Вони наближають Перемогу та надихають своїм прикладом інших: топ видатних постатей Київщини та їх досягнень у 2023 році

Другий рік в Україні триває повномасштабна війна. Українці мужньо протистоять російській агресії, продовжуючи боротьбу кожен на своєму фронті.

Попри руйнацію більш ніж 28 тисяч об’єктів в Київській області та постійні ракетні обстріли, регіон продовжує розвиватися, а його жителі досягають нових висот, попри складнощі долі.

Журналісти «Київщина 24/7» зібрали в один матеріал розповідь про видатних постатей нашої області, які навіть в умовах війни продовжують розвиток українського спорту, науки, бізнесу тощо.

Невтомні волонтери 2023 року

Від початку квітня волонтери «Добробату» відбудовують різні об’єкти інфраструктури: житлові будинки — багатоквартирні та приватні, школи, амбулаторії тощо. Окрім того, вони допомагали розбирати завали зруйнованого житла та прибирати територію об’єктів соцінфраструктури. 

Не оминули й вщент зруйновану Бородянку. Там на початку грудня вони розібрали від завалів знищену внаслідок обстрілів квартиру літньої мешканки по вулиці Вокзальна. Власниця квартири Надія Михайлівна Ясінська чекала на розбір завалів півтора року з моменту руйнування ворогом її рідної домівки, аж поки добробатівці не прийшли на допомогу. 

Так само вони допомагають жителям всієї Київщини, чиї оселі зруйнував ворог. За час своєї діяльності вже допомогли відновити домівки майже трьом тисячам сімей, у 250 будинках відновили покрівлі, у 150 будинках полагодили вікна, та допомогли у відбудові 80 об’єктів соціальної інфраструктури. 

Надія Філімонова-Скрипка, засновниця та очільниця Благодійного фонду «Фундація добрих справ». Разом з громадською діячкою Віолеттою Дворніковою  передала  Київській обласній дитячій лікарні,  яка розташована в Боярці, медичне обладнання та іншу гуманітарну допомогу. 

«Дитячий інкубатор, дві реанімаційні відсмоктувальні помпи, три дитячі інвалідні візочки, набори для новонароджених, які з любов’ю та своїми руками зібрала громадська організація у Швеції. Памперси дитячі та дорослі для реанімації. Ця передача відбулась завдяки «Асоціації жінок України «Дія.Приірпіння» та «Фундації добрих справ» у співпраці зі шведською організацією «Армія спасіння» та БО «Час служити»», — розповіла Надія Філімонова-Скрипка. 

За участі волонтерки Надії Філімонової – Скрипки, таку гуманітарну допомогу отримали ще 5 медичних закладів Київщини. Гуманітарний вантаж був переданий у 3 ірпінські установи (поліклініку, пологовий будинок у Ворзелі, центральну лікарню в Бучі), в столичний ОХМАТДИТ та Боярську лікарню.  

Благодійник 2023 року

В’ячеслав Запорожець — мільйонер, який змінив дорогі автівки, гелікоптери і яхти на евакуаційні авто і клініки для протезування. Він міг або виїхати з країни, знайшовши «шлях» для цього, або далі розвивати свій бізнес. Але чоловік зробив інший вибір – все віддати на благо людей та країни, на яку напала сусідня «недодержава». 

В’ячеслав Запорожець за освітою інженер-будівельник, мав до війни будівельний бізнес. Коли росія розв’язала з нами повномасштабне вторгнення почав займатися евакуацією мирних жителів з окупованих територій та з лінії зіткнення. Тоді й побачив вперше людей з травматичними ампутаціями та почав активно їм допомагати. Нині він шукає лікарів, клініки, протези, гроші на операції та реабілітацію для людей, які втратили кінцівки, насамперед для наших воїнів.

«Я на своєму прикладі показую, як можна допомагати. Не обов’язково брати зброю. Хто боїться брати зброю, тут в тилу дуже багато роботи, і вона дуже важлива та дуже потужна. Бо коли наші хлопці, які стоять на захисті в окопах, розуміють, що після поранення у них є волонтери, які допоможуть з лікуванням, протезуванням, соціальною адаптацією, це підіймає бойовий дух і це захищає нас усіх. А війна, на жаль, ще буде продовжуватися. І нам треба ще багато сил, нам треба гуртуватися усім разом заради перемоги. І бути вдячними нашим військовим, завдяки яким ми живемо», — каже В’ячеслав.

