«Людину можна зламати, забравши прості, але життєво необхідні речі», – розвідник Олександр Немков про 4 місяці російського полону

Українські бійці обороняли «Азовсталь» скільки могли та знали, що будуть боронити до кінця. Однак, прийшов наказ Головнокомандувача – скласти зброю. З цього дня почався важкий період – полон. Усі бійці готувались до найгіршого сценарію, де ніхто не повернеться додому на українську землю. Подробиці чотирьох місяців російського полону розповів в ексклюзивному відеопроєкті «Денис Жупник. На часі» Олександр Немков – військовослужбовець спецпідрозділів української розвідки, оборонець Маріуполя та Азовсталі.

Олександр Немков розповідає, що спочатку військових привезли в трагічно відому колонію в Оленівці Донецької області, де вони просиділи дві доби в автобусі. Після кількох днів в бараці колонії їх повезли в СІЗО міста Таганрог.

«Хлопці ви їдете на обмін! Таке сказали нам, однак ми розуміли, що це схоже на казку. Нас обшукали, що також було підозрілим, поклали головою донизу, намотати на очі скотч, зав’язали руки та просто закинули усіх в камаз з речами», – ділиться Олександр Немков.

На території СІЗО був корпус, де скоріш за все, вже давно ніхто не бував: повсюди була пліснява, обдерті стіни, арки дерев’яні, яким багато років. Саме туди загнали усіх українських полонених.

«Коли я був в полоні я постійно ставив собі мету. Наприклад, я буду тут 40 днів, відраховую місяць, нічого не відбувається. За цей час мене встигли допитати, зробити аналіз ДНК, сфотографували. Далі знову відраховую по два, три тижні й загалом я нарахував 120 днів в полоні», – розповідає Олександр Немков.

Щоб зламати людину потрібно забрати у неї всі життєво необхідні речі: їжа, вода, сон. Саме так чинять росіяни. За 120 днів полону Олександр схуд на 40 кілограмів. Також, українських захисників часто намагались психологічно придушити, згадує Олександр. Казали, що їх везуть на обмін, а натомість везли в іншу колонію.

«Все, що нам залишалось робити – сподіватись на краще, сидіти в камері та дивитись в стіну. Також, я часто проводив самоаналіз, що зробив у житті так, чи не так. Було головне завдання – зайняти чимось голову, щоб не піддаватись депресії», – каже Олександр Немков.

В один з днів в полоні, Олександр «святкував» свій день народження. Хлопці дали йому по трішки каші зі своїх порцій, а вже через 40 хвилин на території СІЗО почався переполох. Одних військових забирали разом з ним, потім його повертали назад в камеру і так кілька разів. Однак, ввечері йому все ж сказали збиратися. Ніхто не знав, що відбувається, могли тільки припускати, що їх готують до обміну.

«Я міг тільки сподіватись, що нас дійсно везуть на обмін. Краєм вуха чув, росіяни між собою говорили, що нас повезуть на аеродром в літак. Саме так і відбулось, нас посадили на борт літака потім пересадили на інший, де ми довго просиділи, після чого пересадили в автобус, саме тоді я подумав – може дійсно на обмін», – ділиться Олександр Немков.

Коли військові доїжджали до української землі їм зняли пов’язки, розв’язали руки й тоді вони зрозуміли, що скоро будуть дома.

Більше про спецоперацію з деблокади Маріуполя та про виживання у полоні дивіться і слухайте в ексклюзивному матеріалі «Київщини 24/7».

Підтримати спецпідрозділ Олександра Немкова можна, задонативши будь-яку суму за безпечним посиланням: https://send.monobank.ua/На амуніцію

Нищимо ворога разом!

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook – сторінці і в Telegram – каналі.