Жителі Гатненської громади блокують будівництво Національного військового кладовища

Національне військове меморіальне кладовище мають побудувати на території Гатненської сільської територіальної громади, що у Фастівському районі Київської області. Це буде загальнонаціональне місце вшанування та увічнення пам’яті загиблих Захисників та Захисниць України. Проте місцеві жителі виступають проти цього будівництва. Вони обурені тим, що дим від крематорію забруднить довкілля та запевняють, що будівництво НВМК призведе до екологічної катастрофи, адже у проєкті йдеться про вирубку частини лісу.

Що відомо про Національне військове меморіальне кладовище?

У жовтні 2022 року Київрада доручила Департаменту містобудування та архітектури КМДА розробити детальний план території для розташування Національного військового меморіального кладовища в урочищі «Лиса Гора».

Екологи та активісти були проти розташування там меморіалу. У листопаді 2022 року на сайті Київради зареєстрували відповідну петицію, яку Київрада не підтримала. Згодом Київська міська рада відвела ділянку в 8 гектарів комунального лісу на Броварському проспекті в Биківні. Однак частина території Биківнянського лісу досі повністю не досліджена і може містити ще не виявлені поховання. За інформацією Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», визначена територія є місцем розташування колишньої таємної спецділянки НКВС УРСР, де відбувалися поховання розстріляних у Києві в 1937-1941 роках жертв політичних репресій. За оцінками істориків, у Биківнянському лісі було закопано від 30 до 40 тис. тіл жертв сталінських репресій.

Пошукові та ексгумаційні роботи, що проводились у Биківнянському лісі в 1971, 1988-1989, 2001-2012 роках, були не тотальними й не на всіх ділянках ретельними. Тому не можна виключати наявність недосліджених поховань та не ексгумованих тіл.

У серпні 2023 року уже Кабмін змінив місце будівництва Національного військового меморіального кладовища. До 30 липня 2025 року цвинтар мають побудувати у селищі Гатне Фастівського району Київської області. 8 грудня Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт, який необхідний для будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища.

1 квітня 2024 року розпочали підготовчі роботи перед будівництвом кладовища. Робітники стали розчищати ділянки лісу для створення дороги, щоб почати створення першого сектора поховань.  Утім вже за декілька днів місцеві мешканці Гатненської громади почали блокувати роботи.

Попри те, що місце для поховань Захисників та Захисниць визначили на державному рівні, надали територію й ухвалили відповідний закон, люди невдоволені зведенням кладовища й усіляко перешкоджають процесу.

Журналісти «Київщина 24/7» взялися розібратися, що ж викликає таке обуренні. І поспілкувались із заступником директора державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» Ярославом Старущенком. І щодо бурхливої реакції місцевих на будівництво цвинтаря, і чи вдалось представникам влади побудувати діалог з обуреними жителями Гатненської громади, а також коли ж мають з’явитися перші поховання Героїв у меморіальному комплексі.

«Можу сказати, що люди однозначно не визначились — чому вони проти будівництва Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської громади. Конкретної причини «чому» немає. Лісники кажуть, що місцеві самі ліс пиляли, а зараз виступають проти вирубки цього ж лісу.  Багато хто побоюється за екологічну складову. Але зазначу, що зі сторони екологічних досліджень цього місця, руху ґрунтових вод і взагалі руху підземних вод, ці всі побоювання передчасні або необґрунтовані», – розповів Ярослав Старущенко.

Місцеві мешканці Гатного та Мархалівки кажуть, що для будівництва кладовища вирубають 267 га лісу. Але у проєкті зазначено, що 90% зелених насаджень залишаться недоторканними, а 10 % від цих 267 га – це аварійні та хворі дерева, вони там, де споруди на плані, їх зріжуть та передадуть на потреби Збройних сил України.

Обурені ж громадяни кажуть, що місцевість має складну систему підземних вод, а поховання можуть забруднити все навкруги, тож  вода, яку споживають жителі навколишніх населених пунктів, стане брудною і непридатною до вживання.