Громадська діячка 2023 року

Відома громадська діячка з Ірпеня Віолетта Дворнікова з самого початку повномасштабного вторгнення  долучилася до активної допомоги війську. Вона також була однією з тих, хто взяв на себе відповідальність за долі ірпінців. Координувала евакуацію людей з окупованого міста у найтяжчі перші тижні війни.  

Також Віолетта Дворнікова заснувала ГО «Асоціація жінок України «ДІЯ». Київщина». За 2023 рік Віолетта разом з командою втілили багато проєктів, допомогла із запуском на Київщині  програми першої леді «Як ти?». Тож відповідно за свою активну діяльність отримала багато нагород. Серед останніх – відзнака «Україна понад усе». Церемонія мала на меті відзначити успішних людей країни, які докладають зусиль не лише для власного розвитку, а й стараються на благо суспільства.

«Я для себе вирішила, що залишаюся в Україні свідомо, щоби допомагати моїй країні перемагати у час війни. Але ще до повномасштабного вторгнення представники ГО «Асоціація жінок України «ДІЯ». Київщина» працювали за кількома напрямками допомоги військовим. Адже війна в Україні триває з 2014 року. Ми завжди всебічно допомагали військовим на фронті. А 24 лютого 2022 року спільно з Ірпінською міською радою створили штаб, щоб допомогти з евакуацією населення.Після звільнення Київської області наша організація активно допомагає військовим на фронті. Наші спеціалісти надають психологічну підтримку ЗСУ, залучаємо профільні організації, які надають підтримку в адаптації та соціалізації ветеранів в цивільному суспільстві. Ми захотіли командою фахівців підтримати тих, хто допомагає іншим. Проводимо психологічні тренінги, групи самодопомоги та ділимось історіями одна з одною. І ці історії мотивують і надихають рухатися далі»,  — зазначає Віолетта Дворнікова.

Спортсмени 2023 року

Ірина Коляденко – бронзова призерка Олімпійських ігор у Токіо, дворазова чемпіонка Європи, призерка чемпіонатів світу з вільної боротьби. Ірина живе в Ірпені. Саме там вона зустріла повномасштабне вторгнення росії. Окупанти знищили житло Коляденко, але борчиня не зупинилася й уже відкрила в рідному місті зал для занять боротьбою. У 2023 виборола золоту медаль у ваговій категорії 62 кг на міжнародному рейтинговому турнірі «Matteo Pellicone» в Римі. У ході турніру ірпінчанка здолала суперниць із Бразилії, Швеції, Німеччини й Канади та у фіналі перемогла землячку Ілону Прокопевнюк.

Також у турецькому місті Самсун пройшов Кубок світу з єдиноборств серед студентів (FISU University World Cup Combat Sports). Ірина Коляденко там теж взяла золото та стала переможнецею. Вона достроково перемогла суперниць у всіх чотирьох сутичках.

«Хочеться побажати наснаги: щоб не зупинялися, коли тяжко. Коли падаєте духом, завжди підіймайтеся. Спорт — досить важкий вид діяльності, але воно того варте. Особливо коли сходиш на п’єдестал міжнародних змагань, а потім приїжджаєш додому і тут тебе люблять, за тебе вболівають. Це того вартує. Хочеться, щоби більше молоді займалося спортом не лише професійно, а й для себе, аби підтримували своє фізичне та ментальне здоров’я», — наголошує Ірина Коляденко.

Іван Ющенко з Коцюбинського у 2023 році втретє став чемпіоном світу з ММА (зі змішаних бойових мистецтв) серед молоді у ваговій категорії 70.3 кг. Чемпіонат світу зі ММА проходив у столиці Албанії – в місті Тирана. У змаганнях брали участь спортсмени більш ніж з 40 країн світу. На шляху до медалі Іван Ющенко провів п’ять поєдинків і у всіх здобув перемогу. Як розповів чемпіон один з найважчих поєдинків на турнірі був зі спортсменом з Французької Полінезії. У фінальному двобої Іван Ющенко переміг українця Мілана Ніколенко, який став срібним призером чемпіонату світу.

Підготовка до змагань для спортсменів у воєнний час не важка, ні чим особливим не відрізняється, тож скаржитись немає на що, каже Ющенко. Він переконаний, що ті, кому зараз дійсно важко, – наші військові.

