Українцям різко перерахують тарифи на воду, є загроза погодинної подачі: чому в Києві платять менше, ніж в маленьких містах 

В Україні водоканали вимагають провести перерахунок тарифів у зв’язку зі зростанням собівартості. У маленьких містах, де за законом тарифи встановлює місцева влада, вартість води перегуляють мало не щороку. Водночас у великих містах тарифи для водоканалів визначає Нацкомісія з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). 

НКРЕКП з моменту початку повномасштабної війни тарифи на воду не підвищувала. Підприємства заявляють про значні втрати, неможливість вчасно проводити ремонти, сплачувати кредити, підвищувати зарплати та навіть розраховуватись за електроенергію. 

«Київщина 24/7» розібралась: коли можуть різко зрости тарифи на воду та як зараз формуються тарифи. 

Хто та скільки платить за воду та звідки беруть тариф: все, що треба знати споживачу 

Найбільший складник тарифу на воду – зарплати (і насправді у співробітників водоканалів вони чи не найнижчі з усіх галузей). На другому місці – електроенергія (без неї не працюватимуть помпи (насоси), фільтри). Крім того, кошти витрачають на реагенти, ремонти, кредити, податки. Детальну структуру тарифів публікують або ж на сайті водоканалу, або ж в постановах НКРЕКП.

Наприклад, у «Київводоканалу» в структурі тарифу 31% займає зарплата, 28% – електроенергія, в «Білоцерківвода» в структурі тарифу (за даними на 2025 рік) оплата праці займає 38%, електроенергія – 19% (детальніше дивіться в таблиці).

Крім водопостачання, кожен споживач також має платити та за водовідведення. Разом зі зростанням зарплат, подорожчанням електроенергії, реагентів, ремонтів, мають також переглядати й тарифи. Так відбувається в тих містах, де за тарифи відповідає місцева влада.

Наприклад, в Боярці тариф за кубометр складає вже 52,69 грн, а з червня минулого року також ввели й абонентський платіж. Тоді як тариф «Київводоканалу» не змінювався з початку повномасштабної війни й складає 30,38 грн за кубометр. Це менше, ніж в абсолютній більшості населених пунктів Київщини.

Голова Громадської спілки «Київська Асоціація ОСББ та ЖБК» Максим Петренко розповідає: «органи місцевого самоврядування при коригуванні тарифів на холодне водопостачання і водовідведення враховують поточну економічну ситуацію, забезпечуючи беззбитковість водопостачальних підприємств». Тобто місцева влада змушена підіймати тарифи, інакше буде загроза зупинки підприємств. 

Банкрутство водоканалу не допустять, однак, якщо не субсидіювати водоканали й не підвищувати тарифи, рано чи пізно виникне ситуація, коли водоканал буде змушений обмежити роботу та подавати воду в окремі години. Так відбулося, зокрема, у Рівному. Там тариф на воду останнього разу тариф переглядали ще у 2021-му, за цей період собівартість води зросла майже на 20 грн.

«НКРЕКП ж знаходиться під значним тиском центральної влади, яка керується політичною доцільністю, а не економічними розрахунками. Остання спроба НКРЕКП підняти тариф в Києві стикнулась з жорсткою критикою з боку уряду, наслідком чого стало скасування на наступний день постанови, за якою підвищили тарифи, натомість була ухвалена постанова, згідно з якою т.зв. тариф для населення виділили окремо і визначили, що його розмір складає розмір тарифу, який діяв до 24.02.22», – пояснює Голова Громадської спілки «Київська Асоціація ОСББ та ЖБК» Максим Петренко.

Ситуація, коли державна влада своїм рішенням утримує тариф на певному рівні для того, щоб захистити населення від подорожчання, можлива. Однак в такому випадку з державного бюджету мають компенсувати різницю між економічно аргументованим тарифом та чинною вартістю. 

Дмитро Новицький, голова асоціації водоканалів України, заступника гендиректора  «Київводоканал» розповідає «Київщині 24/7»: утримувати вартість води необхідно в першу чергу в прифронтових містах. На територіях, де населення найбільше стикнулося з наслідками повномасштабної війни. Ситуація, коли тариф штучно утримують по всій країні, призводить до колапсу в галузі. 

