За головування Кличка столиця новий Генеральний план ніколи не побачить: Київрада повертається до старого Генплану міста

Київрада скасувала своє рішення від 18 вересня 2008 року № 262/262, що стосувалося розробки нового Генплану розвитку Києва до 2025 року. Оскільки Київським міським головою і головою КМДА був Леонід Черновецький і він доручив розробку нового генплану, то документ називають «Генпланом Черновецького». І дав він таку вказівку, щоб приховати масові порушення чинного Генплану, затвердженого у 2002 року.

Київрада також дала зелене світло для розробки змін до чинного Генерального плану міста Києва, затвердженого у 2002 році, який довгий час ігнорували у КМДА та міськраді. Наразі невідомо, скільки витратять з бюджету на цей новий процес, але, ймовірно, що частину коштів фінансуватимуть великі будівельні компанії. Адже саме так, розробляються останні роки майже усі детальні плани територій – їх розробку фінансує якась приватна компанія, яка хоче законним шляхом забудувати якусь ділянку в місті та легалізувати те, що вже було там побудовано незаконно. Проте невизначеність щодо того, як будуть моніторити порушення чинного Генплану та покарання винних, залишається.

Журналісти «Київщини 24/7» поспілкувались з членом Громадської ради при КМДА Дмитром Кальком, щоб розібратися зі змінами до Генерального плану міста Києва та з’ясувати чи на часі вони.

ДОВІДКА: Калько Дмитро Олексійович – фахівець у галузі права. Був керівником Адвокатського об’єднання «Український адвокат». Також очолював підприємство Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України». У 2018 році отримав свідоцтво адвоката. З 2020 року став членом Громадської ради при КМДА.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа – створити комфортне середовище для мешканців. Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації – раціональне використання території. Завдання генплану – створення підґрунтя для раціонального використання території.

Генплан Черновецького

Затвердження та втілення рішення від 18 вересня 2008 року №262/262 щодо розробки нового Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року завжди супроводжувалися сильною критикою від окремих депутатів, юристів, архітекторів, експертів і громадських діячів. Розробників нового Генплану Києва відкрито називали злочинцями, а сам документ – аферою і засобом «дерибану» землі. Ця афера розпочалася коли Київським міським головою і головою КМДА був Леонід Черновецький.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного Генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином тодішній міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення. Ця ситуація триває досі.

«Леонід Черновецький, апелюючи документом «Містобудівне обґрунтування», вніс понад 2 тисячі правок до чинного Генплану Києва. Для отримання неправомірної вигоди він зробив, так звані, «лоти для продажу», під назвою «цікаві місця для будівництва». Там, де земельна ділянка не відповідала Генплану, вони міняли мостобудівну документацію з можливістю надалі змінювати цільове призначення земельної ділянки та продавали її», – розповідає Дмитро Калько.

Тоді Віталій Кличко та його команда в Київраді активно протистояли цьому, але коли Кличко став мером після Черновецького, про це питання забули, а процес розробки нового Генплану продовжився без значних змін. По суті, команда Кличка перейняла і реалізувала процес делегітимізації чинного Генплану. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Наприклад, якби місто не ігнорувало виконання чинного Генплану, то мешканці Троєщини та Виноградаря вже давно могли б користуватися метро, а довжина столичної підземки була б значно більшою, ніж зараз.

Однією з основних переваг для чиновників КМДА і міських депутатів є можливість керувати забудовою Києва, зокрема комерційними об’єктами, в інтересах приватних інвесторів, маючи з цього чималий прибуток. Крім того, скориставшись тим, що скоро нібито з’явиться новий, сучасний і гарний Генплан Києва, в КМДА почали погоджувати будь-яку комерційну забудову там, де чинним Генпланом земля була заброньована під нові дорожні розв’язки, мости та тунелі, промислові та паркові зони тощо. При цьому, всі ці порушення чинного Генплану почали вносити в проєкт «Генплану Черновецького». На цей же недороблений проєкт Генплану містобудівний департамент КМДА почав посилатися при розробці та погодженні ДПТ (ред. – детальний план території).

«При розробці детального плану території теж є свої махінації, адже зміну цільового призначення землі деякі називають, в тому числі суди, уточненням Генплану, оскільки ДПТ згідно з законом має уточнювати Генеральний план. Коли в ДПТ одна й та сама територія, порівняно з Генеральним планом, змінює цільове призначення та взагалі категорію земель, то це уточнення, а інші кажуть, що це суперечить Генплану. Тому тут теж є махінації, але вони не ухвалюють їх вночі, а в «прямому ефірі», – зауважив Дмитро Калько.