«Національне військове меморіальне кладовище розмістять біля кладовища, що вже існує. І дивно, але це кладовище не викликає такої реакції у місцевих. Експерти провели на ділянці досить ґрунтовні дослідження і, власне, від поховань, які ми плануємо розпочати у цьому році до перших близьких будинків відстань понад кілометр.Додам, що наявне Мархалівське кладовище розташоване за 180-200 метрів до осель людей.Тому говорити, що це якимось чином вплине на ґрунтові води — нісенітниця», – зазначив Ярослав Старущенко.

5 квітня місцеві жителі та представники влади зібралися для двостороннього обговорення. Але жителі Мархалівки та Гатного не йдуть на діалог. На зустріч з місцевими приїхали в.о. міністра у справах ветеранів Олександра Порхун, керівник Українського інституту національної пам’яті та головний архітектор проєкту Сергій Дербін, а також делегати від Київської обласної адміністрації, від Фастівської районної адміністрації, від Гатненської ОТГ, були й представники державних екологічних  та гідрогеологічних служб. Однак без пояснення причини жителі наполягають, що на території Гатного військовому кладовищу не бути. 

«Ми зібрали фахову наукову спільноту та представників влади, яка б могла дати всі вичерпні відповіді щодо всіх питань, які турбують місцевих: і щодо терміну будівництва, і щодо вибору місця земельної ділянки, і щодо екологічної складової тощо.

На мою думку, діалог не відбувся так, як ми того хотіли. Тому що, як тільки експерти чи представники влади починали відповідати на поставлені питання, відповідь з бажаннями місцевих не корелювались, тоді ж одразу підіймався галас, вони голосно висловлювали своє обурення і не давали можливість повною мірою відповісти на запитання», – підкреслив  Ярослав Старущенко.

Місцеві відкрито кажуть, що кладовища не буде й усілякими діями вони блокуватимуть реалізацію цього проєкту. Однак зупинити будівництво можуть тільки у судовому порядку. З перших днів робіт на ділянці місцеві погрожують, що подадуть позов до суду. Своєю чергою представники Національного військового меморіального кладовища будуть його оскаржувати й вони впевнені, що закон буде на їхньому боці, оскільки для реалізації проєкту є необхідний перелік документів.

 «Місцеві збирають людей, які займатимуться судовою частиною, а також людей, які фізично блокуватимуть процес. Кажуть, що у війні будь-які методи доступні й хороші. Ми ж розуміємо, що якщо вони будуть фізично перешкоджати процесу будівництву, то це вже не корелюється з кримінальним законодавством, тому на об’єкті постійно чергують правоохоронці», – каже Ярослав Старущенко. 

Між тим у засобах масової інформації шириться інформація про те, що підрядників для проєктування обрали непрозоро. Однак Ярослав Старущенко запевняє, що всі дії були абсолютно прозорими, відкритими та доступними для ознайомлення громадян.

«Нам закидають, що ми взяли підрядника з Одеси, а не з Київської області. А ще — ніби-то підтягнули когось зі своїх. Підрядника обирали за ціновою пропозицією. А те, що компанія не з території Київщини, це ще не означає, що вони не можуть проводити тут роботи», – додав Ярослав Старущенко.

Проєкт зведення Національного військового меморіального кладовища підготували так, щоб підготовчі роботи розпочались до того, як почнуться будівельні роботи, оскільки їх можна виконувати як окремо від будівельних, так і під час будівництва. 

«Не сприймаю обурення щодо того, що підготовчі роботи виконуються зараз, а не разом з будівництвом. Адже це зроблено, щоб пришвидшити процес і розпочати поховання. Так ми економимо близько двох місяців, відтягувати процес немає можливості, тому що взимку роботи не виконуватимуться.

Розпочати поховання ми плануємо в поточному році й кінцева мета, коли ми зможемо реалізувати перші поховання, це – вересень 2024 року. Додам, що свою точку зору ми будемо відстоювати до кінця, тому що ми повинні реалізувати цей об’єкт якнайшвидше та почати поховання наших Захисників та Захисниць й гідно вшанувати пам’ять наших Героїв», – зазначив Ярослав Старущенко.

Щоб з’ясувати чи всі дії з боку ДУ «Національне військове меморіальне кладовище» були зроблені прозоро та з’ясувати як обурені громадяни бачать вирішення ситуації, журналісти  «Київщина 24/7» зв’язались з мешканцем Гатненської громади, підприємцем та активістом громадської організації «Сіверка» Любомиром Гайдамакою. Він висвітлює на своїй сторінці у Facebook процес  протесту місцевих селян, які вийшли на захист своїх інтересів. Адже і він, і вони вважають, що будівництво кладовища відбувається з усіма можливими порушеннями.