«Це просто може призвести до обмеження надання послуг водопостачання та водовідведення. І що найстрашніше – якщо в системі не буде води, відповідно, не буде працювати система пожежогасіння. Зволікання може призвести дійсно до екологічних, соціальних проблем, технічних проблем. І тому я закликаю розв’язувати це питання», – каже  заступника гендиректора  «Київводоканал» Дмитро Новицький.

Отримати коментар у НКРЕКП «Київщина 24/7» не вдалось. Колишня членкиня НКРЕКП, яка до цього була віцепрезиденткою Асоціації водоканалів, Ольга Бабій зазначила, що зараз ситуацію в галузі коментувати відмовляється. Співрозмовники в НКРЕКП, які погодились пояснити ситуація на умовах анонімності, кажуть: «зараз ніхто підвищувати тарифи на воду не планує». 

«Була спроба. Але зараз просто не на часі це рішення. Після війни – звісно доведеться. Не треба зараз нагнітати й так складну ситуацію», – кажуть співрозмовники в НКРЕКП.

Які наслідки замороження тарифів на воду

Для того, щоб водоканал мав можливість не підвищувати ціни, необхідні значні інвестиції. Треба купувати нове обладнання, яке споживає менше електроенергії, замінювати інфраструктуру, щоб менше коштів витрачати на ремонту. Крім того, велика значення має й ефективне управління підприємством.

Однак зараз же жодних економічних аргументів, які б обґрунтовували можливість водоканалу утримувати тариф в ситуації, коли дорожчають його складники, немає. «Що таке замороження тарифу? Це і бізнес, і ті верстви населення, хто може сплачувати. Їх всіх в такому випадку субсидіює водоканал, який не виконує протиаварійні роботи. І загалом, галузь за час війни втратила 26 млрд грн», – розповідає Дмитро Новицький, голова асоціації водоканалів України, заступника гендиректора  «Київводоканал».

Головне ж – тарифи на воду все одно доведеться підняти. Але, ймовірно, це відбудеться після завершення війни (а, можливо, вже після виборів) достатньо різко. Деяким водоканалам доведеться підняти вартість води на 40%.

Ще минулого року «Київводоканал» рахував, що їхній економічно аргументований тариф складає 46,9 грн, тоді як чина ціна – 30,38 грн. Обладнання поступово виходить з ладу, а середня зарплата в галузі, за даними Асоціації водоканалів, складає всього 14 тис. грн. Охочих працювати з такою матеріальною винагородою небагато. 

У відносній безпеці перебувають ті мешканці Київщини, які самостійно забезпечують себе водою. Йдеться не тільки про приватні домогосподарства. Член правління одного з ОСББ Бучанського району Олексій К. розповідає: в їх житловому комплексі водопостачання відбувається шляхом рахунок викачування води зі свердловини.

«Працюють помпи, система фільтрації. Є договір з компанією на обслуговування. Замінюємо фільтри, фільтровий наповнювач. Це як маленький водоканал. Тариф ми обговорюємо на загальних зборах і зараз він складає 51 грн за кубометр. Чому так багато? Бо цього року витратили чотири тисячі доларів на заміну фільтрів. Збирали на цю покупку. Тариф на воду нам допомагає рахувати компанія, яка обслуговує систему. За все треба платити», – пояснює Олексій, член правління одного з ОСББ Бучанського району .

В ідеальній ситуації тарифи мають відповідати економічно аргументованому рівню, а ті українці, які не мають можливості платити, мають отримувати субсидії з державного бюджету. Саме для того, щоб виключити політичний фактор, в тому числі на вимогу міжнародних партнерів, НКРЕКП і були наділені повноваженнями встановлювати тарифи та не бути залежними, наприклад, від уряду.

Водночас важливо також моніторити й ситуацію на самих підприємствах. Розмір тарифів та ситуація з мережею також залежать і від ефективності роботи керівництва. Менеджери водоканалів вже зараз мають шукати джерела фінансування ремонтних робіт, можливості осучаснювати обладнання, а також шляхи для підвищення заробітних плат своїм співробітникам. І якщо на державному рівні не буде розроблена зрозуміла тарифна політика, ситуація в комунальній сфері тільки погіршуватиметься.

Автор: Дмитро Перлов

Фото: Київщина 24/7, Freepik, з відкритих джерел

Читайте також: Найдорожчий маєток Київщини продає прокурор: як виглядає елітна вулиця та кого вдалось знайти серед сусідів

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.