Своєю чергою це дозволило депутатам Київради голосувати за відведення земельних діяльнок під будівництво чи реконструкцію з порушенням функціонального та цільового призначення землі. Чим позбавили киян зелених зон, робочих місць, архітектурних та культурних пам’яток, майбутніх шкіл та медзакладів тощо.

Новий – добре забутий старий Генплан

11 квітня 2024 року столична міська рада ухвалила рішення під назвою «Про невідкладні заходи забезпечення сталого розвитку м. Києва». Проєкт рішення №08/231-330/ПР від 4.03.2024 року було винесено на розгляд міських депутатів у порядку невідкладності. Ініціаторами виступили заступник голови КМДА Петро Оленич, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов та начальник юридичного управління цього департаменту Віктор Коляденко. У сесійній залі проєкт рішення було затверджено майже без обговорення голосами 67 депутатів.

«Якщо почитати пояснювальну записку, то Київрада посилається на перехідні положення закону, який дозволяє вносити зміни до Генерального плану. Зауважу, що вносяться зміни до Генерального плану так само як ухвалюється Генплан. Тобто я не зовсім розумію, що вони мали на увазі під змінами. З відповіді Свистунов, яку він надав мені на засіданні робочої групи, мені зрозуміло, що вони мали на увазі розробку чи початок розробки нового Генплану. Можливо вони мали на увазі спосіб ухвалення нового Генерального плану через зміни. Досить нерозв’язна проблема, бо ми бачимо, що Кличко за 10 років ніяк не може провести заходи для того, щоб збалансувати головну містобудівну документацію. Що вони там тоді всі роблять? Як правило, у нас в Київраді, як у будь-якій узурпованій декількома людьми системі, ухвалюють рішення більшість депутатів від політичної партії «Удар». За 5 років на засіданнях я деяких депутатів навіть голосу не чув! Зауважу, що мінімум 3 депутати з «Удару» одночасно обіймають посади заступників міського голови. Загалом усі, без виключення, ключові посади призначаються Кличком. Тому все, що ми бачимо, все, що відбувається та не відбувається за мовчазною згодою чи за активною участю міського голови. Усі рішення ухвалюють особа або особи, які у системі координат Кличка відповідають за ухвалення рішень в певній сфері», – зазначає Дмитро Калько.

Як стало відомо, замовником розробки документації з внесення змін в чинний Генплан Києва визначено Департамент містобудування та архітектури КМДА. Тепер ця структура займатиметься збором нових вихідних даних до проєкту «Внесення змін до Генерального плану міста Києва», приготує пропозиції щодо джерел фінансування цього процесу та повинна буде визначити розробника відповідної містобудівної документації. Комунальна організація «Інститут Генерального плану м. Києва» повинна буде передати розробнику всю необхідну документацію, включно з «матеріалами проєкту Генплану Києва» і низкою планів зонування столиці.

Крім того, Департамент охорони культурної спадщини КМДА отримав завдання виступити замовником розроблення «науково-проєктної документації з визначення меж і режимів застосування історичних ареалів міста Києва», запропонувати джерела фінансування такого розроблення, визначити очікувану вартість та самого розробника. Мова йде про режими забудови таких ареалів й історико-архітектурний опорний план, який повинен бути невіддільною частиною Генплану.

Київрада скасувала й рішення від 20 березня 2012 року №69/8353 «Про розробку плану зонування території міста Києва». З цією розробкою у столичної влади теж були певні проблеми, включаючи неефективно витрачені кошти.

«Однозначно за головування Кличка ми новий Генеральний план ніколи не побачимо! Чому? Це скоріше питання до нього. Генеральний план – це сталість відносин між державою, людьми та бізнесом. За ухваленим документом ми живемо 20-30 років. А цим «рібятам» потрібно зовсім інше. Суть корупції полягає в тому, щоб в однаковій ситуації ухвалювати діаметрально протилежні рішення, щодо різних осіб по-різному. В основу покладається дефіцит послуги, тобто держава це послуга, а недобросовісні державні службовці продають цю послугу. Я звинувачую Кличка в тому, що він побудував і організував корупційну структуру, яка може створювати й постійно створює попит на корупційні пропозиції. Це відбувається шляхом призначення відповідних посадових осіб та шляхом нерозгляду належним чином скарг. Не можливо оскаржити ніяких дій підлеглих Кличка. Вони користуються тим, що подавати скарги на дії посадовців можна тільки Кличку, але там йде кругова порука. Як можна притягнути до відповідальності людину, якій Кличко щомісяця виписує премії? Він всіх попризначав, і якщо йому потрібно задовольняти мою скаргу, він вже не може виписувати їм премії, йому потрібно буде дати догану цій людині, відкрити дисциплінарне провадження. Тобто вони всі почнуть звільнятись, бо дві догани в рік – це звільнення. А де він таких «дурників» понабирає, які будуть виконувати його вказівки? І отут виникає потенційний конфлікт інтересів та корупційні ризики», – наголошує Дмитро Калько.

