«Україна — уже світовий бренд!»: депутат Київської облради Вадим Пасічнюк — про спорт і туризм на Київщині під час війни

Депутат Київської обласної ради Вадим Пасічнюк розповів «Київщині 24/7», як розвивається спорт на Київщині та чи буде процвітати туризм після війни. А також поділився подробицями заснування міжнародного благодійного фонду «Відбудуємо Разом», що допомагає відновлювати інфраструктуру області.

Вадим Пасічнюк — засновник міжнарожного благодійного фонду «Відбудуємо Разом». Народився в селі Буда Таращанського району. Свій політичний шлях розпочав із посади сільського голови села Кислівка. У 2019 році був призначений головою районної державної адміністрації Таращанського району. Після виборів до органів місцевого самоврядування у жовтні 2020 року обраний депутатом Київської обласної ради.

Як змінилася специфіка вашої роботи під час війни?

З початку повномасшабного вторгнення рф моє життя, як і всіх українців, докорінно змінилося. Як депутатові мені не завжди вдається виконувати свою діяльність у звичному ключі, і зараз я максимально допомагаю там, де це гостро необхідно. Питання роботи, заробітку й комфортного життя  залишилися далеко позаду.

Тому, як і кожен свідомий громадянин України, проаналізувавши свої можливості і визначивши, чим я можу бути корисний на данний момент, зрозумів, що для мене це — соціально-гуманітарна допомога.

Розкажіть детальніше про міжнародний благодійний фонд «Відбудуємо Разом». Як вдалося заснувати такий успішний проект?

Створення фонду виникло під роботи, а саме — як інструмент вирішення питань та проблем. До цього ми виконували всю роботу виключно за власні кошти. Це кошти мої, друзів і команди. Відповідно фонд був створений для акумулювання коштів і реалізації більш потужних проектів. Це будівництво мікробудинків або ж загалом будівництво і відновлення житла та іншої соціальної інфраструктури. Для нашої команди фонд передусім — це ключ для реалізації поставлених цілей, а наша головна ціль — будівництво мікробудинків.

Стосовно успішності чи неуспішності фонду говорити зарано, бо це дуже складне питання. Ще не один рік в Україні ми будемо усіма можливими і неможливми силами відновлювати інфраструктуру, виробництва, житловий фонд тощо. Наразі це тільки старт. Наше завдання — запезпечити житлом за можливості всіх постраждалих українців і допомогти відновити соціальну інфраструктуру для нормального життя. А про успішність фонду будемо говорити тоді, коли переможемо і відбудуємо нашу Батьківщину.

Як пройшла поїздка до Литви? Що вдалося зробити?

Це була наша перша міжнародна поїздка в межах благодійного фонду. На меті було декілька завдань. Першочергове — пошук ресурсів, другорядні — налагодження комунікації, аби привернути увагу міжнародних інвесторів до проблем в Україні, а саме — відсутності у людей житла, бо до зими залишилось не так багато часу. Зараз потрібно задіяти якнайбільше сил і фінансів саме в цей напрямок. Пошук ресурсів — завжди довга і копітка робота, і ми ще йдемо цією дорогою.

Якщо говорити про налагодження комунікації і висвітлення наших потреб, то все пройшло успішно. Нам вдалося провести багато зустрічей із представниками різних сфер бізнесу й влади: це представники міст, бізнесу, які будують мікробудинки, керівництво асоціації будівельників Литви, представники посольства, представники європейської комісії від Литви. Одним словом — коло знайомств було дуже широким. Та для того, щоби досягти кінцевого результату, треба ще проробити певну роботу. Ми розуміємо, що проєкт складний. З точку зору реалізації він простий, тобто є кошти, будується і встановлюється будинок. З точки зору підготовки, а саме плану робіт, кошторисів, підготовки встановлення, монтажу, підключення, він досить багатозатратний і за часом, і по ресурсами. Ми готові йти цим шляхом і показуємо все на ділі, як першовідкривачі, що протоптують доріжку для себе і інших організацій, що рухаються у такому ж напрямку.

Яким видом благодійної діяльності ви ще займаєтеся, окрім міжнародного фонду?

