Не вистачає усіх і всюди: експерти оцінили вплив мобілізації на ринок праці

Війна, яку розв’язала в Україні російська федерація, вплинула на всі сфери життя українців. Знищила тисячі налагоджених бізнесів, сотні тисяч людей залишились без місця роботи, а ще більше виїхали за кордон, рятуючи себе та дітей від обстрілів й російської агресії. Наші чоловіки та жінки зняли з себе робоче вбрання та перевдяглись у військову форму, пішовши боронити державу від країни-агресорки, яка вже третій рік руйнує життя українців.

Це веде за собою і те, що ринок праці на початку повномасштабного вторгнення практично завмер. Зараз ситуація покращилась, адже вакансій від роботодавців більше аніж достатньо. Проте людей, щоб закрити всі вакансії, не вистачає. Зокрема, не вистачає чоловіків. Вони або на фронті, або не готові офіційно працювати, оскільки тепер треба оновити дані у територіальних центрах комплектації (ТЦК).

18 травня 2024 року набрав чинності новий закон про мобілізацію. До призову у рамках мобілізації підлягають українські чоловіки віком від 25 до 60 років. З 18 до 25 років громадяни є призовникам і мають проходити базову військову службу.

Журналісти «Київщина 24/7» вирішили з’ясувати як вплинула мобілізація на ринок праці у столиці та області. І зв’язалися з Київським міським центром зайнятості та з іншими експерати ринку праці. Тож які вакансії мають найбільший попит, а де є дефіцит кадрів? Та наскільки змінилося число чоловіків, які звертаються до центрів зайнятості, після ухвалення закону про мобілізацію?

Посилення мобілізації призвело до дефіциту кваліфікованих кадрів

Фахівці Київського міського центру зайнятості (КМЦЗ) перше на чому наголошують, що під час воєнного стану економіка країни не може працювати як у мирний час, адже значну частину ресурсів (зокрема й людських) доводиться спрямовувати на потреби оборони. Однак є інші наслідки. На підприємствах, де це можливо, чоловіків на посадах замінюють жінки. До прикладу, у столичному метрополітені на машиніста вже навчається одна жінка. Також багато компаній автоматизовані, де жінка на спеціальній техніці може впоратись з певним обсягом робіт. Крім того, посилення мобілізації вплинуло і на вимоги роботодавці до претендентів – вони стали меншими.

«Посилення мобілізації останнім часом призвело до дефіциту кваліфікованих працівників практично в усіх галузях економіки, зниження роботодавцями рівня вимог до претендентів, необхідності освоєння жінками ментально чоловічих професій через значне скорочення частки чоловічої робочої сили на ринку праці, збільшення кількості вакансій та зростання попиту на професійне навчання для здобуття нових професій та спеціальностей», – зазначають у КМЦЗ.

Між тим нині на ринку праці Києва спостерігаються позитивні тенденції з працевлаштуванням. За сприяння міської служби зайнятості за січень-травень цього року роботою забезпечили майже 3 тисячі громадян – це на чверть більше, ніж за такий самий період торік (2,4 тис.). загалом рівень працевлаштування безробітних у поточному році зріс удвічі – з 15,8 відсотка торік до 30 відсотків.

«Таких результатів вдалося досягти не тільки через зміни, що відбулися на ринку праці, а й завдяки індивідуальному підходу до кожного клієнта як пошукача роботи, так і роботодавця та компенсаційним програмам служби зайнятості», — розповідають працівники Київського міського центру зайнятості (КМЦЗ).

Яких фахівців нині шукають та де є дефіцит кадрів?

У Києві нині роботодавці всіх галузей відчувають дефіцит робочої сили. З початку 2024 року столична служба зайнятості співпрацювала з майже 3 тисячами роботодавців міста. У базі вакансій служби зайнятості на початок червня містилась інформація про 9 тисяч вільних робочих місць та вакантних посад.

«Найбільшим попитом у роботодавців користуються такі професіонали як вчителі, інженери, спеціалісти державної служби, економісти, юрисконсульти, лікарі, фармацевти, фахівці з публічних закупівель. Кожна п’ята вакансія, про які роботодавці проінформували службу, стосується саме цих працівників», – кажуть фахівці столичного центру зайнятості.

У КМЦЗ додають, що Як і раніше, високий попит мали кваліфіковані робітники – монтажники радіоелектронної апаратури, слюсарі різних спеціалізацій, електромонтери, електрогазозварники, швачки, пекарі, маляри.

