«В українців тепер немає запитання: «Навіщо рятувати тварин?»: інтерв’ю з координаторкою Save Pets of Ukraine Катериною Ковалюк

Тварини — такі беззахисні, чудові та вірні друзі, які лише своєю присутністю можуть підняти настрій. Коли в наш дім прийшла велика війна, більшість українців не залишили своїх чотирилапих, а мужньо боролися за своє та їхнє життя. Проте пощастило не всім, багато звірів загинуло, багато загубилося та лишилося голодувати. 

На щастя, є такі люди, як волонтери, а також зоозахисні ініціативи, які завжди готові прийти на допомогу та зробити все, щоб врятувати кожну тваринку, адже наші домашні улюбленці на це заслуговують. Ми поспілкувалися із Катериною Ковалюк, директоркою з комунікацій та ксв компанії Kormotech, координаторкою ініціативи Save Pets of Ukraine, яка розповіла як працює ініціатива, скількох тварин вдалося врятувати та з якими труднощами доводиться стикатися найчастіше.

Розкажіть, як та коли вдалося заснувати Save Pets of Ukraine?

Save Pets of Ukraine народилася 2 березня 2022 року фактично за тиждень від початку повномасштабного вторгнення. Це було продовження програми 2014 року, адже ми почали рятувати тварин від війни ще тоді. Ми вже мали певні компетенції, а серед притулків, зооволонтерів було розуміння, що Kormotech (найбільший виробник кормів для домашніх тварин в Україні) відгукнеться на запит про допомогу.

Вже за тиждень в нашому офісі створився штаб, в якому працювало близько 40 волонтерів. Це були працівники нашої компанії, що почали будувати цю систему. Одна група займалася збором заявок, друга — комунікацією, тобто збором усіх даних для донорів та нас, даючи зворотний зв’язок, а ось третя група відповідала за логістику.

Катерина Ковалюк

Було одразу зрозуміло, що масштаб буде зовсім інший, ніж у 2014 році, тому мали на меті збудувати глобальний ланцюг порятунку чотирилапих від війни. Ми співпрацювали з ГО «Елемент життя», яка на сьогодні операційно здійснює цю ініціативу, і благодійним литовським фондом U-Hearts, який є одним із наших ключових партнерів та допомагає залучати допомогу у світовій громадськості. Завдяки такій співпраці вдалося створити систему, що є прозорою та ефективною.

Головний офіс Save Pets of Ukraine знаходиться у Києві. Там розміщені головні склади, куди приходить допомога від Kormotech та наших донорів, яка далі розподіляється по Україні.

В кожній області нашої країни є координатор, деякі з них працюють з нами від початку повномасштабного вторгнення. Це люди і з кінологічної спілки, і ветеринари, і зооволонтери, яких ми знали.

Як змінилася ваша діяльність, порівнюючи з початком повномасштабного вторгнення?

Спочатку, звісно, був хаос, адже у всіх було дуже багато запитань, як, наприклад, доставляти ту чи іншу допомогу, оскільки інфраструктура країни зазнала значних руйнувань. Ми намагались допомагати всім, тобто всі заявки опрацьовувалися, але це було не ефективно, тому що комусь треба була допомога на 500 собак, а комусь, скажімо, на двох котів. 

В результаті, ми зрозуміли, що потрібно сфокусуватися на чомусь одному. Через це почали працювати з притулками та зооволонтерами. Завдяки дослідженню побачили, що в Україні на сьогодні є понад 500 операторів, які опікуються чотирилапими, а загалом у їхній опіці понад 40 тисяч тварин. 

Більшість притулків та зооволонтерів зазначили, що кількість тварин під їхньою опікою збільшилась до 60 % під час повномасштабної війни. Але чим ближче вони знаходяться до лінії зіткнення, тим ситуація гірша. У прифронтових регіонах кількість безпритульних тварин зросла вдвічі! Тому ми завжди намагалися допомагати тим, хто в гарячих точках. Ми були першими, хто завіз допомогу тваринам в деокупований Херсон.

В Оріхові (Запорізька область) у нас є координатор Стас Франк, який кожного дня годує близько 200 собак і 100 котів, що знаходяться в різних районах міста. Попри те, що там буває по дві сотні прильотів. Водночас ми співпрацюємо з Фондом Сергія Притули та іншими організаціями, які працюють саме з власниками тварин або військовими. Завдяки їм вдається передавати допомогу. Ми намагаємося допомагати всім, але більше сфокусовані на притулках та зооволонтерах, адже їм зараз найважче.

З якими проблемами доводиться стикатися найбільше?

На сьогодні система працює досить непогано, але нам потрібні партнери для того, щоб розвивати стратегічні програми. Нам потрібні донори в Україні та за кордоном, адже, згідно з нашими оцінками, в рік необхідно близько чотирьох мільйонів доларів на таку діяльність, як Save Pets of Ukraine. Це, аби врятувати близько 200 тисяч тварин, а саме нагодувати та, за можливості, вакцинувати і прилаштувати.

Ми маємо в партнерах, наприклад, «Нову пошту», яка нам допомагає з доставкою. Також є українська компанія «COLLAR», що робить нашийники, тому що ми намагаємось прилаштувати тварин в родини та зробити повний «чекап» для тваринки.

Так, ми маємо фінансування, але цього, на жаль, недостатньо. В Україні є бізнеси, що можуть в цьому допомогти, адже в нас все прозоро, все звітується.

Розкажіть про вашу книгу, яку ви нещодавно видали?

Наша книга «Рятуючи чотирилапих та людей в Україні» містить 20 історій, де розповідається про контекст війни у різних сенсах: евакуація, передова, укриття, притулки. З її продажу ми теж збираємо гроші на допомогу тваринкам.

