В Україні вперше відзначають Різдво – 25 грудня: традиційні символи Святвечора та Різдва

У понеділок в Україні вперше офіційно відзначатимуть Різдво за новоюліанським календарем – 25 грудня. Журналісти «Київщині 24/7» вирішили нагадати про традиційні символи Святвечора та українські різдвяні традиції.

Зазвичай на Свят вечір готують 12 страв та вся родина збирається за столом. Ця традиція давно присутня в православній вірі. Вважається, що кількість страв дорівнює кількості святих апостолів, учнів Христа. Кожне з них має свій символ.

• Кутя – найголовніша страва для різдвяного Святвечора, за старих часів його готували з пшениці. Товкли її в макітрі, приправляли медом, горіхами, сухофруктами і маком. Варили і подавали на стіл. Після того, як кутю спробують всі присутні за столом, страву потрібно залишити на всю ніч, щоб його могли покуштувати душі покійних родичів. Таким чином здавна кутя ставала ланкою, що єднає живих і мертвих.
• Узвар – друге частування, що потрібно готувати на Святвечір. Традиційний український узвар (компот із сухофруктів). Згідно з переказами, такий напій символізує народження нового життя, а також очищає душу і тіло від гріха. Господині варять його з фруктів, ягід і чистої джерельної води, а також додають мед.
• Борщ – неможливо уявити українське меню без головної першої страви – борщу. Проте напередодні Різдва вона обов’язково має бути з м’ясом, адже піст закінчується 24 грудня.
• Капусняк – перша страва з квашеної капусти і овочів, теж, як і борщ, обов’язково з м’ясом. Християни вірять, що капусняк – це частування, яке символізує об’єднання Ісуса з народом, а також людей між собою.
• Калач – особливий вид хліба, названий на честь стародавнього слов’янського бога Карачуна. Наші предки вважали, що така випічка на свято потрібна, щоб не забувати про воскресіння за прикладом зерен пшениці.
• Страви з риби. Риба – ще один важливий продукт у православних християн, особливо якщо в страві для Святвечора або Різдва з’єднані три види риби, як символ триєдності Отця, Сина і Святого Духа.
• Страви з квасолі і гороху. Квасоля і горох християни сприймають, як символ весни, відродження і появи нового життя. До того ж немов горошини, з’єднані в одному стручку, так само з’єднані і люди, згуртовані однією сім’єю за одним столом, готові разом зустріти світле свято народження Христа.
• Голубці – обов’язково на Різдво голубці повинні бути без м’яса або з ним – за бажанням. Вони символізують голуба (Святого Духа) – птицю любові і миру, яка несе милостиві вісті і дружбу в будинки людей.
• Страви з грибів – ще одне частування, що готувати на Різдвяний Святвечір повинна кожна українська господиня – це гриби в будь-якому вигляді. Купити можна свіжі або мариновані, головне, щоб були цілими ніжка і шапка. Ніжка – це земна енергія Христа, а шапочка – небесна, які вдало об’єднані в одному «тілі».
• Пампушка – православні християни вірять, що пампушки уособлюють святих учнів або знайомих Христа, які увірували в нього, постраждали за його віру і знайшли вічне життя на небі. Саме тому пампушки такі ніжні, легкі і повітряні.
• Вареник – символ достатку, багатства і розкішного життя, про яке мріє кожна людина. Таку традиційну українську страву можна приготувати з будь-якою начинкою – аби без м’яса.
• Пшенична каша – завершальна різдвяна страва. Каша з найголовнішого зерна, яким славиться Україна. Це символ землі, працьовитої людини, єднання її з природою і подяки природі. Також люди за старих часів вважали, що той, хто їсть багато каші, буде сильним і міцним, а також народить здорових дітей.

Рецептів приготування традиційної різдвяної страви – куті, є безліч. Журналісти «Київщині 24/7» зібрали найпопулярніші варіанти приготування куті.

Кутя по-київськи

Для цієї страви Вам знадобиться пшениця, вода, мак, родзинки, горіхи та мед. Пшеницю слід замочити на ніч у воді, а потім зварити. Мак теж потрібно відварити у воді протягом 20 хвилин аби рідина повністю википіла. Після чого мак перетріть у макогоні, м’ясорубці чи кавомолці. Подрібніть горіхи. Далі варену пшеницю треба змішати із маком, родзинками, горіхами та медом. Все, страва готова!

Кутя по-полтавськи

Ця кутя готується з юшкою. Як і в київській варіації необхідно зварити крупу, але не пшеничну, а ячмінну. Далі роблять юшку. Її готують із води, перетертого маку та меду. Все це потрібно просто перемішати аби мед розтанув. Чітких пропорцій не має, додавайте інгредієнти до смаку. Перед подачею на святковий стіл, кашу заливаємо юшкою, також можна покласти до куті запарені родзинки.

Кутя з узваром

Знову ж таки, відварюємо ячмінну крупу. Та цього разу окрім каші, треба приготувати і узвар. Для нього беруть сушені груші, яблука та вишні. Їх заливають водою та варять разом приблизно годину. Коли усе готове, насипаємо кутю у миску та додаємо узвар разом із фруктами та медом. Смачного!

Одна із найяскравіших традицій цього світлого свята, без якої просто неможливо уявити жодне Різдво, – це колядки.

Читайте також: «Україна для кожної дитини»: запускається єдина державна онлайн-платформа про усиновлення та форми сімейного виховання

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.