Забруднення повітря у Києві: чому це небезпечно і як це змінити

Забруднення повітря в Києві стає однією з найбільших екологічних проблем столичці. Постійне перевищення показників небезпечних речовин у повітрі впливає на здоров’я киян і викликає стурбованість серед експертів. Вдихання повітря з високим вмістом шкідливх домішок може призвести до низки тяжких захворювань.

Столичні чиновники визнають проблему, однак звертають увагу на обмеженість ресурсів для ефективної боротьби з забрудненням. Екологи ж наголошують на важливості створення більш сталих міських умов та впровадження екологічних технологій для зменшення впливу на навколишнє середовище.

Журналісти «Київщина 24/7» проаналізували, через що погіршується якість повітря в столиці, як забруднене повітря впливає на здоров’я людей та які є шляхи виправлення ситуації.

Київ у світовому рейтингу якості повітря

Згідно з інформацією з глобальних систем моніторингу якості повітря, таких як SaveEcoBot, Київ все частіше опиняється серед найбільш забруднених міст світу.

Так, 8 березня 2025 року Київ посів 18 місце у рейтингу якості повітря серед великих міст світу з індексом 125, що відповідає рівню «шкідливе» забруднення.

Найбільш забруднене повітря було в Святошинському районі.

Однак були й критичніші дні, коли якість повітря в Києві перебувала на рівні «нездорове», і місто входило до десятки найбільш забруднених міст світу.

Наприклад, станом на ранок 24 лютого 2025 року Київ посів 6 місце в рейтингу якості повітря серед великих міст світу (з індексом 178 ). І така ж критична ситуація з якістю повітря в столиці була зафіксована і минулого року.

20 вересня 2024 року, за данними сервісу IQair, через смог Київ посів 1 місце антирейтингу. В цей день в столиці оцінка якості повітря сягала індексу 173, що перевищувало норму більш ніж у 17 разів. І це ще не антирекорд за минулий рік.

Бо влітку 2024 року були дні, коли показник забруднення у столиці сягав 356 пунктів. Київ був у темно-фіолетовій зоні, позначеній як «дуже шкідливо для здоров’я».

Джерела забруднення повітря

На якість повітря впливає низка чинників, природного походження і інфраструктурної діяльності людини.

Фахівці з Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та Національної академії наук України пояснили, що найчастіше цей показник повітря обумовлений несприятливими погодними умовами.

Вони пояснили, що відсутність дощів, слабкі вітри та температурні інверсії призвели до скупчення шкідливих речовин біля земної поверхні.

«Низька швидкість вітру та відсутність опадів не дозволяли ефективно розсіювати забруднення. В умовах, де активно працює автотранспорт і промисловість, які можуть використовувати паливо низької якості, концентрація шкідливих речовин була значно вищою, ніж у попередні зимові місяці», – пояснюють фахівці.

Екологи, в свою чергу, підкреслюють, що не слід забувати про неприродні фактори забруднення атмосфери. Тому що, за словами експертки з питань промислового забруднення Марини Ратушної, в Києві є два основних джерела забруднення повітря: стаціонарні (промислові) та пересувні (транспортні) джерела.

 «За офіційною статистикою, 65% викидів припадає на промислові джерела, а 35% — на транспорт. В Києві основним джерелом забруднення є саме автотранспорт, який використовує бензин. Викиди від нього складають близько 90% від усіх викидів в атмосферу столиці», — зазначила Марина Ратушна.

Вона також додала, що найвища концентрація забруднювальних речовин спостерігається влітку та восени, коли погода спекотна, безвітряна або є туман, що ускладнює розсіювання викидів.

А фахівчиня з Центральної Геофізічної обсерваторії імені Бориса Срезневського, Ніна Ротач повідомила, що ситуація із забрудненням повітря в Києві спостерігається вже протягом багатьох років. І з кожним роком рівень забруднення повітря в столиці зростає, що призводить до серйозних наслідків для здоров’я мешканців міста, особливо серед дітей та людей з хронічними захворюваннями.

Експертка зазначила, що погодні умови, такі як опади, сприяють певному очищенню атмосфери, тому показники якості повітря можуть коливатися протягом дня.

«Перевищення є, але й наш організм пристосовується. Забруднення не стоїть на місці. Подув вітер – очистив атмосферу. Люди ж не відмовляться від своїх авто, щодня затори, це – мегаполіс. Влітку рівень буває високим, взимку меншим, влітку після дощів повітря теж очищується», – пояснює Ніна Ротач.

