Замість щасливого дитинства українські діти отримують статус «дитина війни»

Донедавна термін «діти війни» асоціювався з людьми, які народились до закінчення Другої світової війни. Однак з початку російсько-української війни все змінилось. Адже війна, що триває в Україні, стала причиною страждань для багатьох українських дітей.

За даними платформи «Діти війни», яку створили Міністерство реінтеграції та Національне інформаційне бюро, з початку повномасштабного вторгнення 543 українських дітей загинули, 1296 дитина поранена, 2058 зникли безвісти, 19 546 дітей депортовані або примусово переміщені до рф. Точні цифри встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію. І таким чином в Україні з’являються «діти війни», які потребують соціального захисту.

Журналісти «Київщини 24/7» поспілкувались з керівником Служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради Анжелою-Ангеліною Дордюк, яка розповіла скільки дітей отримали статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, що він дає та з якими труднощами зустрічаються під час надання статусу.

Хто має право отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

Відповідно до законодавства, громадяни України, яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років, називаються «дітьми війни». Попри те, що росія почала вести війну проти України ще з 2014 року, окупувавши спочатку Крим, а потім частину Донецької та Луганської областей, на законодавчому рівні надання такого статусу дітям розробили й ухвалили набагато пізніше.

Офіційно він називається статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Наразі його регулює Постанова Уряду від 5 квітня 2017 р. № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». А до червня 2023 року перелік постраждалих дітей обмежувався Донецькою та Луганською областями.

1 червня 2023 року до постанови внесли зміни та розширили перелік територій, щоб розв’язати проблему надання статусу дітям війни. Тож, наразі статус дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право отримати неповнолітні, які проживають/проживали чи зареєстровані на території, де велись або ведуться активні бойові дії, або території окуповані чи були окуповані російською федерацією.

Крім того, відповідний статус мають право отримати повнолітні особи, які на період воєнних дій, чи збройних конфліктів, чи збройної агресії російської федерації не досягли повноліття.

Відповідний статус надається через низку обставин:

• отримання поранення, контузії, каліцтва;
• фізичне, сексуальне насильство;
• викрадення або незаконного вивезення за межі України;
• залучення до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконного утримання, у тому числі в полоні;
• психологічне насильство.

«Наприклад, якщо ми говоримо про Ірпінську громаду, то це можуть звертатись діти, а також особи, яким на сьогодні виповнилось 18 років, але на момент, коли в Ірпені велись бойові дії, вони були неповнолітніми. Також в постанові є такий пункт про дітей, які зазнали психологічного насильства. Якщо брати роз’яснення, то психологічне насильство не потребує доведення. Отже, можна трактувати,  що діти, які кожного дня бачили чи чули обстріли, або ж були вимушені поїхати за кордон і від цього отримали стрес, є тими, які пережили психологічне насильство», – зазначає Анжела-Ангеліна Дордюк.

Як та де оформити статус: перелік необхідних документів

Керівник Служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради Анжела-Ангеліна Дордюк підкреслює, що потрібно бути готовими до того, що ця процедура доволі затяжна та тривала

Отже, для оформлення статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, потрібно звернутися до Служби у справах дітей та сім’ї.

«В Ірпінській громаді приймання заявок відбувається в ЦНАПі. Це зручно, адже функціонує електронна черга й не потрібно вручну записувати людей чи видавати від руки написані талони на дату і час прийому документів. На етапі подачі заяви спеціаліст одразу консультує: які документи потрібно зібрати, які підстави є для надання статусу, та ін. Загалом після того, як заяву прийняли, вона передається на опрацювання до Служби у справах дітей та сім’ї. Ми виносимо ці заяви на комісії із захисту прав дитини, після чого виносимо на засідання виконавчого комітету. Коли рішення про надання статусу чи ж відмову ухвалюють, то міський голова його підписує. Надалі ми повідомляємо людей про те, що рішення готове та дату й час, коли його можна отримати. Після того інформація про кожну дитину, яка отримала статус вноситься в Єдину інформаційно-аналітичну систему «Діти», – розповідає Анжела-Ангеліна Дордюк.

