«Україна зараз, як Ізраїль 50 років тому»: Алекс Затульський поділився ізраїльським досвідом розвитку під час постійної загрози війни

Експерт Україно-ізраїльського Інноваційного Саміту – UIIS2022.Warsaw та гендиректор ізраїльської будівельної компанії Алекс Затульський розповів виданню Mind про життя і розвиток під час війни на ізраїльському прикладі. А також висловив бажання допомоги Україні у відбудові.

З моменту свого заснування Ізраїль перебуває у стані війни. Весь цей час країна неймовірно швидко зростала, сповнюючись репатріантами з усіх куточків світу. Після 1949 року, коли СРСР зрозумів, що Ізраїль, підтриманий США, не стане комуністичною країною, він став постачати зброю його ворогам: Йорданії, Сирії, Лівану, Єгипту. «Ізраїльський фронт» став експериментальним майданчиком для зброї, модернізованою версією якої росія зараз обстрілює Україну. Ізраїлю довелося вдосконалювати свої методи одночасно з тим, як удосконалювалися ракети, що прилітали від сусідів: працювати над ППО, по-новому виховувати громадян, розвивати ВПК і, звичайно, створювати захисні споруди.

Виступаючи на Українсько-Ізраїльському Інноваційному Саміті у Варшаві – UIIS2022.Warsaw, гендиректор ізраїльської будівельної компанії BIM Leaders Алекс Затульський сказав, що Україна зараз – це Ізраїль 50 років тому: із ще слабким захистом, але вже сильним розумінням необхідності адаптуватися до життя у стані війни. Модернізовані російські ракети, які прилітають до Ізраїлю з Ірану та Сектору Газа, у тротиловому еквіваленті нічим не відрізняються від тих, що падають на Харків, Херсон, Дніпро. І якби, наприклад, будівлю в Дніпрі було збудовано інакше, втрат було б значно менше, упевнений фахівець. Як саме? Експерт Україно-ізраїльського Інноваційного Саміту – UIIS2022.Warsaw Алекс Затульський розповів Mind про ізраїльську концепцію будівництва, а також про те, як цей досвід може бути застосований в Україні.

Військова концепція будівництва

Очевидно, що Україна, її інфраструктура, бізнес, люди вже почали адаптуватися до життя під час війни. Багато хто повертається з-за кордону і їм треба відбудовувати країну та якось заробляти. Правильне життєзабезпечення полягає в тому, щоб не шукати підвал під будинком, не бігти з 25 поверху, а знати, що ліфт працює навіть за відключеної електрики, тому що генератор – це одна з вимог, без якої будинок не буде зданий в експлуатацію.

Знати, що сходи в бізнес-центрах – це тримальні конструкції, збудовані разом із захисною броньованою спорудою на випадок, якщо в будівлі багато людей.

70 років тому Ізраїль теж будував захисні споруди під землею, але, борючись десятиліття за десятиліттям, створив нову концепцію будівництва.

Принцип 1. Захист потрібен усім. В Ізраїлі діють різні програми, у межах яких не тільки зводять нові, а й зміцнюють старі будівлі. Будинки, збудовані під час масованого будівництва в 1950–1970 роки, схожі на радянські хрущовки, в Ізраїлі називають будинками «на курячих ніжках». Багато років уже діє програма з їхньої реновації «ТАМА 38/1»: інвестор, який хоче звести будинок, для початку переселяє мешканців і займається перебудовою їхнього будинку, добудовує кімнати безпеки, зміцнює всі стіни до 40 см, встановлює залізні віконниці, герметичні двері, автономну систему вентиляції.