Забруднення повітря виникає не лише через несприятливі погодні умови, промисловість і транспорт, а й набуває ще більшої гостроти в умовах бойових дій. Вибухи, обстріли та використання важкої техніки лише погіршують ситуацію.

Однак фахівці підкреслили, що хоча наслідки ракетних обстрілів та атак безпілотників могли впливати локально, але вони не стали основним фактором загального забруднення.

«Наслідки війни є точковими і не змінювали загальний характер забруднення. Погіршення якості повітря формуються через пожежі після ракетних ударів і атак безпілотними літальними апаратами », — зазначили в Національній академії наук України.

Як вимірюють рівень забруднення повітря

Відповідні державні служби проводять постійний моніторинг стану навколишнього середовища в усіх містах нашої країни.

Зокрема, у Києві систематичні спостереження за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі проводять на 16 стаціонарних постах з періодичністю відбору проб 6 днів на тиждень, 3-4 рази на добу.

На стаціонарних постах визначають 20 забруднювальних домішок, таких як пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, аміак, фтористий водень тощо.

Натомість, заступник голови КМДА Петро Пантелеєв зауважив, що в столиці працює мережа із семи високоточних пунктів спостережень за станом атмосферного повітря.

За його словами, ці пости є одним із елементів системи цивільного захисту, адже контролюють стан повітря в столиці, враховуючи фактори підвищеної небезпеки під час війни.

«Києву необхідні джерела комплексної та якісної інформації про стан атмосферного повітря у столиці, тим більше на фоні обстрілів міських інфраструктурних об’єктів. Ми повинні контролювати ситуацію, щоб прийняти відповідні рішення про стан повітря. Обладнання на постах моніторингу відповідають європейським стандартам і є сертифікованими. Системи з аналогічним принципом роботи працюють у Лондоні, Парижі, Мюнхені та інших містах», — зазначив Петро Пантелеєв.

Але міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський зазначив, що, хоча моніторинг якості повітря в Україні здійснюється, проте обладнання, яке для цього використовують – застаріле. Саме це й ускладнює точну оцінку показників забруднення.

За його словами, наразі планується побудувати близько 70 референтних станцій. Мінімально в Україні має бути 180 таких станцій, щоб ефективно моніторити й мати об’єктивну інформацію про стан атмосферного повітря в усіх регіонах. Водночас очільник Мінекології додав, що тільки після цього можна буде точно сказати, яка насправді ситуація з якістю повітря не тільки у Києві, а загалом в Україні.

А екологиня Марина Ратушна підкреслила, що треба розширювати й оновлювати систему моніторингу, бо обсерваторія Срезневського, яка була створена у 60-х роках минулого століття і весь цей час не оновлювалася, не може показувати дані щогодини. Отже, вона не може фіксувати всі шкідливі речовини. Фахівчина підкреслила необхідність фінансування нових автоматизованих постів моніторингу якості повітря.

«У Києві вже встановлено два такі пости на Харківському шосе і вулиці Вербицького, але вони працюють у тестовому режимі та поки що показують некоректні дані. Це виявляється у розбіжності між даними міжнародної системи IQAir, яка вказує на високий рівень забруднення, та показниками київських постів, які демонструють хорошу якість повітря», — зазначила експертка ГО «Екодія».

До того ж, фахівці зазначають, що кияни можуть самі відстежувати стан атмосферного повітря та радіаційний фон у столиці в режимі реального часу:

• на карті в Департамені захисту довкілля та адаптації до змін клімату;
• в додатку «Київ Цифровий».

Якість повітря є важливим показником для здоров’я людей, і особливо важливо стежити за змінами у великих містах і організовувати свій вільний час так, що наносити менше шкоди для власного здоров’я і здоров’я своїх рідних.

Вплив забрудненого повітря на здоров’я

За даними голови ГО «Всеукраїнський респіраторний клуб» та торакального хірурга Євгена Симонця, щорічно в Україні в атмосферу виділяється купа шкідливих речовин. Через це більшає людей з проблеми органів дихання.

Зокрема він додав, що забруднене повітря найперше впливає на людей похилого віку, дітей та підлітків, вагітних жінок та хронічних хворих з проблемами органів дихання та серцево-судинної системи.

Лікар підкреслив, що забруднене повітря особливо небезпечне для пацієнтів, що страждають респіраторними алергозами.

«Таке повітря викликає запалення слизових оболонок, що може викликати ускладнене дихання, навіть може призвести до його зупинки», – сказав Євген Симонець.