Я вже говорив у попередньому питанні, що фонд був створений як інструмент реалізації багатьох цілей. Наразі найголовніше — це будівництво житла для людей, які його втратили. Стосовно іншої діяльності, то спектр її дуже широкий. Це юридична підтримка та консультація наших громадян: ми готуємо великий пакет до Європейського Суду Справ Людини проти росії за захистом інтересів людей, які постраждали від збройної агресії російської федерації. Також пошук зниклих громадян та, оскільки я держслужбовець, внесення українських громадян у список обміну і повернення додому; забезпечення усім необхідним територіальної оборони; допомога ЗСУ,  починаючи від бронижелетів та тепловізорів й закінчуючи машинами; доставка гуманітарних вантажів на окуповані території і вже звільнених від окупації міст та сіл, а саме гігієна, медицина, продукти харчування, теплий одяг тощо. А ще позитивний кейс — це передача автобуса для евакуації людей з Херсона. Мені періодично надсилають відео, на яких вкотре успішно пройшла евакуація  людей літнього віку, матерів з дітками, і всі вони були перевезені на підконтрольні Україні території. Ці новини не можуть не радувати. Кожен день надходять сотні листів та дзвінків із різним питаннями: де і як отримати соціальну та фінансову допомогу; де і як написати заяву, щоб стати у чергу на мікробудинок тощо.

Як наразі розвивається спорт на Київщині? Чи проводяться спортивні змагання? На вашу думку, може зрости попит на туризм у Київській області після бойових дій, адже багато українців та іноземців хочуть на власні очі побачити руйнування, які завдали рашисти під час окупації?

На ці два питання я дам одну відповідь. Зрозуміло, що зараз спорт і туризм не на часі, та ми все ж стараємося приділяти цим сферам увагу, хоча й не в тому обсязі, який був до війни, і намагаємося підтримувати ці сфери і наших громадян.

А своєрідний «туризм» у Київській області все ж таки  присутній. Це туризм топових посадовців світу, які їздять подивитися на руїни, а після їхнього відʼїзду нічого не відбувається. Як на мене, це дуже сумна історія. Ми їдемо за кордон, цих посадовців шукаємо і закликаємо приїхати з допомогою до нас. Вони приїздять, спілкуються з мерами, щось фотографують, потім їдуть і на цьому — все. А міста та села так в руїнах і залишаються. Хочу наголосити, що сьогодні серпень місяць, людям немає де жити, а скоро зима. Такий «туризм», я думаю, нікому не подобається. Дуже багато розмов, а необхідних ресурсів і вирішення питань так і немає.

Та після Нашої Перемоги спорт і туризм в Україні відновляться і будуть ще кращими, бо Україна — це вже світовий бренд! Багато людей у світі захоче її відвідати та побачити, в чому її унікальність та феномен.

Які країни допомагають у відбудові Київщини? Що саме мають на меті відбудувати?

Наскільки мені відомо, на рівні урядів є певні домовленості стосовно поділу постраждалої території між країнами, які будуть відбудовувати ті чи інші громади, регіони, міста.

Під час нашого візиту в Литву ми спілкувалися з асоціацією будівельників Литви. На той момент вони саме визначалися із вибором населеного пункуту і сферою: житловою чи соціальною.

Одним словом, роботи дуже багато. Та наразі ми бачимо, що ніхто не спішить вкладати гроші у відбудову.

Як ви вважаєте, чи реально зараз забезпечити 800 тисяч українців житлом, які його втратили внаслідок війни?

Ні. Якщо це питання розглядати з різними варіантами вирішення, то — так. Що я маю на увазі з «різними варіантами вирішення». Це, якщо когось поселять у школах, когось — у шелтерах, когось — у тимчасовому житлі, хтось буде жити у сусідів або за кордоном, то таким чином держава вийде із цієї ситуації. Та, якщо говорити про повноцінне забезпечення житлом, будемо чесні — ні! Це нереально зробити за такий проміжок часу. Та я впевнений, що держава знайде вирішення із подібної ситуації і зробить все можливе, щоб наші громадяни були запезпечені усім необхідним.

Фото: Вадим Пасічнюк.

Авторка: Карина Бовсуновська.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.