Як виглядала Прип’ять до аварії на ЧАЕС: раритетні фото нагадують про втрачене місто

Місто Прип’ять у Київській області було засноване у 1970 році як зразкове радянське місто для працівників Чорнобильської атомної електростанції та їхніх родин. На момент аварії у місті проживало понад 49 тисяч осіб, середній вік мешканців становив лише 26 років. Прип’ять була одним із наймолодших і найперспективніших міст Радянського Союзу.

Місто розбудовувалося за сучасними для того часу стандартами: просторі квартири, широкі вулиці, школи, дитячі садки, поліклініки, численні магазини, палац культури, готель «Полісся», басейн «Лазурний». Особливою гордістю був парк атракціонів із колесом огляду, яке мало урочисто запрацювати на травневі свята 1986 року.

Прип’ять вважали еталоном радянського «міста майбутнього» – зразком того, як повинно виглядати життя в епоху прогресу. Тут кипіла молода енергія, вирували плани на життя, народжувалися діти, будувалася кар’єра.

Але все змінилося в одну ніч. 26 квітня 1986 року о 00:23 сталася аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС – найстрашніша техногенна катастрофа в історії людства. Протягом наступних годин і днів рівень радіації став смертельно небезпечним, хоча про реальну загрозу людям одразу не повідомили.

27 квітня, через 36 годин після вибуху, почалася евакуація мешканців Прип’яті. Їм сказали взяти із собою лише найнеобхідніше, обіцяючи, що повернуться через кілька днів. Ніхто тоді не знав, що повернення додому вже ніколи не буде.

Сьогодні Прип’ять – це покинуте місто-привид, занурене в тишу, де серед зарослих вулиць та порожніх будівель досі відчувається присутність минулого. Це – застигла трагедія і водночас пам’ятник людській мужності й самопожертві.

Цьогоріч ми вшановуємо 39-ту річницю Чорнобильської катастрофи. Світ досі вивчає її наслідки, а Україна зберігає пам’ять про подвиг ліквідаторів і загиблих. Чорнобиль і Прип’ять – це нагадування про те, якою дорогою ціною може обійтися людству байдужість до безпеки та правди.