За його словами, найчастіше брудне повітря є причиною бронхіту, бронхіальної астми, ХОЗЛ (хронічного обструктивного захворювання легень) та інших серйозних хвороб.

Крім того, екологиня Марина Ратушна також зауважила, що забруднене повітря має накопичувальний вплив на здоров’я людей, проявляючись з роками. Вона рекомендує використовувати спеціальні маски з фільтром під час підвищених показників викидів в атмосфері, оскільки звичайна медична маска не забезпечує належного захисту.

Однак, за словами голови ГО «Всеукраїнський респіраторний клуб», найнебезпечнішим забруднене повітря є для вагітних жінок, бо може спричинити передчасні пологи або малу вагу дитини при народженні.

«Якщо вагітна дихає повітрям зі збільшенням концентрації оксиду вуглецю, особливо в першому триместрі вагітності, в неї в 7 разів підвищується ймовірність народити дитину з вадами розвитку: заяча губа, вовча паща та дефекти серцевого клапана», – розповідає Симонець.

І найстрашнішою причиною впливу забрудненого повітря на легені людини є рак легенів. Як повідомляє Центр громадського здоров’я, за різними оцінками, в Україні тільки від ХОЗЛ потерпає щонайменше 4% мешканців, а близько 2% смертей українців зумовлено цією хворобою.

Захворювання невиліковне, але його можна попередити. Для цього фахівці радять, окрім іншого, не контактувати із забрудненим повітрям.

Лікар радить для профілактики захворювань багато гуляти у парках та скверах, а у будинках та квартирах має бути графік провітрювань, який не збігатиметься з періодом найбільших корків на дорогах.

«Коли візуально та за запахом відчуваєте, що повітря забруднене, зачиніть кватирки та вікна. Переведіть кондиціонери на закритий контур. Це ж слід зробити й в автомобілі, під час пересування на роботу та з роботи в автомобілі», – радить Євген Симонець.

Крім того, Євген Симонець підкреслює, що у раціоні в такий період слід збільшити кількість фруктів та овочів. Відмовитись від фастфуду та солодких газованих напоїв. А часте вологе прибирання вдома (вранці та ввечері) теж допоможе зменшити вплив на органи дихання.

Як зазначили в Всесвітній організації охорони здоров’я, забруднення повітря є однією з найсерйозніших екологічних загроз, яка негативно впливає як на здоров’я людини, так і на навколишнє середовище.

За даними ВООЗ основні аспекти впливу забрудненого повітря:

• Міське середовище: Забруднене повітря також впливає на стан зелених насаджень, які втрачають стійкість до хвороб, а річки та водойми забруднюються осідаючими частками;
• Екосистема: Кислотні дощі, спричинені викидами оксидів азоту та сірки, негативно впливають на ґрунти та водні ресурси, що призводить до зниження біорізноманіття та погіршення якості води;
• Клімат: Забруднення повітря, зокрема викиди парникових газів, сприяє глобальному потеплінню, що викликає зміни клімату, підвищення рівня моря та екстремальні погодні явища.

Однак у Департаменті захисту довкілля КМДА ситуацію з забрудненням повітря в столиці не вважають загрозливою та такою, що не становить жодної серйозної загрози для більшості жителів міста.

В Департаменті відзначають, що рівень забруднення не перевищує критичних норм, однак для людей з хронічними захворюваннями, особливо для тих, хто страждає від астми або серцево-судинних хвороб, рекомендується обмежити прогулянки поблизу великих доріг, де рівень забруднення є вищим.

«Такі показники не становлять загрози для більшості людей. Проте, людям із захворюваннями дихальної системи краще уникати тривалого перебування на вулиці в районах з середнім рівнем забруднення», — зазначають в Департаменті захисту довкілля КМДА.

Відповідальність влади за забруднене повітря

У КМДА забруднене повітря пояснюють просто безвітряною погодою, але частина екологів вважає такі заяви маніпуляцією та покладають відповідальність на міську владу.

Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко підкреслив, що дослідження показали, що 70% забруднення повітря в Києві спричинене автомобільним транспортом, що працює на бензині.

«За десять років керівництва Віталія Кличка в столиці не відкрили жодної нової станції метро, а замість розвитку трамвайних маршрутів місто закуповує дизельні автобуси», — зазначив Володимир Борейко.

Директор КЕКЦ звернув увагу, що не лише транспорт на бензині є джерелом забруднення повітря. За його словами, ще однією причиною критичного стану повітря є масове знищення зелених зон.