 «Під час війни я зрозумів, що наші військові – справжні кіборги. Вони йдуть у бій з окупантами, де є справжня загроза життю. Хтось з них, на жаль, помирає, хтось залишається без кінцівок, або з травмами на все життя. Наші військові не жаліються, як їм важко. А ми тут просто тренуємось, займаємось улюбленою справою, тому навіть говорити, що нам важко – неправильно», – сказав Іван Ющенко.

Цього року чергову високу нагороду здобула відома українська професійна силачка, ірпінчанка Ольга Лящук – переможниця низки престижних міжнародних змагань. В 2023 році Ольга виграла щорічний турнір The Shaw Classic серед жінок.

Для 39-річної спортсменки це вже не перший титул найсильнішої жінки світу. Вона виборювала це звання й у 2019 й 2020 роках. А у листопаді 2021 року ірпінчанка посіла друге місце на світовому фестивалі «SBD Official Strongman Games» – їй забракло лише одного балу, щоб отримати золоту нагороду.

Тренери 2023 року 

Ірпінчанин Володимир Сотін – заслужений майстер спорту України з з кікбоксингу. Розпочав свою спортивну кар’єру у 1998 році. З 2010 року проживає в місті Ірпінь, а з березня 2020 року почав тренерську роботу, після завершення спортивної кар’єри.

В 2023 році у Мюнхені відбувся Чемпіонат Світу з кікбоксингу ІСКА. Там вихованці Сотіна вибороли 21 медаль різних рівнів. На змагання зібралось 38 країн з 5 континентів та 2100 учасників. Ірпінь у складі 13 спортсменів представляв Україну на світовій арені. До скарбнички вони поклали 6 золотих, 10 срібних та 5 бронзових медалей.

«Ми зажди налаштовані на перемогу! Плідна праця спортсменів і моя як тренера приносить позитивний результат. Будемо виправляти помилки, вдосконалюватись і підвищувати «планку» результатів. Нам є до чого прагнути. Наша команда отримала тільки позитивні емоції та круті спогади на все життя», — розповів Сотін.

Володимир Сотін щомісяця, а інколи навіть і щотижня їздить зі своїми вихованцями на різні змагання у різні куточки України та світу, привозить багато нагород. І цим постійно дає привід пишатися своїми земляками. 

Володимир Яременко — заслужений тренер України, таке звання  присвоюється лише за підготовку спортсменів вищої категорії. А вихованка Володимира — Ірина Коляденко, про яку ви вже згадали вище. І вона стала бронзовою призеркою Олімпійських ігор у Токіо, дворазовою чемпіонкою Європи та призеркою чемпіонатів світу з вільної боротьби.  Після завершення Олімпіади спортсменка отримала квартиру в Ірпені від голови Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна. Нову житлоплощу Коляденко вирішила подарувати своєму тренеру.

«З тренером я працюю вже 10 років і дуже задоволена нашою роботою, результатами, його працею і тим, як я змінилася за час, поки з ним працюю. Тому і зробила такий подарунок. Це вдячність за його час, працю та відданість справі», — зазначила Коляденко.

В 2023  році Яременка та його наставницю відзначили за неймовірний спортивний внесок. Олександр Маршушин особисто вручив їм грамоти від Верховної Ради України та грошову винагороду.

Підприємницький проєкт 2023 року

У Броварах, попри війну, запрацював завод із виробництва модульних будинків. Його відкрила компанії «Hutjet». Це перший завод компанії, яка, до речі, була створена теж у 2023 році. Візія їхнього проєкту «Dynamic House» – зробити нерухомість рухомою та доступною, щоб думка про власний дім не приносила відчуття, що це довго, дорого та складно. Потужністю заводу – 450 модулів на рік.

«Я мрію, щоб будинки виїжджали з конвеєра, як колись автомобілі Форда. Про технологічність, яка ходить за руку з якістю, швидкістю і справедливою ціною. Я мрію про гарантовану якість, стандартизацію процесів і ефективність ресурсів. Саме тому ми з командою, попри війну, з оптимізмом і вірою в майбутнє побудували наш завод», – цитує пресслужба власника заводу з виробництва модульних будинків Сергія Самусєва.

А от у сильно понівеченій окупантами Бородянці люди намагаються розвивати малий бізнес, щоб хоч якось відбудувати й своє життя, і містечка. Так Євген Удовенко з дружиною Анною мають дві кавʼярні. Другу подружжя наважилося відкрити уже тепер, після звільнення Бородянки. Посеред руїн є вціліла будівля, в якій як оазис у пустелі згарища функціонує їхнє кафе-кондитерська. Анна – кондитер, тож готує смаколики для закладу: тістечка, тортики, різні десерти. Бізнесова частина – на чоловіку.

