«Вкрай важливо якнайшвидше повернути людей у власні відбудовані оселі»: інтерв’ю з головою Служби відновлення та розвитку інфраструктури Київщини Русланом Ничіком

За період повномасштабної війни в Київській області зруйновано або пошкоджено близько 28 тисяч об’єктів. Попри те, що війна триває, регіон активно відновлюється. За процес відбудови відповідають одразу декілька державних органів, серед яких одним з найголовніших є Служба відновлення та розвитку інфраструктури. 

Сьогодні поговоримо з головою Служби відновлення та розвитку інфраструктури Русланом Ничіком, щоб з’ясувати, на якому етапі нині відбудова Київщини, які проблеми виникають під час відновлення регіону та які об’єкти будуть відновлені вже найближчим часом.  

ДОВІДКА: Руслан Ничік має вищу економічну освіту (Національний авіаційний університет). Здобув ступінь магістра за спеціальністю будівництво та цивільна інженерія у Національному транспортному університеті. Працював у Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради КМДА. Після став заступником дирекції з управління проєктами транспортної інфраструктури КП «Київське інвестиційне агентство». Впродовж трьох років обіймав керівні посади на підприємствах у сфері транспортної інфраструктури та житлово-комунального господарства. 

З 2019 року – начальник Служби автомобільних доріг у Київській області (з 2023 року – Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області).

– Як саме працює Служба відновлення та розвитку інфраструктури? Що входить до зони відповідальності цього органу? 

– З квітня 2023 Службу автомобільних доріг трансформовано у Службу відновлення. Ми розширили функціональні обов’язки й тепер у зоні відповідальності не лише робота з об’єктами транспортної інфраструктури та їх експлуатаційне утримання, але й відбудова та відновлення інфраструктури практично усіх важливих сфер: об’єктів соціального призначення, житлової, критичної, енергетичної, медичної інфраструктури.

– Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області створили як наслідок війни та окупації. Але до цього Ви, як посадовець та фахівець, працювали у вужчому напрямку – будівництво та обслуговування автошляхів. Майже два роки тому Вам додали нову сферу – відновлення усіх пошкоджених будівель області. Наскільки відрізняється тепер діяльність Служби? Як швидко Вам вдалося розширити та налагодити її діяльність?   

– Усі зміни відбулись швидко, але прогнозовано, тож ми не мали часу на зволікання. Тож в цілому пройшли цей шлях достатньо швидко. Розширили штат Служби – додали фахівців у сфері цивільного будівництва, саме це і стало для нас абсолютно новою сферою діяльності.

Крім цього, як і раніше, продовжуємо утримувати мережу доріг державного значення та відбудовуємо мости на ключових транспортних артеріях. Першочергово працюємо на тих об’єктах, що допоможуть країні «вижити» у воєнний час та підтримати економіку нашої держави.

– Частина Київської області пережила окупацію російськими загарбниками. На щастя, ці території були звільнені ЗСУ, але після деокупації регіон потребує відновлення. Через два роки після повномасштабного вторгнення скільки об’єктів на Київщині потребують відновлення або будівництва заново? 

– Щоб відповісти на це питання, варто розповісти загалом про структуру відбору та пріоретизацію об’єктів відновлення. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України збирає та оцінює потреби всіх регіонів та секторів, визначає пріоритетні проєкти, затверджує план дій Агентства.

Агентство відновлення планує та забезпечує ефективну та прозору реалізацію проєктів відновлення до прийнятої урядом стратегії та пріоритетів, встановлених Міністерством. Щодо пошкоджень в регіоні, наразі можемо оперувати лише попередніми цифрами, адже війна триває та ворог продовжує нищити інфраструктуру наших міст та сіл. Внаслідок ведення бойових дій росії на території України з 24 лютого 2022 року у Київській області зруйновано або пошкоджено понад 28 тис. об’єктів цивільної та дорожньо-транспортної інфраструктури.

– Першим етапом у відновленні є демонтаж руїн, розчищення населених пунктів, які пережили окупацію. Як відбувається цей процес? Хто за нього відповідає та за чий кошт це відбувається – місцева влада, Ваша служба, загальнодержавні структури? 

– Тут я розподілю нашу роботу на два інфраструктурних сектори – транспортний та відновлення житлового сектору.

Дорожня інфраструктура. Воєнний час вимагає швидких та ефективних рішень. Гуманітарні коридори мали працювати на повну, а логістичні проблеми – оперативно розв’язані. Служба активно працювала в регіоні з перших днів деокупації. Ворог зруйнував мости, чимало споруд довелося підривати, щоб зупинити просування агресора.

Після деокупації за лічені тижні виконали роботи зі зведення ключових тимчасових переправ та об’їзних шляхів, щоб налагодили сполучення в регіоні та з’єднати деокуповані населені пункти зі столицею. Де інфраструктура зруйнована вщент – відбудовуємо «з нуля».

Загалом на Київщині зруйновано – 29 штучних споруд – це і мости, і шляхопроводи й надземні пішохідні переходи. 20 тимчасових переправ оперативно було зведено на ключових дорогах області. Від наслідків ведення бойових дій розчищено більш як 500 км державних доріг та вулиць Бучі, Ірпеня, Бородянки, Макарова, Ворзеля.

