Забута історія лемків: як у Києві відроджують культуру депортованої етногрупи

У першій половині вересня традиційно в Україні вшановують пам’яті українців, які стали жертвами примусового виселення в роки СРСР з етнічних українських територій Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини. Термін «переселенці» супроводжував цих людей протягом багатьох років, часто викликавши більше непорозуміння, ніж співчуття. Сьогодні, коли мільйони українців стали біженцями через повномасштабну війну, ці події набули нових відтінків. Багато з них знову втратили свої домівки.

Саме у другу неділю вересня відзначають День пам’яті українців, які стали жертвами примусового виселення у 1944-1951 роках. І протягом тижня у столиці проходить низка заходів, які покликані вшанувати пам’ять цих людей і підкреслити живучість етнічних груп, традицій, мовлення і пісень. Зокрема, активну роботу у цьому напрямку веде київське товариство «ЛемКиїв». Протягом тижня вони мали низку заходів. А в неділю, 15 вересня, відбудеться майстер-клас з витинанки та лемківської писанки. 

Журналісти «Київщини 24/7» зв’язалися з головою «ЛемКиїв» Катериною Чаплик, аби дізнатися чому важливо привертати увагу до проблеми переселення лемків та інших народів, а також про збереження їхніх культурних традицій України.

Примусове виселення населення є однією з найбільш драматичних і болючих сторінок в історії ХХ століття. Особливо це стосується випадків, коли мова йде про депортацію цілих етнічних груп.

За словами голови товариства «ЛемКиїв», цю тему потрібно порушувати, аби цей злочин було засуджено на державному рівні і щоб більше таких злочинів не повторювалось. При переселенні було порушено права людини.

«Це були справді етнічні українські землі і ця ситуація неприпустима в суспільстві. Там порушувались наступні права: конфіскація майна, порушенням людських прав, етичних норм. Адже ми знаємо як важко лемки були депортовані та в яких умовах. Їм давали декілька днів, або декілька годин і в такому поспіху людина мала покинути свою домівку і все, що набула роками. Потім їхали в вагонах з нелюдськими умовами: зимовий період, не облаштовані вагони, їхали поряд з худобою. За 1944-46 роки було депортовано 482 тис. українців. А загалом до 1951 року – понад 700 тис.», – розповіла Катерина Чаплик.

У Києві цими проблемами переймається Громадська організація «Київське товариство «ЛемКиїв».Організація утворилась у 2019 році. Мета – згуртування депортованих родин в нашому товаристві й не тільки з Лемківщини. Крім того, в організації є тематичні зустрічі, на які збираються люди та розповідають про традиції лемків.

«Ми збираємось на великі релігійні свята, щоб зберігати наші традиції. На зустрічах ми спілкуємось. Найближча зустріч буде на Покрову, а для діток буде вистава на Св. Миколая, Великдень. На Великдень ми проводимо розпис писанок, вшановуємо пам’ять біля церкви. Ми стараємось зберігати наші традиції і пам’ятати про наші корені».

Вона також розповіла, що організація нараховує понад 100 депортованих родин з Лемківщини, який згуртовані заради збереження історичної та культурної спадщини.

«Ми спрямовуємо свою діяльність на широкий загал, тому учасниками і гостями свят є не тільки переселенці, а й ті, хто цікавиться цією культурою, хто хоче знати особливості і їхню долю», – зазначила голова організації.

Катерина Чаплик розповіла, що зараз громадська організація шукає способи, як розмістити всі експонати культурної спадщини лемків в музеї, щоб люди могли побачити цінні артефакти.

«Ми звертаємось до всіх державних інституцій, які б могли нам допомогти в цьому. Адже збираючи експозиції до 80-річчя депортації, побачили, що маємо чимало артефактів, серед них: давні світлини, листи з документами про виселення і багато літератури про Лемківщину. Також маємо елементи святкового вбрання і жіночого і чоловічого, писанки з приватних колекцій, малюнки та елементи побуту та інше. Ми все це б хотіли презентувати в музеї на постійній основі», – зазначила голова товариства «ЛемКиїв», – повідомила громадська діячка.

Катерина Чаплик розповіла, що 8 та 10 вересня проходили різні заходи до 80 роковин депортації українців.

«8 вересня ми проводили божественну літургію, тобто урочистості були більш релігійного характеру, де освятили образ Лемківської божої Матері. Крім того, провели першу зустріч із циклу меморіальних заходів, присвячених 80 роковинам депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини. А 10 вересня відбулась науково-практична конференція «Українсько-польське пограниччя: історія, пам’ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики». У ній взяли участь 20 спікерів. В рамках заходу ми розглянули історичні та етнографічні питання пов’язані з депортацією з Закерзоння», – зазначила Катерина Чаплик.

А в неділю, 15 вересня, відбудеться майстер-клас з витинанки та лемківської писанки. Вона повідомила, як з’явилась ідея майстер-класу та кого запросили.

«15 числа маємо комплексний захід, щоб познайомити гостей з культурою лемків. Він розпочинається о 12 години в музеї ім. Грушевського. Запрошено дві майстрині з Тернопільщини Галина Дудар та Таня Семенець. Вони проведуть майстер-класи з витинанки та лемківської писанки для дітей та дорослих Після майстер-класу, можна буде побачити експозиції. На ній будуть представлені колекційні артефакти саме з Лемківщини. А також буде виставка «В моїм серці Лемковина», – відзначила вона.

Голова організації розповіла, який найбільший здобуток за час діяльності ГО «Київське товариство «ЛемКиїв».

«Вважаємо заснування всеукраїнського фестивального конкурсу мистецтв «ЛемЦвіт». Ми його започаткували його в 2020 році і одразу почались ковідні обмеження, а потім початок повномасштабного вторгнення. Наш фестиваль був задуманий, як культурно-освітницький захід для молоді та дітей, але перейшов в дистанційний формат. Проте, ми з року в рік, спостерігаємо великий інтерес. З кожним роком ми відкриваємо нові імена, які формують цілі школи з відтворення давніх традицій лемківської культури», – наголосила очільниця громадської організації.

Наостанок Катерина Чаплик поділилась планами організації на майбутнє.

«Хотіли заснувати на постійно діючій основі гурток співу, гурт з лемківськими музиками та традиційними інструментами, майстерню лемківської вишивки, де могли б аналізувати всю унікальність крою та оздоблення та кольорової гами для одягу» , – резюмувала вона.

Дослідження історії примусового виселення не тільки допомагає розуміти минуле, але й є важливим кроком до примирення і відновлення справедливості для постраждалих народів. Важливо, щоб ми не забували про ці трагічні події і продовжували вивчати їх, аби запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому. Сподіваємось, після матеріалу в «Київщині 24/7» українці почнуть більше дізнаватись власну історію, а також берегти власні культуру та традиції.

Авторка: Ольга Галат

Читайте також: Жителі модульного містечка в Бородянці скаржаться на умови проживання, якими їх забезпечили

Фото: ГО «Київське товариство «ЛемКиїв»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.