«У нас насправді дуже багато чого вже відкрилось. Магазини, ті ж кав’ярні, відкриваються всякі мережі магазинів, наприклад, готової кулінарії, сімейні пекарні. Бізнес потрохи оживає. Але людей мало поки що.Активна відбудова може врятувати ситуацію. Принаймні, я на це дуже сподіваюся », – зізнається Євген.  

Європейський рекорд встановив у 2023 році завод «Орієнтир-Буделемент» з Броварів, який спеціалізується на виготовленні газобетонних блоків під торговельною маркою «Стоунлайт». Завод виготовив найбільшу кількість продукції за добу.

Повідомляється, що рекорд поставили ще до початку повномасштабного вторгнення і підтвердили після того, як підприємство поновило роботу. А сам рекорд зафіксували вже цього року. Середня добова потужність виробництва лінії заводу з виготовлення газобетонних блоків становить понад 4150 кб. м.

Вчителі 2023 року 

Київські вчителі української мови та літератури Артур Пройдаков та Людмила Таболіна потрапили  до рейтингу 50 найкращих учителів 2023 року у світі від Global Teacher Prize. Артур Пройдаков родом із Кадіївки Луганської області, проте у 2014 році через російську окупацію йому довелося звідти виїхати. Працюючи в школі в Києві, Артур створив курс української літератури в рамках проєкт «Всеукраїнська школа онлайн». Вже під час повномасштабного вторгнення він розробив онлайн-курс «Розмовляй» для всіх, хто прагне вивчати українську мову. 

«Спробуйте перетворити кожен урок у захопливий процес. Від вашої співпраці з дітьми залежить майбутнє нашої держави. Не бійтеся відповідальності. Не бійтеся взаємодіяти з учнями та ученицями. Ми маємо нагоду виконувати свою роботу тут, допоки нас оберігають на передовій захисники й захисниці. То виконуймо нашу роботу настільки якісно, наскільки це можливо»,  – ділиться своїм підходом Артур. 

Людмила Таболіна також є вчителькою української мови та літератури у столиці. На початку повномасштабного вторгнення жінка працювала у школі Харкова. Доки не відновили роботу транспорту у місті, Людмила протягом чотирьох місяців долала 11 кілометрів пішки, аби дістатися школи.Під час активних обстрілів міста заклад освіти перетворився на гуманітарних хаб. Тут шукали притулок жителі зруйнованих будинків. 

 «Свої емоції зараз я можу описати одним словом – відданість. Відданість собі, освіті, вчителям та Україні. Моя місія – аби Україна не стала одним з рядків у стрічці новин світу. Я буду продовжувати пишатися нашими освітянами та популяризувати наші освітні підходи, де б я не була», – розповідає вона.

 

Герої фронту з Київщини

Це люди, які вже другий рік повномасштабної війни боронять українців та Україну. Їх дуже багато і ми всім вдячні за їхній подвиг. Згадаємо наразі тих, з ким журналістам «Київщини24/7» вдалося особисто поспілкуватися. 

Ольга Лепіна – захисниця, її чоловік загинув на Азовсталі. Спочатку вторгнення росії Оля волонтерила, потім працювала в шпиталі й врешті проходила підготовку як бойовий медик, записалася в армію на медичні курси. Коли жінка побачила коханого мертвим, загиблим після поранення, для неї стало абсолютно зрозумілим і її майбутнє. Наступного дня вона вже була у лавах ЗСУ. Вже понад рік Ольга продовжує справу коханого чоловіка – боронить Україну. Жінка взяла і його позивний – «Ліпа».

«Перемога буде не скоро. І буде тоді, коли кожен нарешті усвідомить, що треба братися і боронити своє. Не країну, а свою сім’ю, своїх близьких. Саме це я роблю зараз», – наголошує захисниця. 

Олександр Немков – військовослужбовець спецпідрозділів української розвідки, оборонець Маріуполя та Азовсталі. Українські бійці обороняли «Азовсталь» скільки могли та знали, що будуть боронити до кінця. Однак, прийшов наказ Головнокомандувача – скласти зброю. З цього дня почався важкий період – полон. Усі бійці готувались до найгіршого сценарію, де ніхто не повернеться додому на українську землю. Подробиці чотирьох місяців російського полону Олександр розповів в ексклюзивному відеопроєкті «Денис Жупник. На часі». За 120 днів полону Олександр схуд на 40 кілограмів. 

