Вишиванки Київщини: як вишивка відображає національну ідентичність

Українська вишиванка — традиційна вишита сорочка, що є символом культурної ідентичності, національної гордості та мистецького вираження українців. Вона пройшла довгий шлях від простого елементу одягу до носія глибокої символіки. Щороку у третій четвер травня — цього року 15 травня — відзначають Всесвітній день вишиванки. Його мета — збереження та популяризація українських традицій, зокрема мистецтва вишивки як символу національної ідентичності.

«Київщина 24/7» зібрала дайджест, в якому ми розкриємо секрети вишиванок з Київщини, розповімо про їхню історію, символіку та розглянемо приклади, які яскраво відображають традиції нашого краю.

Історія свята

Історія вишиванки бере початок ще з часів Київської Русі. Спершу вишивка була простою і практичною, але з XV–XVII ст. вона набула сакрального значення. У період утисків під владою Речі Посполитої, Австрійської та Російської імперій, а згодом у радянські часи, вишиванка стала формою культурного опору й засобом збереження національної ідентичності. Попри репресії та втрати, традиція вишивання збереглася.

У 2018 році українську вишивку було внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що засвідчило її всесвітнє визнання та цінність.

Фото: wikipedia

А відзначення та всьтановлення Дня вишиванки започаткували у 2006 році студенти Чернівецького національного університету, а ідея належить студентці Лесі Воронюк, яку надихнув друг, який прийшов на заняття у вишиванці. Відтоді ця ініціатива перетворилася на міжнародне явище, яке підтримує українська діаспора, громадські активісти, діячі культури й навіть політики.

Особливістю цього свята є те, що воно не прив’язане до жодної релігії чи державної події, а тому доступне кожному. Участь дуже проста — достатньо одягнути вишиванку.

Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, свято набуло особливого значення як символ єдності, стійкості та самобутності українського народу. Сьогодні це не лише культурна ініціатива, а й форма мирного спротиву.

Святкування включає:

флешмоби та конкурси в соцмережах,
науково-популярні публікації про історію вишивки,
моду на сучасні речі з елементами традиційного орнаменту.

Попри спроби надати Дню вишиванки державного статусу, він залишається неофіційним — і саме в цьому полягає його унікальна свобода та щирість.

Орнаменти Київщини

Вишиванки Київщини вирізняються багатою символікою й продуманою композицією. Основними мотивами орнаментів є геометричні та рослинні елементи. Часто можна побачити ромби, хрести, ламані лінії, «грабельки», а також стилізовані зображення квітів, калини та дубового листя.

Ромб у вишивці є символом родючості й достатку — він асоціюється з життєдайною землею, засіяним полем, жіночим началом. Дубове листя символізує силу, мужність і тривкість роду, адже дуб здавна вважається священним деревом, уособленням витривалості та довговічності.

Калина — один із найпоетичніших українських символів — у вишивці втілює жіночність, красу й національну ідентичність, вона також пов’язується з родинним корінням і материнською любов’ю.

Фото: vseosvita

Колористика вишиванок Київщини

Колористика вишиванок Київщини здебільшого тримається класичного поєднання червоного та чорного кольорів. Ці кольори мають глибоку символіку: червоний уособлює життя, любов, енергію, а чорний — землю, стабільність, пам’ять предків. В окремих випадках майстрині додають сині, зелені або жовті елементи, що пожвавлюють композицію та підсилюють емоційне звучання орнаменту. Синій може символізувати небо або воду, зелений — молодість і відродження, жовтий — сонце, добробут, тепло.

Серед технік — «хрестик» (найпоширеніша), «гладь» для реалістичних форм, «лиштва» для окреслення візерунків і «занизування» — для щільних орнаментів. Усе це створює унікальний образ київської вишиванки — глибоко символічної й духовно наповненої.

Приклади вишиванок із Київщини

Біло-червона чоловіча сорочка (Обухівський район)

Вишиванка вирізняється стриманою естетикою та глибоким символізмом, характерним для Київщини. Вишивка розміщена на грудях, манжетах і комірці — це традиційні місця оздоблення, які мають не лише декоративне, а й оберегове значення. Саме ці частини одягу найчастіше піддаються дотику, контакту з тілом або поглядом, тому їх прикрашали символами, які мали захищати людину, надавати їй сили та врівноваженості.

Основними мотивами орнаменту є “крильця” та ромби. Візерунок “крильця” має особливе значення — він символізує легкість, свободу духу, прагнення до злету, захист вищих сил і духовну рівновагу. Такий орнамент часто пов’язується з уявленням про ангела-охоронця або про душу, яка перебуває в гармонії з навколишнім світом. Ромби, у свою чергу, є одним із найдавніших символів у традиційному українському орнаменті. Вони уособлюють родючість, добробут, єдність чоловічого й жіночого начал, циклічність життя. Їхнє поєднання у композиції створює враження руху, ритму та внутрішньої гармонії.