Наразі за всіма стандартами в Ізраїлі захищено близько 80% будівель. Бувають ситуації, коли краще зруйнувати старі будинки та побудувати на їхньому місці нові, а інколи краще взяти ще трохи землі, додати людям метраж і добудувати кілька поверхів. На це дають дозвіл, оформляють комбінаційну угоду: забудовник домовляється з мешканцями, розселяє їх тимчасово, добудовує до будівлі ліфти та захисну кімнату, поліпшує планування. У всьому світі зараз спостерігається деяка рецесія масованого будівництва, але Ізраїлю вона не торкається – через ту кількість людей, які біжать до країни. Якщо на початку 2022 року це були здебільшого вихідці з України, то зараз більше людей тікає із рф, Казахстану, білорусі. Розуміють, що майбутнього там немає.

Захисні споруди мають бути доступними. Як тільки уряд оголошує операцію в якомусь стратегічному регіоні, двері відчиняються: там, де був будинок творчості, наприклад дитячий клуб, тренажерний зал у будинку, тепер – відкритий для всіх притулок 24/7 із водою, освітленням, вентиляцією. І всі знають, куди йти в разі небезпеки. Ситуація як в Україні, коли під час тривоги ТЦ закриваються, а людей виганяють надвір, неможлива. Навпаки: ми відчиняємо всі ворота. Навіть відбійники на трасах і в деяких містах побудовані так, щоб людина з автомобілем могла за ними сховатися.

Принцип 2. Архітектурне планування за «розою війни». Усі будівлі будуються з урахуванням не рози вітрів, а «рози війни»: зміцнюються й розташовуються залежно від того, звідки та яка загроза може прийти. А в прикордонних районах продумують навіть те, як людям безпечно потрапити додому чи в сховище після того, як вони в’їхали у двір та припаркувалися.

Приклад – школа в місті Сдерот, за 4 км від Сектору Газа. Ця відстань – приблизно 3 секунди польоту ракети. Тому вона побудована як суцільне бомбосховище: усе захищене, а вікна виходять у бік, протилежний Сектору Газа. Ще один приклад – лікарня за 25 км від нього, де практично всі відділення, зокрема пологове та відділення для людей з обмеженими можливостями, – це один великий бункер. При звуках сирени достатньо закрити віконниці – і 60% лікарні опиняється в капсулі, навіть операції не припиняють. При масованому обстрілі використовують ще й захисні двері.

Наше Міністерство оборони – одна з найпривабливіших мішеней для ворогів, як і всі міністерства в Тель-Авіві, побудоване зі спеціальним захистом, адже воно розташоване у вразливому центрі міста, там служать 10 000 солдатів та перебуває все командування. А через дорогу височить один із найбільших торгових центрів – Башти Азріелі, три хмарочоси. Їх зводили з урахуванням того, які будинки розташовуються поруч. Так само має бути й у Києві: захист кожної адміністративної будівлі має бути продуманий і здійснений ексклюзивно, окремо треба посилювати об’єкти інфраструктури й ті будівлі, які поруч і наражаються на небезпеку через це сусідство. Адже концентрація мішеней – великий ризик. Таке мислення для України – це майбутнє, яке треба усвідомити.

Принцип 3. Капсульна безпека. Існують різні типи мамадів, або захисних кімнат-капсул, залежно від виду будівлі. У висотних офісних центрах на кожному поверсі є укріплена кімната, причому сама споруда побудована так, щоб кімнати, кабінети або вся будівля брали на себе основний удар і захищали капсулу, у якій працюють люди, а на саму капсулу припадала б лише вибухова хвиля. Капсула повинна мати власну вентиляцію, спеціальні двері. І зрозуміло, вона не може розташовуватися «лицем» у напрямку потенційної загрози. Якщо в офісних центрах будують зазвичай одну таку капсулу на поверх, то у житлових будинках захисне приміщення має бути в кожній квартирі.

Такі капсули є скрізь: від житлових будинків та офісів до будівельних майданчиків. Навіть приватний будинок не можна збудувати без бомбосховища, він має бути затверджений сертифікованим інспектором і відповідати вимогам Міністерства тилу.