У пояснювальній записці до проєкту рішення №08/231-330/ПР від 4.03.2024 нарешті написано, що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Тобто розробляти новий Генплан не було потреби. Також в пояснювальній записці написано, що плани зонування окремих територій столиці з середини 2020 року можуть затверджуватись змінами в Генплан. Мабуть, тому окремі Плани зонування столична влада вирішила далі не розробляти, хоча бюджетні гроші на це раніше виділялись і витрачались.

«На мою думку, робити Генеральний план Києва зараз однозначно не на часі. У нас зараз є такий термін «мобілізація» – це не просто призов фізичної особи до військкомату, це мається на увазі адаптація усіх підприємств, органів влади, будь-якої форми власності організацій до умов воєнного часу. Тобто це комплексні заходи, немає чіткого визначення виключного переліку дій направлених на мобілізацію для забезпечення нашої перемоги. Будь-які припинення надходжень до бюджету, з погляду економічної безпеки, мобілізації та забезпечення фінансової спроможності держави – це негативні явища. Друге ще питання — морально-етичний аспект, адже є багато військових, які перебувають на фронті, і мають, наприклад, тимчасові споруди у Києві, але не можуть взяти участь у конкурсі щодо надання права на оформлення паспортів прив’язки тимчасових споруд. Їх мобілізували або вони пішли добровольцями, а до війни основна його зайнятість була підприємницька діяльність. Тут питання й до центральної влади: «Чому вона дозволяє, як в період мирного часу, здійснювати такі фундаментальні перетворення?». Я вважаю, що має бути закон, де б на час воєнного стану тимчасово обмежили  права місцевого самоврядування», – наголошує Дмитро Калько.

До чого тут забудовники?

Враховуючи, що в документі йдеться про пропозиції стосовно пошуку джерел фінансування розробки містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану міста Києва», можна припустити, що в цьому питанні навіть зможуть спробувати зіграти в «інвестування з боку столичних забудовників». Саме так, нагадаємо, розробляються останні роки майже усі детальні плани територій – їх розробку фінансує якась приватна компанія, яка хоче законним шляхом забудувати якусь ділянку в місті та легалізувати те, що вже було там побудовано незаконно.

«Це все про забудову, яку керівництво Києва дуже полюбляє регулювати в «ручному режимі». Забудова – це єдина сфера столиці, у якій можна заробити дуже багато грошей і відразу, більше таких бізнесів у Києві, на жаль, немає. Відомо: якщо бізнес працює лише на короткострокову перспективу, як у випадку зі столичними забудовниками, то це ознака корумпованої країни третього світу. Ми маємо справу з постійною адаптацією міста під вимоги приватних забудовників – нове рішення Київради в результаті навіть може надали їм додаткову можливість будувати там, де вони раніше не могли. По суті ж нічого не зміниться. У Київраді та КМДА продовжать змінювати містобудівну ситуацію, виходячи з перманентної зацікавленості й замовлень з боку певних осіб. Це є і буде надалі такий собі супермаркет, куди «забудовник-покупець» приходить за послугами, на наданні яких вигоду будуть отримувати у тому числі й ті, хто на Хрещатику, 36 «командують балом». Жодне голосування майнового характеру в Київській міській раді не відбувається на загальних підставах згідно з законом. Кожне рішення певним чином кимось профінансоване!», – додає Дмитро Калько.

Схоже, що столична влада, ухваливши рішення про «Зміни до Генерального плану міста Києва», внесе до чинного Генплану всі зміни, які вважатиме за потрібне. По суті це буде «новий» Генплан, тільки його так не називатимуть, бо ж від «старого», затвердженого у 2002 році Генплану, там, скоріш за все, нічого не залишиться. Залишається відкритим питання: чому перед затвердженням нового Генплану не проведуть моніторинг порушень чинного документа?

Крім того, залишається питання відповідальності за даремно витрачені на розробку нового Генерального плану кошти бюджету Києва. Хоч наразі інформацію про точні розміри таких видатків у відкритих джерелах не знайти, але ще наприкінці 2019 року депутати Київради повідомляли, що на той час на розробку нового Генплану було витрачено близько 50 млн гривень, а у 2021-2023 роках планувалося витратити ще 9,4 млн гривень.

Читайте також: Дружина виконувача обов’язки голови Святошинської РДА Василя Григоренка купила квартиру у Києві за 6 гривень

Фото: Київщина 24/7, з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.