Житлова інфраструктура. Демонтаж зруйнованих будівель, її проводять і наші підрядні будівельні організації, і місцева влада. До прикладу, було здійснено демонтаж секцій будинків в м. Буча на вул. Гмирі, 11/6 та в  Макарові по вул. Ростовського, 62. Фінансування об’єктів які реалізує Служба відновлення здійснюється з Держбюджету та коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

– Як відомо, Ваша служба відповідає за відновлення житлової інфраструктури Київської області, а саме за капітальні ремонти та нове будівництво житлових будинків. У яких населених пунктах проходять такі? Та в які терміни ці роботи можуть завершити? 

– Звернення щодо виділення коштів Фонду на відновлення подавалися обласною військовою адміністрацією за пропозиціями органів місцевого самоврядування до Мінвідновлення на розгляд Міжвідомчої робочої групи з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

З поданих об’єктів, комісія визначає ключові, за Методикою пріоритезації проєктів. Методика враховує рівень потреб, кількість населення, чиї потреби задовольняє проєкт, показник невідкладності потреби, а також показник додаткового впливу (енергоефективність, підвищення якості довкілля, інклюзивність, створення нових робочих місць тощо).

Фінальний перелік об’єктів затверджується Урядом за результатами доопрацювання заявниками необхідної документації. Після погодження Урядом проєктів та виділення коштів, Агентство відновлення запускає механізми реалізації обраних проєктів.

Служба відновлення забезпечує розвиток потенціалу, експертизу та нагляд, зокрема, прозорі та ефективні процедури закупівель та реалізує визначені проєкти.

За результатами роботи засідання міжвідомчої робочої групи затверджено 12 об’єктів  на Київщині, і заплановано відновити: житлові будинки, заклади освітньої, медичної та соціальної інфраструктури. Відновлення наразі триває в Бучі, Ірпені, Макарові, Вишгороді, Пісківці та Василькові. Крім того, в межах реалізації експериментального проєкту з відновлення пошкоджених населених пунктів працюємо в Бородянці.

– Як саме Служба відновлення та розвитку інфраструктури контролює процес відбудови? 

– Загальна архітектура процесу контролю складається з послідовних етапів, які спрямовані на забезпечення якості, ефективності та відповідності стандартам та вимогам. Такий підхід передбачає ретельне відстеження кожного етапу процесу відновлення.

За кожним об’єктом закріплено представника відділу якості, технічного контролю та нових технологій Служби, який безпосередньо працює на об’єкті, контролює та бере участь у щотижневих виробничих нарадах на всіх етапах в ході реалізації проєкту. Незалежний технагляд та авторський нагляд здійснюється відповідно до укладених договорів, що передбачають контроль матеріалів та дотримання будівельною компанією технологій будівництва відповідно до проєктних рішень та чинних державних будівельних норм.

– Які населені пункти вважаєте найпроблемнішими в контексті відбудови: де ремонти та будівництво йдуть найповільніше та чому? 

– В рамках реалізації  Постанови КМУ №770 органи місцевого самоврядування надавали проєктну документацію, розроблену згідно з технічними звітами обстежень об’єктів, які виконувались у стислі терміни та за відсутності власників помешкань.

В ході реалізації проєкту генпідрядні організації вносять до Служби пропозиції щодо необхідних змін в проєктні рішення, оскільки неможливо врахувати всі види відновлювальних робіт і, як наслідок, виникає необхідність в їх коригуванні.

Щодо реалізації проєктів відновлення в рамках експериментального проєкту з відновлення Бородянки, проєктна документація була відсутня і тривалий час відбувалося отримання вихідних даних від органу місцевого самоврядування, необхідних для початку проєктування.

По кожному об’єкту наша команда  працює спільно з органами місцевого самоврядування та місцевими мешканцями, де ми враховуємо  їх потребу при відновленні їх знищеного житла. Тому всі ці зміни потребують пошуку додаткових фінансових ресурсів та часу.

– Розкажіть детальніше про відбудову Бородянки, адже цей населений пункт – один з найбільш уражених через військову агресію. Ми знаємо, що місто відновлюють в рамках експериментального проєкту. Про що саме йдеться? 

– Бородянка є одним із найбільш постраждалих населених пунктів Київщини та увійшла до визначених Урядом переліку населених пунктів, де проходитиме відбудова у межах експериментального проєкту з відновлення населених пунктів.

Реалізація проєкту запланована і відбувається протягом 2023-2025 років. Фінансування здійснюватиметься коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

З 37 об’єктів, що увійшли до першої черги відновлення – 30 багатоквартирних житлових будинків, 6 об’єктів соціальної інфраструктури та вулично-дорожня мережа.

На 13 об’єктах тривають роботи з капітального ремонту, у 3 житлових будинках та 2 громадських будівлях розпочались підготовчі роботи. Ще частина об’єктів на етапі тендерних процедур та виготовлення проєктної документації.