Звернутись із заявою щодо оформлення статусу може:

• законний представник дитини;
• родичі (бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра);
• вітчим, мачуха;
• представник органу опіки та піклування.

Заявник подає до ЦНАПу такий пакет документів:

• заяву про надання статусу;
• згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Також необхідні засвідчені копії документів:

• свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
• документа, що посвідчує особу заявника;
• документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, – документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
• довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
• паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
• паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
• витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Анжела-Ангеліна Дордюк зазначає, що під час прийому заяви спеціаліст складає акт оцінки потреб сім’ї/особи.

«У нас часто запитують про посвідчення дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Повідомляю: їх не існує!», – наголошує Анжела-Ангеліна Дордюк.

Керівник Служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради додає, що заяви про надання статусу розглядаються протягом 30 календарних днів з дати реєстрації.

«Однак, будемо відверті, існують затримки, які пов’язані з величезним навантаженням на Служби у справах дітей та сім’ї. Ще однією причиною затримок є те, що роботи у нас побільшало, але кількість працівників залишилась та сама. Я спілкуюсь з колегами з сусідніх громад та областей, абсолютно та ж сама ситуація із затримками. Але у кожній громаді подання заяв організовано по-різному. Наприклад, в Чернігові запис на чергу йде на 2026 рік. В Ірпінській громаді все організовано по-іншому: черга відкрита на 5 робочих днів, якщо талони на чергу розбирають, то у будь-якому випадку кожного дня зʼявляться нові талони», – розповідає Анжела-Ангеліна Дордюк.

Які виплати чи пільги передбачені для дітей зі статусом?

На сьогодні у законодавстві не погоджено соціальних гарантій, виплат для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

«З рішенням про отримання статусу можна звернутись до школи чи садочку і написати заяву на безоплатне харчування, якщо його надають. Хоча, я часто зустрічала особисто у соціальних мережах відео про те, що є виплати, пишіть заяви, звертайтесь. Але їх немає! Дуже часто під цими відео є посилання, щоб переходити на сайт для заповнення заяв чи реєстрації. Не робіть цього, адже цим можуть користуватись шахраї!», – зазначає Анжела-Ангеліна Дордюк.

Скільки дітей в Ірпінській громаді отримали статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

Анжела-Ангеліна Дордюк зазначає, що в Ірпінській громаді позачергово статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, надається дітям загиблих героїв та чинних військовослужбовців.

На сьогодні в Ірпінській громаді прийняли понад чотири тисячі заявок, з них опрацювали половину. Тобто, дві тисячі дітей вже отримали відповідний статус. Анжела-Ангеліна Дордюк підкреслює, що в Ірпінській громаді не було жодної відмови про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

«Є дуже багато звернень і ми намагаємось усі переглянути якомога швидше. Хоч розуміємо, що можливо було б швидше, якби такий статус можна було б отримати через «Дію». Ми звертались у Мінцифри з проханням розробити таку категорію, де можна було б подати документи, також Мінсоцполітики просили спростити процедуру. Були повідомлення, що вони працюють у цьому напрямку, однак досі все залишається за таким алгоритмом, як було і є», – додає Анжела-Ангеліна Дордюк.

Для багатьох дітей війна – це не просто історія в книгах, а реальні спогади, які назавжди вплинули на їхнє життя. Дехто з них пережив страшні події, які завдали поранень чи психологічної травми. Усі вони можуть оформити статус дитини, яка постраждала внаслідок війни. Однак, ми впевнені, що усі українські діти та їхні батьки хочуть, щоб взагалі не було причин для набуття якихось статусів. Вони просто хочуть щасливого дитинства.

Авторка: Катерина Чабанюк.

Читайте також: У Брюсселі відбувся перший Саміт Європейської Асоціації Жінок України під гаслом «Україна починається з тебе»

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.