Роботодавці шукають також фахівців: бухгалтерів, сестер і братів медичних, вихователів, інспекторів з кадрів, електромеханіків, експедиторів, фельдшерів, логопедів, інспекторів з військового обліку, майстрів виробничого навчання. Є значна потреба у працівниках сфери торгівлі та послуг – кухарях, продавцях, помічниках вихователів, охоронниках.

«Потрібні й представники найпростіших професій – прибиральники, двірники, вантажники, підсобні робітники, робітники з комплексного прибирання та утримання будинків, кухонні робітники, мийники літальних апаратів, укладальники-пакувальники», – підкреслюють в КМЦЗ.

Кількість зареєстрованих у центрах зайнятості чоловіків знизилася ще до посилення мобілізації – одразу з початком повномасштабного вторгнення

У Київському міському центрі зайнятості підкреслюють, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який часто називають законом про мобілізацію, минуло не так багато часу, щоб зробити якісь  висновки.

«Якщо ж порівняти ситуацію з довоєнною, то, справді, кількість чоловіків, зареєстрованих у службі зайнятості зменшилась, насамперед тому, що значна частина з них пішла на фронт, поповнивши лави захисників України. Змінилася за останніх два роки й структура безробітних: якщо у 2022 році частка жінок, які звернулись до столичної служби зайнятості як безробітні, становила 63%, то нині вона зросла до 79%», – діляться спостереженнями фахівці КМЦЗ.

До того ж у центрі зайнятості столиці наголошують, що на обліку кількість жінок завжди переважала кількість чоловіків. Протягом січня-травня 2024 року послугами столичної служби зайнятості скористалися понад 10 тис. киян та переселенців з інших регіонів України. Серед них – 7,8 тис. жінок й 2,4 тис. – чоловіків.

Не вистачає усіх і всюди

Журналісти «Київщини 24/7» також поспілкувались з експерткою ринку праці Тетяною Пашкіною про ситуацію, яку вона спостерігає зараз на ринку праці. Тож чи дійсно зараз жінок беруть на більш «чоловічі» професії?

Експертка ринку праці Тетяна Пашкіна розповідає, що наразі ситуація на ринку праці виглядає досить оптимістично, якщо говорити про кількість вакансій, яку пропонують роботодавці. Однак два роки тому для роботи не вистачало жінок, а тепер бракує чоловіків.

«Враховуючи те, що згідно з даними НБУ, ринок праці в частині фахівців скоротився на 25%, то можемо сказати, що між роботодавцями існує суттєва конкуренція за фахівців. При чому, не відокремлюємо чи то фахівці-жінки, чи то фахівці-чоловіки. Оскільки на початку повномасштабного вторгнення російської федерації перестало вистачати жінок, які повиїжджали за кордон. А тепер не вистачає чоловіків. Через мобілізацію і небажання певної частини громадян працювати офіційно. Тому казати, що на окремих підприємствах не вистачає людей, мабуть, не варто. Тому що, не вистачає усіх і всюди», — розповідає Тетяна Пашкіна.

Також вона додає, що й активність пошукачів роботи зменшилась. Бо є ситуації, коли на вакансію відгукуються двоє осіб, а раніше на вакансію могло відгукнутись понад 19 людей. Можна сказати, що у всіх технічних сферах є брак чоловіків. Але, де це можливо, підприємства намагаються замінити їх жінками або автоматизувати якимось чином, щоб все працювало як належно.

«До прикладу, біля мого будинку в парку курсує дитячий паровозик, де за кермом постійно був чоловік, який голосно сигналив. Днями, я бачу, що за кермом цього паровозика їде жінка. Зазначу, що у 2017 році в Україні анулювали список професій, які вважались чоловічими. У зв’язку з технічним прогресом, жінки можуть працювати на різних роботах. До прикладу, оператори на телебаченні. Раніше професійна техніка і камера важила чимало, тож жінка не могла фізично з нею рухатись. Тепер на ці посади наймають операторок, адже техніка та камери стали значно менші, легші за вагою, і жінка може з легкістю знімати сюжети. Тому, знову ж таки, роботодавці можуть залучати жінок, коли це необхідно. І зараз, і згодом», — підкреслює експертка.

При цьому Київ нині знову почав тримати першість у рівні заробітної плати по Україні, каже Тетяна Пашкіна. Столиця втратила свої позиції у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення, коли у Львові було більше вакансій. Тепер же Львів займає почесне друге місце, а Київ на першому у рейтингу найбільших заробітних плат в Україні.

