструктура, IP-телефонія, охоронна сигналізація, пожежна система з оповіщенням та керуванням евакуацією, блискавкозахист, електромонтаж і вентиляція. Устаткування харчоблока – окрема позиція.

Без гарантій, але з вимогами: Держаудитслужба виявила порушення у тендері

Аудитори Держаудитслужби вкотре доводять: навіть одна суперечність у документації може свідчити про серйозне порушення принципів відкритості й прозорості. Так сталося і з цим тендером.

Фахівці Держаудитслужби розпочали моніторинг однієї з процедур закупівлі – і вже за два тижні, офіційно зафіксували порушення. Каменем спотикання стало банальне, на перший погляд, розходження між оголошенням та тендерною документацією.

У оголошенні про відкриті торги замовник чітко зазначив: «забезпечення виконання договору – відсутнє». Але в тендерній документації – раптом навпаки: «переможець зобов’язаний надати банківську гарантію у розмірі 5% від вартості договору». Виглядає як неузгодженість? На ділі – пряме порушення принципу прозорості, зафіксоване у пункті 3 частини першої статті 5 Закону «Про публічні закупівлі».

Водночас у всіх інших параметрах – визначення предмета закупівлі, планування, відповідність технічним вимогам – аудит порушень не виявив. Та оця одна, але суттєва, нестикування тягне за собою вимогу вжити заходів реагування. Держаудитслужба зобов’язала замовника: визнати допущену помилку; оприлюднити докази вжитих дій через систему Prozorro; провести навчання для відповідальних осіб, аби подібне не повторилося.

Скарга з правом на об’єктивність: АМКУ змусив переглянути тендер, але замовник зіграв по-старому

Коли у гру вступає Антимонопольний комітет – здавалося б, справедливість от-от переможе. Але, як показує цей випадок, система завжди знайде спосіб залишити все, як було. ТОВ «Автомагістраль-Захід» оскаржило відхилення своєї пропозиції на тендері. І скарга спрацювала: АМКУ чітко вказав, що замовник порушив закон, неправомірно дискваліфікував компанію і безпідставно надав перевагу ТОВ «Опитний завод М».

Формальна причина відмови – нібито відсутність у пропозиції коефіцієнта інфляції К=1,093 у пояснювальній записці. Хоча компанія чітко показала: коефіцієнт враховано, розрахунки додано, сума витрат – 477 818,69 грн – вказана, а вимоги про обов’язкове дублювання саме цього коефіцієнта в конкретному пункті взагалі не існувало.

АМКУ у своєму рішенні визнав: відхилення «Автомагістралі» було протизаконним. І зобов’язав замовника скасувати рішення про її дискваліфікацію – разом із перемогою «Опитного заводу М».

Але далі почалося найцікавіше. 8 травня замовник начебто виконує припис АМКУ: скасовує рішення щодо обох компаній. Але проходить п’ять хвилин – і в системі знову з’являється звичне: відхилення пропозиції «Автомагістралі» та перемога «Опитного заводу М». По суті – ті самі дії, в тому ж порядку, просто з новою датою.

Виглядає як імітація законності. Формально – припис виконано. Фактично – нівельовано. Така практика не просто кидає тінь на конкретний тендер – вона демонструє, наскільки гнучко можна обійти навіть рішення держоргану, що покликаний захищати конкурентне право.

Повідомлення про намір укласти договір

З усіх п’яти претендентів на тендер перемогу здобула компанія з найдорожчою пропозицією, за якою тягнеться шлейф скандалів, судів і підозрілих зв’язків. Йдеться про товариство з обмеженою відповідальністю «Опитний завод М», яке запропонувало виконати роботи за 144 мільйони 596 тисяч гривень. Конкуренти – дешевші. Але саме ця компанія отримає бюджетний контракт.

Хто ж такі «Опитний завод М»? Компанія була створена ще у 2005 році в Маріуполі. Її засновницею тоді стала Наталія Сапьолкіна, вона ж і сьогодні офіційно вказана як власниця. У 2023 році фірму перереєстрували із прифронтового Маріуполя до Закарпаття – у Хустський район. А вже у квітні 2025 року компанія збільшує свій статутний капітал у 39 разів – із 26 тисяч до понад 1 мільйона гривень. Усе б нічого, якби не одне «але».

Ця фірма – не просто активний учасник тендерів. Вона пов’язана одразу з кількома бізнес-структурами, що працюють у різних регіонах країни. Один і той самий номер телефону «Опитного заводу М» вказано у реєстрах як контактний і для благодійного фонду «Єдина Україна 2022», і для ІТ-компанії «Слеіт» в Ужгороді, і для київської фірми «Компанія Піонер». За цими структурами — ті самі особи або пов’язані партнери: Олександр Сапьолкін, Максим Прохоров, Марія Козлюк.

Слід згадати і про старі справи. Наприклад, ремонт приміщення в центрі допомоги переселенцям «ЯМаріуполь» у Дніпрі. Там «Опитний завод М» отримав замовлення, а згодом контрольний обмір виявив завищення обсягів виконаних робіт на 310 тисяч. Підрядник, до речі, відмовився брати участь у замірах. Ще на 108 тисяч було завищено вартість матеріалів. Комісія підтвердила порушення.