Зараз книгу переклали англійською, тому ми веземо її в Італію на виставку, де нам надали безплатний стенд для представлення ініціативи та збору допомоги від усіх учасників виставки.

У січні ви запустили програму патронажу притулків. Як зараз її успіхи?

Цю програму ми запустили на початку 2023 року у формі пілоту, щоб побачити як вона взагалі буде працювати. За своєю суттю це комплексна підтримка притулків, аби вони могли якісно турбуватися про чотирилапих та якомога швидше їх прилаштувати.

Ми підтримуємо та співпрацюємо лише з тими притулками, які так само як і ми вважають, що тварина має бути у сім’ї. Оскільки, на жаль, не всі поділяють таку думку. Ми взяли чотири різних притулки під опіку та зрозуміли, що там, де тривають бойові дії, процедура прилаштування тварин складніша. Але вже в пілотній програмі повний патронаж змогли пройти 28 тварин, а 11 тварин знайшли своїх люблячих господарів через платформу «Look 4 Paws», яку також створила наша команда. В ній, якщо людина захоче взяти собі якусь тваринку, необхідно пройти дві співбесіди з психологом та зоопсихологом, адже це відповідальність за життя.

Яка історія порятунку чи допомоги вас розчулила найбільше?

Відверто кажучи, кожного дня є історія, що варта і сліз, і захоплень. Наприклад, була історія песика, який загубився під час окупації у селі Мрія, що на Київщині. Його знайшли небайдужі люди, які звернулися до нас. Його фото розмістили на платформі «Look 4 Paws» від CLUB 4 PAWS і сьогодні Тео живе у Берліні. Зараз він ходить зі своєю сім’єю в походи, вони живуть у наметі.

Тео

Та є й багато не дуже позитивних історій, але українці зараз все одно дуже гуманні, тому що ми запроваджуємо в нашій державі гуманну освіту з 2016 року. Якщо порівнювати 2014 та 2022 рік, то в українців тепер немає запитання: «Навіщо рятувати тварин?». У 2014 році це питання було.

Також є історії, коли військові на передовій рятують тварин. Маємо ще інший проєкт «Гаряча лінія веттурботи», вона називається Optimeal 9100, де працюють ветеринари, які надають консультації. У нас був кейс, коли на передовій приймали пологи у собаки, робили штучне дихання коту. Та з нашою допомогою все було дуже успішно і добре закінчилось.

Ба більше, були історії, коли люди розповідали про те, як були в укритті під Ірпенем 13 днів з дітьми, малеча перестала їсти та спати, але завдяки своїм домашнім улюбленцям, які були поруч, діти розслабились та почали повертатися до нормального ритму навіть у бомбосховищі. Коли чуємо такі розповіді, то розуміємо, що не лише ми рятуємо тварин, а й вони рятують нас.

Скільком притулкам та зооволонтерам вдалося допомогти за час діяльності?

Близько 250 притулків та зооволонтерів зараз перебувають під нашою системною опікою. Це ті, хто системно повертається по допомогу. 

За весь час нашої роботи ми змогли передати понад 1100 тонн корму, 1000 вакцин, близько 140 ліжечок для тварин. Також передавали обігрівачі та генератори взимку, коли були блекаути, в кілька притулків.

Скільки тварин всього врятували?

Ми знаємо, яка добова норма корму для кішки (90 грамів) та собаки (350 грамів). Тому провівши підрахунок від переданої кількості корму, ми з’ясували, що врятували 302 тисячі чотирилапих. 

Усі продукти, які ми надаємо, є преміальні, тобто цей продукт поживний. Якщо передаємо умовно порцію корму, то знаємо, що ця тварина змогла прожити додатковий день. 

Тварин більше прилаштовують за кордон чи по Україні?

Раніше Євросоюз послабив вимоги і можна було вивозити тварин без вакцинації, паспорта та усіх необхідних речей. Але сьогодні це все повернулося. Вартість таких послуг на одну тварину складає близько 200 євро, це насправді дорого, тому люди не завжди готові віддавати такі гроші, щоб вивозити тварин за кордон. Через це велика відповідальність падає на українців.

Скільки запитів про допомогу прийшло всього?

Всього ми отримали  понад 35 тисяч запитів. Наразі на місяць припадає близько 1500 заявок.

Чи відмовляли ви комусь в допомозі? Якщо так, то чому?

Як вже наголошувала раніше, ми зрозуміли, що нам треба сфокусуватися на комусь конкретному. Наразі ми не допомагаємо розплідникам котів та собак, які розводять тварин, але у нас для них є спеціальна програма на порталі petexpert. У них все-таки краща ситуація, ніж в інших, тому ми сфокусовані на притулках та зооволонтерах.

Як можна допомогти ініціативі?

Якщо це звичайний українець/українка, то можна просто задонатити будь-яку суму, можна придбати книжку (ціна — донат від 200 грн). Також бізнес або організація може допомогти більшою сумою. Допомога може бути не лише матеріальною, можна допомогти товарами та послугами. 

Також ми зараз шукаємо складське приміщення у Києві, бо з попереднього, на жаль, мусимо піти. Тому якщо в когось є можливість надати таке приміщення безплатно на якийсь період або ж за кращою ціною, то для нас це буде теж донат, але в іншій формі.

Окрім цього, ми плануємо представити гайд волонтера, тобто інструкцію для пересічних українців як стати волонтером у притулку. Основною допомогою є соціалізація, тобто взяти песика на прогулянку.

Фото надані пресслужбою ініціативи

Авторка: Карина Бовсуновська

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook – сторінці і в Telegram – каналі.