Там і нове будівництво, і капітальні ремонти й реконструкція. Будинок, що відомий завдяки графіті Бенксі, будемо відновлювати повністю.

– Нещодавно було відбудовано знищений міст на Гостомельському шосе. Які мости відбудовують зараз? Та коли очікувати на їх відкриття? 

– В умовах воєнного стану, першочергова увага – на відновлення штучних споруд, зруйнованих внаслідок військової агресії росії, а також тих, які перебувають в аварійному стані для забезпечення належного транспортного сполучення дорогами, які відіграють важливу роль в обороноздатності нашої країни.

Дійсно,  ми відновили рух одним з ключових мостів Київщини поблизу Гостомеля, і це суттєво спростило сполучення прилеглих до столиці населених пунктів. Проте роботи на ньому ще тривають.

Наразі відбудовано та відкрито рух по 7 штучних спорудах на головних транспортних артеріях області. В роботі – 10 об’єктів. Усі ці мости розташовані на державних дорогах та були пошкоджені внаслідок ведення бойових дій в регіоні.

Наприклад на дорозі Р-02 Київ – Іванків – Овруч було знищено найбільше мостів – 8, проте першочергово відновлюємо там, де це критично важливо для потреб громади та країни, що воює. На час ремонту мостів, рух транспорту відбувається по тимчасових переправах.  Частину з цих об’єктів плануємо завершити до кінця цього року.

– Чи здійснюєте  контроль за фінансовою частиною відбудови? 

– Ми забезпечуємо контроль як Замовник за фактичними витратами на виконання робіт відповідно до укладених договорів, ціни на які були сформовані в результаті тендерних торгів, проведених відповідно до законодавства України, зокрема, Закону «Про публічні закупівлі» із використанням електронної системи закупівель Prozorro.

– Багато проєктів відбудови фінансують міжнародні партнери України. На Київщині за кошти благодійників вже побудовано значну кількість об’єктів. А які об’єкти будуються за наш державний кошт, з обласного бюджету, наприклад? 

– Служба відновлення реалізує проєкти згідно з постановами Кабінету міністрів  № 770 та №823 коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Проте над відновленням інфраструктури постраждалих населених пунктів Київщини працює не лише наша Служба, там і область, і UNITED24, і міжнародні та благодійні організації, меценати та донори.

– Два роки повномасштабної війни. А на Вашій структурі лежить відповідальність за повернення людям нормального побуту та відчуття звичного життя. Як Ви вважаєте, на скільки відсотків вдалося уже виконати цю місію Вам, вашій команді? 

– Головною нашою  місією  є втілення життєво важливих проєктів, спрямованих на розв’язання логістичних питань, забезпечення доступу до базових потреб громадян та відбудови та відновлення після воєнних дій. Кожен з проєктів, які реалізує Служба, наразі в активній фазі виконання.

У зимовий період, будівельники виконують ті види робіт, що дозволяють погодні умови. У більшості будинків проводиться внутрішнє утеплення підвалів та дахів, встановлення нових вікон та балконів, робота з внутрішніми комунікаціями та електрикою та фасадами. Щойно погода стане стабільною теплою – роботи на об’єктах пришвидшимо.

Більшість житлових будинків, де роботи розпочались торік, заплановано завершити у 2024 році.

– А що заважає досягти максимально можливого результату? 

– Детально зупинюсь на кількох важливих факторах, які можуть підсилювати один одного, ускладнюючи досягнення максимально можливого результату в проєктах відновлення:

• мобілізація працівників підрядних будівельних компаній;
• недостатня кількість кваліфікованих працівників: брак кваліфікованих фахівців у будівельній галузі може обмежити швидкість та якість виконання робіт;
• коригування або відсутність проєктних рішень;
• оскарження торгів в антимонопольному комітеті: конкурентні проблеми, пов’язані з оскарженням торгів, можуть затримати або навіть призвести до припинення проєкту;
• несвоєчасне забезпечення фінансування з державного бюджету: брак фінансування може призвести до припинення або затримки проєкту, оскільки без необхідних ресурсів неможливо виконувати роботи.

Але вся наша команда робить усе можливе для досягнення максимального результату. Розуміємо, що вкрай важливо дати можливість нашим людям якнайшвидше повернутись у власні відновлені оселі.

– Які ще проєкти у сфері інфраструктури та відбудови Ви хотіли б анонсувати? 

– Зараз ми працюємо над тим, щоб відновити будівництво транспортних розв’язок поблизу столиці на двох трасах – Одеській та Житомирській: М-06 Київ – Чоп та М-05 Київ – Одеса (2).

Це важливо з огляду на трафік та покращення  безпеки руху в місцях концентрації транспорту поблизу столиці. До війни усі три розв’язки були в активній фазі будівництва. Найбільший прогрес будівництва у попередні роки – на трасі М-06 Київ – Чоп, поблизу Стоянки. Наразі усі три розв’язки на етапі коригування проєктної  документації  та розгляду в експертизі.

Читайте також: Українці відкрили рекордну кількість ФОПів на другий рік війни

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.