«За час керівництва Кличка столиця втратила кілька тисяч гектарів зелених насаджень, які могли б очищувати повітря. Лише офіційна площа столичних парків скоротилася на 800 гектарів, а деякі, як-от Парк Кіото чи Парк «Покол», через забудову зменшилися вдвічі», — додав директор КЕКЦ.

Володимир Борейко, як і більшість екологів, наголошує ще на одній причині стрімкого погіршення якості повітря. Це – хаотична висотна забудова Києва, яка перекриває доступ вітру, що унеможливлює природну вентиляцію міста. Викиди від підприємств лише погіршують ситуацію, адже багато заводів не встановлюють сучасних фільтрів.

Як виправити ситуацію з брудним повітрям

Експертка з питань промислового забруднення Центру екологічних ініціатив «Екодія» Марина Ратушна підкреслює, що ситуацію з забрудненням повітря в столиці можна виправити. Для цього є два варіанти:

• розвиток безпечної та розгалуженої системи громадського транспорту;
• розвиток мікромобільності: велосипеди, самокати, моноколеса.

Експерти Національної академії наук також вважають, що зменшити забруднення повітря в Україні можна, якщо приділяти увагу попередженням про несприятливі метеорологічні умови та відповідно скорочувати викиди в атмосферу в такі періоди.

Однак для цього необхідно впровадити ефективні механізми контролю за викидами від промислових підприємств і транспорту, яких наразі в Україні недостатньо.

Водночас у Києві вже реалізуються екологічні ініціативи, спрямовані на покращення стану довкілля. Комунальні служби впроваджують нові методи озеленення, висаджуючи дощові садки та багаторічні трави, а міська влада займається відновленням міських водойм.

Ділянки без скошування трави

У Києві триває експеримент з відмови від скошування трави на певних міських ділянках. Ця ініціатива здобула підтримку як серед екологів, так і серед 66% киян, які проголосували за неї у додатку «Київ Цифровий».

Як зазначав Олександр Возний, директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату, у 2025 році планується збільшити кількість ділянок без скошування трави, але перед цим проведуть роз’яснювальну роботу для населення, оскільки частина киян підтримує цей підхід, а інші скаржаться на хащі.

«Є частина киян, які розуміють, чому не варто скошувати траву. А є частина, що скаржаться на 15-51 на безлад і зарості. У Дніпровському районі днями мешканці самотужки викосили таку ділянку. Тому інформаційні таблички або стенди стануть у пригоді», — зазначив Олександр Возний.

Зауважимо, що на сьогодні у Києві вже налічується 65 локацій без скошування трави, і проєкт планують масштабувати. До його реалізації залучать керуючі компанії, ОСББ та заклади освіти.

Також комунальні служби поступово відмовлятимуться від тематичних клумб, хоча вони збережуться в парках та інших місцях, де це буде доцільно. Звільнені ресурси планують спрямувати на закупівлю та висадку багаторічних рослин, що сприятиме сталому розвитку міських зелених зон.

Дощові садки та багаторічні трави

Ще одна екологічна ініціатива для Києва, яку вже втілює в реальність КМДА, передбачає висаджування дощових садків і багаторічних трав, які мають не тільки естетичне, але й практичне значення.

Дощові садки є заглибленими клумбами з вологолюбними та стійкими до спеки багаторічними рослинами. Вони виконують важливу роль у зборі та утилізації дощової води, що зменшує навантаження на міську систему водовідведення та допомагає уникнути підтоплень.

Окрім цього, такі зелені насадження відновлюють природний баланс, покращують мікроклімат міста, очищують повітря, зменшують кількість пилу і сприяють поглинанню шуму. Це сприяє створенню комфортнішого та екологічнішого міського простору.

Висновок

Забруднення повітря в Києві є важливою екологічною проблемою, яка має значний вплив на здоров’я мешканців і навколишнє середовище. Показники забруднення, зокрема частки пилу і інших шкідливих речовин, часто перевищують допустимі норми, що відображається в системах моніторингу якості повітря.

Столична влада піддається критиці за недостатньо ефективні заходи з очищення повітря та контроль за викидами, хоча вже здійснює певні кроки для покращення ситуації. Екологи наголошують, що потрібно працювати над зниженням рівня забруднення шляхом електромобілів, а також завдяки збільшенню кількості зелених зон. Однак розв’язання цієї проблеми потребує довготривалих зусиль і взаємодії всіх секторів міського управління.

Читайте також: Контроль якості повітря у Білій Церкві: запрацювали перші датчики моніторингу

Фото: з відкритих джерел, SaveEcoBot

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.