На трасах та в селах на кожній зупинці є укріплення, де можна сховатися під час обстрілу, доки чекаєш на свій транспорт. Поки не було серйозніших снарядів, укріплені зупинки будували з бетону, тепер ставиться конструкція з металу, щоб вона не могла завалитися на людину, а поряд – капсула.

Зрозуміло, будівництво за такими стандартами коштує дорого. Хто має за це платити? По-перше, мають бути інвестори. По-друге, власник нерухомості – приватної чи державної – має розуміти, що відтепер це – одна з нових умов безпеки, щоб дорослі могли працювати, а діти – навчатися.

Принцип 4. Будівельні норми слід постійно переглядати в бік посилення безпеки. Нещодавно в Ашдоді ракета з великим тротиловим еквівалентом пробила захисну віконницю, уламки вбили дитину. Відразу ж було переглянуто концепцію товщини віконниць, замість 6 см стало 12 см.

Газові труби ще років 10 тому закопували на глибину 1,2 метра, зараз – 2 та глибше. Висотність будівель, наявність веж у містах теж залежить від регіону: наприклад, у південному регіоні, особливо в прикордонному, веж набагато менше.

Завдяки постійним оновленням ми готові до атаки будь-якою зброєю. У нас до цього дня в кожній сім’ї є протигази та капсули для немовлят. Іран каже, що хоче знести нас із землі, готує ядерні технології – значить, ми будуємо інфраструктуру так, щоб витримати хвилю навіть не конвенційної зброї.

Принцип 5. Уся система захисту має працювати так, щоб країна не зупинялася. Кілька років тому ми з дружиною вилітали з аеропорту Бен Ґуріон і дивилися по телебаченню, як за півтора кілометри від нас літають ракети. Аеропорт працював без затримки. Діти в школі теж продовжують навчатися – на нижніх броньованих поверхах, куди спускаються в разі небезпеки.

Весь порядок денний Міністерства тилу створюється так, щоб країна не зупинялася – незалежно від того, що відбувається. Наразі Україні передають системи оповіщення, які поділяють ділянки на густо- та не густонаселені. Наприклад, у нас не збивають ракету на трасах. Бо знають, що вона впаде на відкритій місцевості. А захищати потрібно густонаселені пункти.

Зрозуміло, залежно від того, яку зброю застосовує ворог, бувають обмеження на пересування в різних місцях, іноді громадянам забороняють виходити один-два дні, рідше – до місяця, доки армія робить свою роботу. Потім операція закінчується і всі повертаються до нормального життя. Із озброєнням, яке є в Ізраїлі зараз, країна почувається однією з найкращих у світі для такої кількості людей та території.

Ми живемо в мультинаціональній країні та захищаємо всіх громадян, незалежно від релігії та національності.

Принцип 6. Вся влада – професіоналам. І без корупції! В Ізраїлі працюють сертифіковані представники керівництва тилу, які на підставі нормативів і конкретних розрахунків дають вказівки, як правильно будувати систему зниження та збільшення тиску газотранспортної структури, як облаштувати нові ділянки в портах й організувати їхню роботу. Вся життєдіяльність країни залежить від фахівців, які дають вказівки щодо захисту мешканців, співробітників, робітників. У службі тилу є окремий підрозділ, який перевіряє будматеріали, стандартизацію, наприклад, дозволяючи використовувати лише певні марки бетону.

В Ізраїлі немає поняття «преміального захисту». В одному багатоквартирному будинку можуть жити і директор заводу, і інженер, і робітник. Різниця може бути в метражі, але не в бомбосховищі, захищені всі будуть однаково. До речі, якщо власник квартири хоче внести зміни в планування, вбити щось у стіну, поставити кондиціонер, на це потрібен дозвіл керуючего будинком та інженера-конструктора, які перевірять, чи не позначиться це на капсулі, вентиляції та інших важливих системах захисного забезпечення.