«Все, що нам залишалось робити – сподіватись на краще, сидіти в камері та дивитись в стіну. Також, я часто проводив самоаналіз, що зробив у житті так, чи не так. Було головне завдання – зайняти чимось голову, щоб не піддаватись депресії», – каже Олександр Немков.

Керівник оборони Ірпеня Володимир Коротя отримав всеукраїнську недержавну нагороду «Народний Герой України» за мужність, відвагу, самовідданість і героїзм, виявлені при захисті незалежності України.  У 2014 році Володимир Коротя добровільно вступив до лав ЗСУ. Брав участь у бойових діях у складі розвідвзводу 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади на сході України: Попасна, Золоте, Гірське. Демобілізувався у 2016 році. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створив та очолив Добровольчу ротно-тактичну групу «Ірпінь», завдяки якій російським окупантам не вдалося прорвати оборону добровольців у районі ТЦ «Жираф» в Ірпені.

 «Цю нагороду присвячую своїй піхоті, яка йде зі мною в бій, яка вірить мені, як командиру, довіряє свої життя. Ну а я за це намагаюся максимально їх берегти», – прокоментував вручення нагороди Володимир Коротя.

Кирило Верес став справжнім уособленням смерті для «русні». У 2014 році з початком російсько-української війни Кирило вступив до лав Збройних сил України. Брав участь у боях за Щастя, Дебальцеве, Мар’їнку, Попасне, на Бахмутському та інших стратегічних напрямках у російсько-українській війні.Нині Кирило Верес — командир батальйону, Народний Герой України та Герой України із врученням золотої зірки, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Військовий, про якого складають легенди – славетний «К-2».

Російські війська можна було не допустити так близько до Києва і затримати на 8 годин. Чому ж тоді колони російської техніки дійшли впритул до столиці? На кому лежить ця відповідальність? Про це все і більше розповів Герой України – Кирило Верес у відеопроєкті від «Київщини 24/7» — «Денис Жупник. На часі».

«Ні дня без Віри» 

Це особлива історія, яку ми хочемо ще раз відзначити та нагадати. Історія про перемогу у 2023 році.

Надія Польща з Ірпеня боролася з раком під час повномасштабного вторгнення і перемогла. Рак молочних залоз є одним з найпоширеніших типів онкологічних захворювань серед жінок. Надя дізналась про діагноз на початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Жінка до останнього сподівалася, що хвороба не підтвердиться, однак коли отримала результати аналізів була в розпачі. Тоді й почалася її боротьба. Однак вона не втрачала віру навіть, коли її спіткало ще одне випробування – війна. 

«Коли я була без волосся, я просто сприймала себе, як солдат, якому зараз потрібно пройти цей шлях та перемогти. І мої близькі завжди були поруч зі мною. Навіть військові в той момент підтримували мене, вони прислали мені відео з передової, де всі вони на знак підтримки голилися налисо. Я тоді просто не могла повірити, що люди можуть так підтримувати! Саме тому я вважаю, що рак – найкращий вчитель. Він показав мені, як може бути. Він кардинально змінив мене», – зізнається жінка.

Дуже довго Надя мовчала про те, що їй довелося пережити. Але коли одного дня наважилася розповісти свою історію, то отримала багато фідбеків від інших жінок, які так само відчайдушно намагаються побороти страшну хворобу. Одна з них написала:

«Одна дівчина зізналася, що саме моя історія врятувала їй життя. Бо після того, як вона прочитала про мене в моїх соціальних мережах, зробила самоогляд і натрапила на невеличку пухлину в грудях. Але коли звернулася до лікарів ті сказали, що це скоріше за все гормональне. Однак вона добилася, аби їй провели повне обстеження. І в неї виявили рак. А моя історія  допомогла його вчасно констатувати. Тож я тепер вважаю це своєю місією і хочу аби більше жінок почули мою історію та не здавалися в цій боротьбі», – поділилась своєю місією Надія. 

Звісно, це далеко не всі постаті, які зробили внесок в нашу майбутню Перемогу або надихнули читачів своєю незламною історією. Але попереду 2024 рік, в якому, сподіваємось, буде ще більше нових досягнень та  найголовніше — Перемога!

Авторка: Ірина Коць

Читайте також: Топ найгучніших скандалів року від «Київщини 24/7»

Фото: Київщина 24/7

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.