«Але, якщо врахувати вартість оренди житла, розваги, побут, то, мабуть, перевага незначна. Львів хоч і наздоганяє Київ за вартістю оренди житла, за ціною на різну продукцію, але все одно, жити й працювати в Києві — дороге задоволення. Проте, ми маємо хороше ППО», — наголосила Тетяна Пашкіна.

Чоловіків, які не воюють і не ховаються вдома від мобілізації, роботодавці не визначають як окрему категорію кандидатів

Журналісти «Київщини 24/7»  поспілкувались і з HR-менеджеркою однієї зі столичних компаній Вікторією, яка розповіла яку вакансію зараз найскладніше закрити, щоб знайти достойного кандидата та яких фахівців не вистачає.

Нині компанії не виділяють в окрему категорію кандидатів чоловіків, які не воюють і не ховаються вдома від мобілізації, а шукають роботу. Умови стандартні та однакові для всіх. А вакансії, якими нині найбільше цікавляться і чоловіки, і жінки, це пропозиції з IT-сфери, яка під час війни набрала ще більшої популярності серед обох статей.

«Обрання сфери IT зростає з кількох причин, можу виділити основні: висока оплата праці; гнучкий формат роботи та можливість працювати віддалено; розвиток технологій що створює постійний попит на фахівців у цій галузі; кар’єрні можливості.

Загалом зараз кандидати дуже звертають увагу на умови та формат роботи, а саме віддалений формат є цікавішим. Віддалений формат роботи привабливий для кандидатів через свою безпеку, гнучкість та здатність забезпечувати продуктивність навіть у складних умовах. Саме через це робота на фрілансі також має високу популярність», — розповіла Вікторія.

HR-менеджерка додає, що з початком повномасштабного вторгнення кожна галузь бізнесу зазнала і продовжує зазнавати змін та нестачу працівників на робочих місцях.

«Основні галузі: військова галузь, медична галузь, технічна галузь, працівники гуманітарних організацій, працівники засобів масової інформації. Серед робочих професій найбільш затребуваними та дефіцитними в Україні є маляри, штукатури, будівельники доріг і мостів, фахівці з ремонтних робіт», — зазначила HR-менеджерка Вікторія.

Бронювання може стати ключовим моментом для ухвалення рішення чоловіка про працевлаштування, але не основним

HR-менеджерка Вікторія розповідає, що бронювання для чоловіка на підприємстві є не основним елементом ухвалення рішення про працевлаштування. Чоловіки не готові працювати будь-де, лиш би дали «бронь». Фахівчиня розповідає, що рівень заробітної плати, формат роботи та задачі стоять на першому місці.

«Зараз співпрацюємо з двома компаніями у яких запит на фахівців майже з однаковим функціоналом. В одній компанії бронь для співробітників пропонують, в іншій — ні. Кількість кандидатів, які відгукаються та проходять співбесіди за вакансіями в обох компаніях, майже однакова, незалежно від того бронює компанія чи ні. Звісно, бронь може стати важливим важелем для ухвалення рішення на користь того чи іншого роботодавця, але не основним. Рівень заробітної плати, формат роботи та задачі стоять на першому місці», — розповідає Вікторія.

Найскладніший період у нас ще попереду

Якщо порівняти період початку повномасштабного вторгнення, період до закону про мобілізацію і після його ухвалення, то усі були однаково складні для ринку праці, хоч й з різними викликами. Найскладніший період у нас ще попереду, вважає Тетяна Пашкіна.

«Відверто кажучи, той закон, який ухвалили, він регулює перший крок до взаємодії держави й чоловіків призовного віку. Однак, як може бути успішною та співпраця, якщо чоловіки призовного віку за цього закону гадки не мають, що буде далі після того, як вони зареєструються і налагодять свої взаємовідносини з державою.

Тобто не прописана система того, як чоловік має діяти після того, як оновить дані в ТЦК і що йому пропонують далі, якщо є різні деталі: стан здоров’я, сімейний стан, вік, робота тощо», — наголосила експертка ринку праці.

Експерти наголошують, що на ринок праці впливає відсутність прозорих правил гри — що і як відбувається у взаємодії держави й чоловіка. Відповідно ця невизначеність призводить до того, що чоловіки не готові йти на співпрацю з державою. Тому, можна сказати, що у зв’язку з цим чоловіки не готові влаштовуватись на роботу офіційно, а перед цим йти до ТЦК, бо вони не знають, що буде далі.

Читайте також: Через гострий брак фахівців роботодавці мають забути про ейджизм в Україні

Авторка: Іванна Гончар

Фото: Київщина 24/7, Тетяна Пашкіна, з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.