Проте цією справою історія «Опитного заводу М» не закінчується. Компанія фігурує в адміністративному провадженні за позовом громадської організації «Нон-Стоп» до Державного бюро розслідувань. У ньому заявник звинувачує представників уряду, енергетичних компаній, органів контролю та десятки підприємств – у створенні організованої злочинної групи, яка розкрадає бюджетні гроші, відмиває їх через фіктивні угоди та ухиляється від податків. І серед названих компаній – знову «Опитний завод М».

Так, суд відхилив вимогу активістів внести інформацію про цю схему в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Але сам факт того, що назва цієї фірми з’являється в контексті звинувачень у розкраданні мільйонів – вже тривожний сигнал.

Цінова пропозиція

Цементний розчин М300 – стандарт будівництва, звична позиція в будь-якому проєкті. Та коли його вартість у тендері сягає 3181 грн за кубометр (тут і далі ціни з ПДВ), а на ринку, зокрема у магазині «Київбуд» – 2097 грн, це вже не розчин, а концентрат бюджетної жадібності. Йдеться не про рідкісну суміш, а про найтиповіший будматеріал. Проте за 161,8 куб. м цього розчину держава готова викласти 514 773 грн замість 339 322 грн. Переплата – 175 451 грн, або націнка – понад 51%.

Електромагнітний лічильник Sensus iPERL DN40, виробництва Німеччини – інший приклад арифметики із шухляди. В бюджетних документах його закладено за 188 138 грн. Для порівняння: на відкритому ринку в магазині «El-misto» він коштує 24 590 грн. Різниця – 163 548 грн. Націнка – понад 660%.

Підйомники для маломобільних осіб – позиція, яка мала б бути взірцем соціальної відповідальності. Але в документах – 121 982,60 грн за штуку. На ринку, зокрема в магазині «ГРАНДМЕТАЛ-СЕРВІС», вартість такого ж підйомника – 50 000 грн. Закуповують три одиниці, тобто заплатять 365 947,80 грн замість 150 000 грн. Переплата – майже 216 тисяч грн, націнка – понад 143%. І тут уже не до іронії. Бо наживатись на доступності – це нижче за асфальт, на якому ці підйомники встановлюють.

Огорожа з нержавійки з поручнями для пандусів – ще один елемент благоустрою, на якому втрачаються бюджетні гроші. У кошторисі зазначено – 3570 грн за погонний метр. Тим часом у магазині «ПРОМЕТЕЙ» такий самий виріб коштує 2139 грн. Планують закупити 62,48 метра, отже, заплатять 223 064,85 грн, хоча реально могли б вкластися у 133 691,58 грн. Різниця – майже 90 тисяч гривень, націнка – 67%.

Лотки каналів Л7-11 – ще одна бетонна сенсація, і знову зі «спец ціною». У проєкті – 9745,79 грн за одиницю, хоча в магазині «Київбуд» такі ж лотки продають по 5990 грн. Потрібно закупити 16 штук, тож замість 95 840 грн з бюджету планують витратити 155 932,64 грн. Переплата – понад 60 тисяч грн, націнка – понад 62%. Що, вочевидь, теж входить до проєктно-будівельної «нормативки».

Плити перекриття П8-8-1 – типове рішення для каналів і лотків. На ринку, у магазині «TOBI BUD», вони коштують 1050 грн/шт, але в бюджеті – аж 3366,10 грн/шт. Йдеться про 32 одиниці, тож реальна ціна мала б бути 33 600 грн, а витратять 107 715,20 грн. Переплата – 74 115 грн, націнка – 220%. І жодного покращення міцності чи функціоналу – лише покращення прибутку для «своїх».

І, нарешті, бордюр БР 100.20.8 – один із найтиповіших елементів благоустрою. Закупівельна ціна – 205,26 грн/шт, ринкова – 104 грн/шт, як, наприклад, у магазині «Metkonbud». Йдеться про 980 одиниць, тож замість 101 920 грн місто витратить 201 154 грн. Різниця – понад 99 тисяч грн, націнка – майже 97%. Тобто бюджетний бордюр не тільки обмежує тротуар, а ще й відкриває нові горизонти для прибутку.

Висновок

У цій історії є все – від ігнорування рішень державних органів до системного завищення цін на кожному метрі, кожній плиті й кожному болті. За красивими словами про «відновлення», «доступність» і «турботу про дітей» стоять багаторічні зв’язки, підозрілі перемоги на тендерах, десятки мільйонів бюджетних коштів і прямі порушення антикорупційного законодавства.

«Опитний завод М» заходить на проєкт з найдорожчою пропозицією, отримує контракт попри офіційні порушення, а окремі позиції кошторису – це відкритий каталог марнотратства. У підсумку – дитячий садочок може перетворитись не на інвестицію в майбутнє громади, а на черговий «майданчик для освоєння коштів».

Читайте також: У Чайках депутат від «Слуги народу» добудує школу за 140 млн грн – після вже витрачених 313

Фото: Міністерство розвитку громад та територій України, Київщина 24/7, Prozorro.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.