Закон, наповнення та виконання

Ще влітку, 22 липня 2022 року, в Україні з’явився підписаний президентом закон №7398 – про укриття, згідно з яким усі споруди мають бути захищені. Але сам закон поки що не наповнений змістом, нормами, не створено необхідного законодавчого оточення.

Наше з партнерами та колегами завдання – допомогти цей закон наповнити, передати наш досвід. І в частині формулювання вимог, і в частині їх виконання та контролю, і в частині освіти та сертифікації великої кількості персоналу: архітекторів, інженерів, конструкторів, фахівців із безпеки – усіх, хто відповідатиме за реалізацію, контроль і перевірку якості. Тільки в нашій компанії є понад 150 інженерів та конструкторів, які працюють на ізраїльські компанії і беруть участь у державних інфраструктурних проєктах, будують офісні, житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури. Наші спеціалісти, які розробляють нові стандарти, мають дозвіл на передачу інформації для навчання України. Ось чим ми  сьогодні можемо допомогти вам як компанія.

Створення безпеки – не просто перелік вимог до будматеріалів або планування. Це комплекс заходів. Для початку: в Ізраїлі сертифікація та атестація будівель відбувається за обов’язковою участю регулятора з Міністерства тилу. Він створює вимоги, без урахування та виконання яких ви не можете здати ні проєкт, ні готову будівлю в експлуатацію. І він же перевіряє їхню реалізацію.

Далі. Усім цим потрібно вміти правильно користуватися. Кожне місто окремо з певною періодичністю перевіряє, наскільки чітко працює інфраструктура, як швидко люди можуть нею скористатися, потрапити до укриття. Діти в школі мають уроки, на яких їх вчать спускатися в захисні споруди. Кожне місто, залежно від рівня небезпеки, виробляє власні правила. Наприклад, у Сдероті та прилеглих районах тривоги й обстріли доводили дітей до нетримання, тому було ухвалено рішення говорити голосом «червоне світло» замість сирени, щоб стрес був менший. Буває так, що треба їхати на роботу – а тут сирена. Тоді ми залишаємось і працюємо вдома, а коли Ізраїль завдає удару у відповідь, ми знаємо, що в нас є 20 хвилин, щоб дістатися до офісу. І знаємо, де дорогою є захисні споруди.

Зараз у питаннях безпечного будівництва з Ізраїлем співпрацює багато країн, наприклад Сингапур. Питання такої співпраці – справа не особиста, а державна, бо довкола багато ворожих нам країн, які, проте, просять допомоги ізраїльських фахівців для захисту прикордонних міст. Сьогодні нам дозволено передати технології Україні, щоби захистити населення. Запит надійшов відносно нещодавно – у березні 2022 року. До цього, безумовно, існували міждержавні контакти, обговорювалися питання безпеки, але всерйоз про таку допомогу ще не замислювалися.

Наразі є безліч запитів від великих девелоперів. Але для початку необхідно створити матеріально-технічну, юридичну, фінансову базу. А це – не тисяча й навіть не мільйон доларів, тут знадобляться фонди, які над цим працюватимуть, щоб допомогти Україні перейти в нові реалії. Інакше будувати інфраструктуру. Інакше виготовляти двері, вікна, вентиляцію. Інакше навчати лікарів, психологів, військових. Вчити громадян жити інакше. Провести децентралізацію, яка дасть змогу рухатися та будувати будівлі. Це не просто «передання креслень». Це комплексне рішення. І ми не можемо допомогти, доки немає законодавчої адаптації.

Ми хочемо допомогти Україні, адже багато хто з нас народився там, у нас там бізнес-партнери, друзі, родичі. Зараз ми зацікавлені в тому, щоб повністю зібрати робочу групу, шукаємо, хто в Україні міг би нам допомогти – так, щоб не заважала корупція, щоб зібралися професіонали, яким важлива доля країни, щоб можна було створити регуляторний орган.

Фото: Mind.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.