Якими українськими копалинами насправді цікавиться Трамп і чому це вигідно для нас?

Президент Америки Дональд Трамп заявив, що для отримання подальшої допомоги від США, Україна має надати доступ до рідкоземельних елементів. Зокрема тих, що використовують в електронних приладах, запалювальних сумішах, ядерній техніці, а також як каталізатори.

Україна має дуже обмежені поклади окремих рідкоземельних елементів. Відомо, що частина з них знаходиться на тимчасово окупованих територіях, проте точні дані про ці елементи становлять державну таємницю. Що може цікавити уряд Америки розповідає «Київщина 24/7». 

Дональд Трамп домовиться про мирну угоду для України та поверне гроші США коштом українських ресурсів. Про це повідомили на сайті Bild. Там зазначили, що Україна має природні ресурси та цінні метали на $7 трильйонів. Зокрема сюди входять: уран, титан, літій, графіт та інші стратегічні ресурси.

Володимир Зеленський робить ставку на те, що нового президента США справді цікавлять лише гроші, зазначає видання.

Своєю чергою, у Financial Times вважають, що один з пунктів «плану перемоги», який зацікавив Трампа 一 це доступ до українських природних ресурсів.

Річ у тому, що наразі світове виробництво рідкоземельних елементів (скандій, ітрій, лантан та елементи-лантаноїди), складає лише 354 тис. т, з яких 68% у Китаю, 12% – США та 5% – Австралії.

«Запаси цих елементів оцінюються в 110 млн т, з них на Китай припадає 44 млн т, на В’єтнам – 22 млн т, на Бразилію – 21 млн т, на Індію – 7 млн т, на Австралію – 6 млн т, на інші країни – 10 млн т», 一 розповідає старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда.

За даними ЦЕС, реальний інтерес для закордонних інвесторів становлять інші стратегічні копалини, запаси яких має Україна. Передусім йдеться про титан (використовують у машинобудуванні та виробництві фарб і пластмас), літій (акумуляторні батареї, скло, кераміка) та нікель.

Титан

Україна має близько 1% світових запасів (8 млн т) та до повномасштабного вторгнення забезпечувала 6-7% світового видобування титанових руд та виробництва титанових концентратів. За даними USGS, у 2024 році Україна суттєво скоротила виробництво титану – до 120 тис. т ільменітового та 10 тис. т рутилового концентрату. Найбільший виробник титану в Україні, Об’єднана гірничо-хімічна компанія (UMCC-Titanuim) був приватизований у 2024 році за майже 4 млрд грн.

 Літій

Офіційно запаси літію становлять державну таємницю, неофіційно – оцінюються у 500 тис. т. Це менш як 2% світових резервів, але значні поклади за мірками європейських країн. Українські запаси найчастіше вважаються другими в Європі за обсягом після Німеччини. Родовище Крута Балка розташоване на окупованій території, Шевченківське – на лінії фронту, інші родовища розташовані у відносно безпечній Кіровоградській області.

Україна поки не видобуває літій.

Нікель та кобальт

Підтверджені запаси нікелю в Україні оцінюються у 215 тис. т – при загальносвітових запасах 58 млн т.  Крім того, нікелеві руди містять кобальт, якого в Україні за різними оцінками до 100 тис. т, або трохи менше ніж 1% світових запасів.

За оцінкою Forbes за 2023 рік, сукупна вартість корисних копалин в Україні сягає 15 трильйонів доларів.  Понад 70% загальної суми припадає на три області – Донецьку, Дніпропетровську та Луганську.

Варто зазначити, що наразі половину ресурсів України окуповано росією. рф взяла під контроль українські території із покладами енергоресурсів, металів та мінералів, які оцінюються принаймні у 12,4 трильйона доларів.

«Вони повністю окупили витрати на війну», — заявив  головком ЗСУ (2014-2019) Віктор Муженко.

Мінеральні багатства України — це більше, ніж просто копалини

Отже, український графіт у мікросхемах смартфонів, український літій у батареях електрокарів чи український титан у крилах Boeing — це не просто амбітна мета, а реальна перспектива. Але щоб вона стала реальністю, потрібен продуманий підхід і чітка стратегія у використанні природних ресурсів.

Олена Шуляк, голова партії «Слуга народу» підкреслила, що мінеральні багатства України — це більше, ніж просто копалини. Вони є фундаментом, здатним зробити нашу країну вагомим гравцем у світовій економіці, особливо в період технологічних проривів. Літій, кобальт і графіт — це стратегічно важливі ресурси для виробництва сучасних акумуляторів, мікрочипів та інших високотехнологічних компонентів. Якщо ми об’єднаємо зусилля держави, бізнесу та суспільства, Україна може стати «мінерально-рудною Перською затокою».

І ця опція може бути навіть вигідною для України, пояснює виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ:

«Було б добре, якби Україною зацікавилися іноземні партнери, що дозволило б залучити інвестиції у природні ресурси та інші сфери. Війна вже послабила вплив місцевих олігархів, що відкриває можливості для пошуку міжнародних партнерів, здатних підтримати захист та розвиток українських ресурсів», 一 каже Гліб Вишлінський.

Складність видобутку полягає в тому, щоб зробити копалини придатними до використання – цей процес дорогий, потребує обладнання та кваліфікованих працівників. Водночас ці метали вважаються критичною сировиною і становлять великий інтерес для промисловості як США, так і ЄС.

Залучення іноземних інвесторів до розробки критично важливих корисних копалин дозволить інтегрувати Україну у виробничі ланцюжки.

Президент Володимир Зеленський у Плані Перемоги також особливо підкреслив значення природних ресурсів для відновлення та розвитку України. Йдеться не лише про їх видобуток, а й про залучення інвесторів, модернізацію галузі та створення спільних проєктів із міжнародними партнерами. Такий підхід відкриває величезні перспективи для розвитку економіки та формування нових ринків.

Олена Шуляк, голова партії «Слуга народу» резюмувала:

«Наші ресурси важливі не лише тому, що вони є. Їх стратегічність полягає у здатності ефективно їх використовувати. У світі, де доступ до рідкоземельних металів визначає економічну і технологічну перевагу, Україна може запропонувати себе як надійного партнера. Але лише постачати сировину — недостатньо. Ми повинні створювати додану вартість, розвиваючи інфраструктуру, локалізуючи переробку та виробляючи готові продукти: батареї, компоненти для електромобілів, мікросхеми тощо. Саме це зробить видобувну галузь рушієм економічного прориву».

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Життя після: як в Україні допомогають жінкам, які пережили сексуальне насильство під час війни

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.