Любомир Гайдамака розповів, що проти зведення кладовища виступають саме місцеві мешканці Гатненської громади та жителі села Мархалівка. Селяни стурбовані можливим забрудненням водних ресурсів, вирубкою лісу, визначенням підрядника з Одеси, непрозорістю документів та високою ймовірністю «розкрадання» бюджетних коштів.

«Основними громадянами, котрі протестували проти будівництва кладовища, є жителі сусідньої Глевахівської ТГ, адже село Мархалівка якраз і межує зі шматком лісу, де відбувається будівництво. Як громадянин, я вважаю, що зараз недоцільно вкладати таку величезну суму в це будівництво. Потрібно спочатку виграти війну, а далі вже вшанувати пам’ять наших героїв.  До речі, на сайті ДУ «НВМК» є лише декілька документів, але основної містобудівної документації немає. Все шито-крито, непрозоро, кулуарно, що дає підстави думати про те, що виділені кошти будуть використані непрозоро. Ну як могла якась невідома одеська фірма без відповідного досвіду виграти угоду на таке будівництво? Пів мільярда гривень, які уряд виділив на створення кладовища, — це суттєва сума зараз для бюджету нашої країни», – розповів Любомир Гайдамака.

Любомир Гайдамака каже, що з місцевими мешканцями не комунікували повною мірою, не організували зустрічі з фахівцями, не надали максимум інформації щодо будівництва Національного військового меморіального кладовища.

«Розумію, що закон про це кладовище дозволяє ухвалювати будь-які рішення без громадських слухань. Але ж ми, в першу чергу, нормальні живі люди, котрі будуть жити поруч, і звісно, що багато хто з нас буде відчувати на собі вплив цього будівництва. Мінімально, що могли зробити представники влади, це — все-таки організувати невеликі презентації, запросити фахівців, надати максимум інформації людям, поговорити з людьми. Це нормально. І по-європейськи», – зазначив активіст.

Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» зареєстрована на Музейному провулку в Києві, а не на території Гатненської громади. Любомир Гайдамака підприємець з досвідом будівництва. Податки з його компанії, яка зареєстрована на території Гатненської громади, йдуть до місцевого бюджету. І на думку Любомира Гайдамаки, селяни та місцеві бізнесмени були б не проти того, аби податки від будівництва кладовища також потрапляли до бюджету громади.

За словами активіста, людей поставили перед фактом будівництва і тому піднялася хвиля обурення. Але він пропонує деякі рішення, котрі можуть згладити гострі кути.

«Потрібно було представникам ДУ «НВМК» не поспішати, а все-таки презентувати проєкт громадам. Можливо, пообіцяти, що місцеві компанії та люди будуть працювати тут, звільнять від мобілізації, податки будуть йти в бюджет громади… Є купа «пряників» та способів як це зробити. Та однозначно зараз не потрібні всі 260 гектарів для кладовища, а зробити першу чергу на 10 тисяч поховань, наприклад. Тобто, почати ближче до Південного кладовища, трохи далі від людей. Там є достатньо місця», – підкреслив Любомир Гайдамака.

Ситуація щодо зведення Національного військового меморіального кладовища загострена. Проте на території Гатненської громади таки тривають підготовчі роботи до зведення меморіалу. Представники влади та ДУ «НВМК» переконують, що все визначено на державному рівні й у відкритому доступі є всі необхідні документи,  а будівництво кладовища не шкодитиме екосистемі та довкіллю. Однак пояснення влади, замовників та виконавців робіт не змінили позиції протестувальників, тому вони продовжують виступати проти цього проєкту. Журналісти «Київщини 24/7» й надалі стежитимуть за розвитком ситуації зі сподіванням, що заради вшанування пам’яті наших Героїв сторонам вдасться досягти порозуміння.

Читайте також: Нацмузей історії України зібрав кошти для демонтажу самовільно зведеної церкви УПЦ (МП)

Фото: з відкритих джерел, Ярослав Старущенко, Мінветеранів, Любомир Гайдамака

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook–сторінці і в Telegram–каналі.