Фото: Барви

Жіноча сорочка з Переяславщини

Така сорочка належить до уставкового типу, що передбачає наявність вишивки на вставках у ділянці плечей та на рукавах. Такий крій не лише зручний і функціональний, а й має глибоке символічне значення. Вставки на плечах також підкреслюють композиційну цілісність сорочки та її урочистий характер.

Орнамент, що прикрашає цю сорочку, складається з гілочок калини та стилізованих квітів. Калина — надзвичайно важливий символ в українській культурі. У вишивці калина нерідко виконує функцію своєрідного “дерева життя”, яке символізує безперервність поколінь, плодючість і материнську енергію. Стилізовані квіти поруч із гілками калини доповнюють цю композицію, додаючи їй декоративності, емоційного тепла та гармонії. Їхні умовні форми дають змогу побачити в них водночас і чарівні рослини, і образи, пов’язані з весною, відродженням, коханням і внутрішньою красою.

Фото: Переяслав.City

Вишивка виконана у традиційних техніках “лиштва” або “змережування”. Техніка “лиштва” характерна чіткими, рівномірними стібками, що формують контурний візерунок із яскравим ритмом. Вона створює візуальну лінійну графіку, що підкреслює структуру орнаменту, робить його добре помітним навіть на відстані, а також додає композиції стриманої урочистості. Техніка “змережування”, яка використовується для поєднання частин сорочки та водночас має декоративну функцію, часто виглядає як складне переплетіння ниток, створюючи візерункові смуги чи мережки, що доповнюють основний малюнок. Вона додає сорочці елемент легкості, ажурності, витонченості.

Парубоцька вишиванка з Баришівки

Вишиванка виконана в глибоких чорних тонах з червоними акцентами, є яскравим прикладом поєднання міцної символіки та естетичної виразності. Чорний орнамент на такій сорочці не лише має декоративну функцію, але й глибоке значення: чорний колір символізує землю, стабільність, зв’язок з предками і пам’ять про минуле. Це один із найдавніших кольорів в українській вишивці, що уособлює силу коріння, тривкість, внутрішню силу й стійкість людини перед труднощами життя.

Червоні акценти на чорному фоні надають композиції емоційного насичення. Червоний колір тут має подвійне значення: він уособлює життєву енергію, мужність і пристрасть, а також виступає як елемент, що підкреслює важливість окремих частин вишивки, даючи їй динамічності та гармонії.

Фото: Баришівська селищна рада

Символи, що прикрашають цю вишиванку, відображають чоловічі чесноти сили та стійкості. Чорне дубове листя, яке є частиною орнаменту, символізує міцність, витривалість і нерухомість, подібно до дерева, яке стоїть на землі століттями, поглинаючи силу природи. Дубове дерево є одним із головних символів національної ідентичності, символізуючи надійність, захист і родову спадщину. Це вишиванка, яка розповідає про мужність, самовідданість і готовність захищати свою землю та свої переконання.

Хрестики, як ще один важливий елемент в орнаменті, є втіленням не лише духовної сили, але й взаємозв’язку людини з вищими силами, з Богом. Вони також можуть символізувати рівновагу, злагоду, шлях до гармонії через боротьбу та перешкоди.

Святкова жіноча сорочка із Васильківського району

Святкова жіноча сорочка з Васильківського району є чудовим прикладом народного мистецтва, де поєднуються естетика, символізм та традиції української вишивки. Білий колір тканини підкреслює святковий характер сорочки, а також є символом чистоти, невинності та духовної світлості. Широкі рукави додають об’ємності та легкості, що характерно для вишуканого святкового одягу, створюючи враження урочистості та величі.

Вишивка на сорочці виконана у вигляді стилізованих дерев життя, що є одним із найглибших і найзначущих символів в українській культурі. Дерево життя уособлює зв’язок між поколіннями, відображає циклічність існування, відродження та вічний рух життя. Це не лише природний образ, а й духовний символ, що передає ідею гармонії між людиною і природою, між минулим, теперішнім і майбутнім. Стилізовані дерева, обрамлені хвилястими лініями, які нагадують потоки води або повітря, додатково підсилюють уявлення про життєвий потік, нескінченний рух та зв’язок усіх елементів в природі.

Фото: Феєрія

Колорит вишивки включає червоні, темно-вишневі та зелені нитки, що надають орнаменту глибини і виразності. Червоний — традиційно символізує енергію, життєву силу, любов і захист, а також має оберігальне значення. Темно-вишневий колір, з його глибоким відтінком, вносить нотки урочистості, спокою та стабільності, що підкреслює вишуканість цього виробу. Зелений колір додає відчуття свіжості, нового життя, природи та родючості, що гармонійно доповнює основні кольори й надає вишивці природного вигляду.

Читайте також: Топ-5 сфер, де ціни злетіли: що подорожчало в Україні у 2024-2025 роках і чому

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.